WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Місце та значення Корсунь-Шевченківської битви серед операцій Великої вітчизняної війни (До 60-річчя визволення України) - Реферат

Місце та значення Корсунь-Шевченківської битви серед операцій Великої вітчизняної війни (До 60-річчя визволення України) - Реферат

"Пароль - Свобода. Мета - Лисянка". Починався останній акт Черкаського "котла". 16 лютого в Шендерівці були віддані останні накази німецьким частинам. Вони були лаконічними і чіткими. Всі розуміли, що їх може врятувати лише відчайдушне зусилля. Чекання даремне. Тому о 5 годині ранку 50 тисяч піде в атаку із "котла" на південний захід, незважаючи на опір. Прорив або смерть. Іншого виходу не було [20].
Що відбулося вранці 17-го лютого на ділянці, визначеній німцями для прориву, важко було усвідомити навіть учасникам тих подій. Радянські джерела повідомляють про повне знищення корсунь-шевченківського угрупування німців, фельдмаршал Е. Манштейн у своїх мемуарах пише, що з оточення вирвалось 30 - 32 тис. чоловік [21].
Питання про кількість німецько-фашистських військ, які вийшли з оточення, до цього часу залишається недослідженим. Про вихід значного числа німецьких військ з оточення згадують учасники подій з німецької сторони, зокрема, командир мотобригади "Валлонія", Леон Дегрель, якого було відзначено нагородою за вихід із "котла" [22]22. Він вивів з оточення значну кількість валлонців. За даними німецьких джерел станом на 19:00 23.02.1944 р. з оточення вийшло 28 960 чол., з них 702 офіцери, 4217 унтер-офіцери, 15 794 рядовий склад, 747 добровольці з числа місцевих жителів; окрім того, 4 161 чол. було евакуйовані за допомогою авіації [23].
Різні вітчизняні джерела дають різні цифри фашистів, що врятувались. У виданні "Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу 1941 - 1945 рр." написано: "Гітлерівське командування зуміло вивезти з "котла" літаками 2 - 3 тис. солдатів і офіцерів. Це все, що вдалося врятувати з оточення!" [24]. У 3-му томі книги "Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941 - 1945 рр." читаємо таке: "Тільки декільком ворожим танкам і бронетранспортерам з генералами і старшими офіцерами, що, рятуючи своє життя, кинули війська напризволяще, вдалося вирватися з оточення". Нарешті, А.Є. Лисенко в роботі "Безсмертя. Книга пам'яті України 1941 - 1945 рр.", що опублікована в 2000 р., пише: "Всього 30 тис. гітлерівців ціною неймовірних зусиль зуміли вирватися з кільця, залишивши усю важку зброю" [25]. До кожної з цих цифр можна ставитися по різному. Це питання потребує серйозного дослідження.
В цілому потрібно визнати, що результатом Корсунь-Шевченківської операції стала рішуча перемога радянських військ. Проте "новий Сталінград" був не зовсім вдалим: масштаби катастрофи для німців цього разу були значно меншими, а втрати Червоної армії були чималими.
Здійснення маневру для оточення завжди визнавалося найскладнішим видом операції, вершиною військового мистецтва. Операція оточення і знищення ворожих сил вимагає від командирів уміння надійно і гнучко керувати військами в складній, швидко мінливій ситуації, вміння організувати безупинну взаємодію всіх родів військ, а від військ - сміливих і рішучих бойових дій.
Маючи багато спільного за формами маневру і цілями з битвою під Сталінградом, Корсунь-Шевченківська операція відрізнялася від неї низкою особливостей.
Характерним для Корсунь-Шевченківської операції є те, що в ній оточення і знищення противника здійснювалося без зупинки. Оточення угруповання ворога було здійснено у швидкому темпі, особливо, якщо врахувати несприятливі умови погоди, в яких проводилися бойові дії.
Співвідношення сил у цій операції на всіх її етапах - і в момент оточення, і під час боротьби з оточеним угрупованням, що намагалося вийти з кільця, і з угрупованням, яке наступало з зовнішнього фронту для визволення оточених - було майже однаковим, а за чисельністю танкових військ ворог перевищував нас на зовнішньому фронті оточення. Однак радянському командуванню вдавалося створювати перевагу в силах за рахунок ударних угруповань, особливо за рахунок маневрів танками й артилерією, що діяли на визначених напрямках для розколу оточеної групи ворога і відбиття його атак на зовнішньому фронті кільця.
