WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Місце та значення Корсунь-Шевченківської битви серед операцій Великої вітчизняної війни (До 60-річчя визволення України) - Реферат

Місце та значення Корсунь-Шевченківської битви серед операцій Великої вітчизняної війни (До 60-річчя визволення України) - Реферат

мотострілецьку бригаду. Стрілецькі частини приєдналися до 47-го стрілецького корпусу, який перейшов у підпорядковування 6-ї танковій армії, 6-а мотострілецька бригада разом з рухомою групою М.І.Савельєва вирушила на Звенигородку.
Не зазнаючи опору німецьких військ, танкісти 6-ї танкової армії 28 січня 1944 р. об 11:00 вийшли на північну та західну околиці Звенигродки. О 12.00 розвідники групи зустрілися з танкістами 5-ї гвардійської танкової армії 2-го Українського фронту. Через кілька годин у місто ввійшли основні сили. По-різному запам'яталася танкістам зустріч у Звенигородці. Механік-водій танка 233-ї танкової бригади, старший сержант І.Г.Сокур згадував: "Ми рухалися центральною вулицею Звенигродки. Назустріч нам рухався танк, який ми не впізнали і обстріляли. Він також відповів. З'ясувалося, що це танк Т-34 2-го Українського фронту. Ми під'їхали впритул один до одного, вийшли з машин і обнялися, потім дістали свої запаси, трішки випили за зустріч і роз'їхалися" [15]. У повоєнний час у центрі м. Звенигородки на честь зустрічі танкістів 1-го і 2-го Українських фронтів встановлений пам'ятник: на постаменті височіє танк Т-34.
В ході жорстоких боїв радянські війська зазнавали значних втрат. За деякими даними вони переважали втрати німецької сторони. Для відновлення втрачених позицій в районі Тишківки - Капітанівки командування Українського фронту залучило 18-й танковий корпус 5-ї гвардійської танкової армії, стрілецькі дивізії 4-ї гвардійської та 53-ї армії, а також 5-й гвардійський Донський козачий кавалерійський корпус. Упродовж 27 - 29 січня 1944 р. там точилися жорстокі бої. Авіація противника групами по 15 - 20 літаків бомбувала бойові порядки військ Червоної армії. 28 січня зафіксовано 120 вильотів літаків. Населені пункти переходили з рук в руки по кілька разів. Зокрема, 28 січня 1944 р. 110-а танкова бригада 18-го танкового корпусу, яка протягом п'яти годин відбивала безперервні контратаки противника, втративши 9 бойових машин, з 8 танками, що лишилися, та незначною кількістю боєприпасів (8 - 10 снарядів на танк) опинилася у вогневому кільці. Командиру бригади вдалося до 22:00 вивести танки з оточення. 29 січня 1944 р. 170-а танкова бригада 18-го танкового корпусу, одержавши підкріплення (22 танки "Валентайн"), розпочала наступ на Тишківку, до 13.00 досягла південної околиці Писарівки, де відбивала танкові контратаки противника. Бригада знищила 16 німецьких танків, але й сама залишилася з 37 бойовими машинами [16]. 18 танковий корпус підтримували дивізії 26-го стрілецького корпусу 53-ї армії та 94-а стрілецька дивізія (з 28 січня 1944 р. у складі 4-ї гвардійської армії). Однак недостатньо чітка взаємодія між танкістами і піхотинцями призводила до розрізнених дій.
Перейдемо до другого етапу операції.
Станом на 29 січня противник був відрізаний від основних сил. Однак у бойових порядках військ Червоної армії були розриви, через які оточені війська могли вийти або одержати допомогу. Постало завдання терміново створити суцільний внутрішній і зовнішній фронти оточення.
Для створення суцільного внутрішнього фронту залучалися війська 27-ї армії 1-го Українського фронту, 4-ї гвардійської армії та 5-го гвардійського Донського козачого кавалерійського корпусу 2-го Українського фронту.
30 січня 1944 р. з рубежу Журавка - Турія перейшли в наступ кавалеристи. 12-а гвардійська кавалерійська дивізія почала бої за населені пункти Матусів, Сингаївка, Надточаївка (Черкаська обл.).
31 січня 1944 р. кавалеристи 5-го гвардійського Донського козачого кавалерійського корпусу в районі Буртів з'єдналися з лівофланговими частинами 4-ї гвардійської армії. О 18.00 цього ж дня 214-й кавалерійський полк 63-ї кавалерійської дивізії в районі с. Вільшана зустрівся з 21-им стрілецьким полком 130 стрілецької дивізії 27-ї армії 2-го Українського фронту [16]. До 3 лютого 1944 р. війська 27-ї армії 1-го Українського фронту, 4-ї гвардійської, 52-ї армій та 5-го Донського козачого кавалерійського корпусу 2-го Українського фронту створили суцільний фронт оточення.