Іншою особливістю Корсунь-Шевченківської операції є швидкість маневрування оперативними резервами для посилення військ, що діяли на зовнішньому фронті оточення. Це дозволяло ущільнити бойові порядки на зовнішньому фронті оточення і зірвати спроби противника деблокувати свої оточені війська.
Операція розвивалася надзвичайно маневрено. У ході операції широко практикувалися перегрупуваннявійськ, ударні угруповання безупинно підсилювалися за рахунок інших, що діяли на менш активних ділянках фронту. Для посилення військ, що безпосередньо брали участь в операції з оточення, з інших армій було перекинуто велику кількість стрілецьких, танкових, артилерійських та інженерних частин.
Третя особливість операції полягає в тому, що на відміну від Сталінградської битви під Корсунь-Шевченківським ліквідація оточеного угруповання ворога здійснювалася одночасно з відбиттям його спроб деблокувати свої війська, причому в ході всієї операції знайшли широке застосування раптові нічні дії наших об'єднань, особливо в боях з оточеним противником.
У цій битві знайшли своє повне відображення раптовість і нищівність ударів, широке маневрування і вихід на тили, швидкість дій і перегрупувань, стійкість в обороні і наполегливість у наступі.
В результаті Корсунь-Шевченківської операції противника було остаточно відкинуто від Дніпра, а всі його надії на відновлення оборони по середній течії річки поховано. У наших військ з'явилися сприятливі умови для подальших операцій на Правобережній Україні і звільнення всього півдня країни від гітлерівських окупантів. З ліквідацією виступу вивільнилася значна кількість наших військ, що сприяло створенню ударного угруповання для подальшого наступу військ 2-го Українського фронту на Умань і Могилів-Подільський.
Література:
1. Корсунь-Шевченковская битва. - К.: Политиздат Украины, 1989. - С. 8.
2. Центральний Архів Міністерства оборони Російської Федерації (далі ЦАМО РФ).- Ф. 132. - А, оп. 2642. Спр. 36. Арк.8.
3. Грылев А.Н. Днепр. Карпаты. Крым. Освобождение Правобережной Украины и Крыма в 1944 году. - С.55.
4. История военного искусства: в трех книгах. - М., 1961. - Кн. 3. - С.74.
5. Грылев А.Н. Днепр. Карпаты. Крым. Освобождение Правобережной Украины и Крыма в 1944 году. - С.58.
6. История военного искусства. - Кн. 3. - С. 74 - 75.
7. Грылев А.Н. Днепр. Карпаты. Крым. Освобождение Правобережной Украины и Крыма в 1944 году. - С. 58.
8. ЦАМО РФ. - Ф. опервідділу 53 армії, оп. 17628 сс. Спр. 20. Арк.7.
9. Там само. - Арк. 7.
10. ЦАМО РФ. - Ф. 381, оп. 2378. Спр.288. Арк. 9.
11. Дорогами побед. Боевой путь 5 гвардейской танковой армии. - М., 1969. - С. 164.
12. ЦАМО РФ. - Ф. 20 танкового корпусу, оп. 210949 с. Спр.1. Арк. 10, 14, 17, 18.
13. ЦАМО РФ. - Ф. 20 танкового корпусу, оп. 210949с. Спр.1. Арк. 19.
14. ЦАМО РФ. - Ф. 6 танкової армії, оп. 5179. Спр.17. Арк. 24.
15. Науковий архів Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.
16. ЦАМО РФ. - Ф. 3415, оп. 1. Спр. 53. Арк. 28.
17. ЦАМО РФ. - Ф. 27 армії, оп. 39804. Спр. 7. Арк. 5.
18. Фонди Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.
19. Конев И.С. Операции на окружение // Военно-исторический журнал. - 1976. - №7. - С. 79.
20. Strassner P. European Volunteers. 5 SS Panzer Division. - J.J. Fedorowicz Publishing, 1988.
21. Манштейн Э. Утерянные победы. - М.: ООО "Издательство АСТ", 2002. - С. 616.
22. Degrelle L. Veldtoch in Rusland. Signaal. - Antwerpen, 2001 - 334 p.
23. Фонди Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.
24. История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941 - 1945: В 6 т. - М., 1962. - Т.4. - С.68.
25. Лисенко О.Е. Корсунь-Шевченківська битва. Безсмертя. Книга Пам'яті України 1941 - 1945. - К.: "Книга Пам'яті України", 2000. - С. 323.
Loading...

 
 

Цікаве