За даними звітних карт Генерального штабу сухопутних військ Німеччини, в оточення потрапили управління 11-го і 42-го армійських корпусів, 57-а, 72-а, 88-а, 389-а піхотні дивізії, 5-а танкова дивізія СС "Вікінг", моторизована бригада СС "Валлонія", корпусна група "Б" (бойові групи 112, 255, 332 піхотних дивізій), по одному полку 168-ї, 198-ї піхотних дивізій та 14-ї танкової дивізії, три дивізіони штурмових гармат. За даними полонених, у кільці знаходилися також підрозділи 82-ї, 167-ї піхотних дивізій, окремий кавалерійський полк, окремий піхотний батальйон, 177-й, 810-й, і 867-й охоронні батальйони, 9-й артилерійський дивізіон, сім інженерних і будівельних батальйонів, батальйони зв'язку і штабні роти 11-го і 42-го армійських корпусів. Загалом 10 дивізій і одна бригада, всього майже 80 тис. осіб. Німецькі війська мали на озброєнні 1600 гармат і мінометів, близько 230 танків і штурмових гармат. Командувач оточеними військами 31 січня 1944 р. був призначений командир 11-го армійського корпусу генерал артилерії Вільгельм Штеммерманн [18].
На третьому етапі (4 - 17 лютого) німецьке командування здійснювало неодноразові спроби пробити пролом в обороні радянськихвійськ і об'єднатися з оточеними військами. 8-го лютого радянське командування, щоб уникнути непотрібного кровопролиття, пред'явило оточеним німецьким військам ультиматум з пропозицією скласти зброю, але він був відхилений. Гітлерівські генерали сподівалися могутніми ударами танкових дивізій прорвати фронт оточення і відновити своє становище. За наказом командувача групи армій "Південь", фельдмаршала Е. Манштейна, до зовнішнього фронту оточення було стягнуто 8 танкових і 6 піхотних дивізій і зроблено спробу здійснити прорив у вузькій (14 кілометрів) смузі фронту чотирма танковими (танкова дивізія СС "Адольф Гітлер", 17, 1 і 16 дивізії) і двома піхотними (34 і 198) дивізіями в напрямку на Лисянку.
У другій половині дня 11 лютого противник перейшов у наступ з району Єрки частинами 11-ї і 13-ї танкових дивізій у північному напрямку, а з району північніше Буки - частинами 1-ї і 17-ї танкових дивізій і танкової дивізії СС "Адольф Гітлер" загальним напрямком на с. Лисянка. Атаку на Єрки було відбито, противник втратив 20 танків. Але в районі Буки противник трохи потіснив війська 1-го Українського фронту і до кінця дня вів бій на рубежі Виноград - Бужанка. Ціною великих втрат йому вдалося на ділянці 47-го стрілецького корпусу 1-го Українського фронту в районі Ризино вклинитися в оборону. Одночасно в смузі 2-го фронту в районі Єрки також продовжувалися танкові атаки загальним напрямком на Лисянку.
У той же час генерал В. Штеммерман спішно створював ударне угруповання в складі бойової групи 332-ї піхотної дивізії, що була в резерві в районі Корсунь-Шевченківського, 72-ї піхотної дивізії, посиленої батальйоном танків і мотополком "Німеччина" дивізії СС "Вікінг", і моторизованою бригадою СС "Валлонія". З ранку 12 лютого війська цієї групи перейшли в наступ на ділянці 27-ї армії 1-го Українського фронту, завдаючи удару з району Стеблева на Шендерівку, розраховуючи прорвати фронт і об'єднатися зі своїми частинами, що завдавали удару на Лисянку. Ворог з розпачем приреченого, незважаючи на втрати, кидався в бій. У смузі 27-ї армії, яка була слабка за своїм складом і займала широкий фронт, противнику вдалося прорвати оборону і до кінця дня зайняти населені пункти: Хилки, Шендерівка і Зелена-Гута. Відстань між оточеним угрупованням і військами ворога, що наступали на зовнішньому фронті, скоротилася до 10 - 12 км, а на деяких ділянках до 5 - 8 км [19].
Станом на 15 лютого було захоплено с. Лисянку, проте наступальні можливості 3-го танкового корпусу німців вичерпалися. Тоді фельдмаршал Е. Манштейн передав з власної ініціативи команду оточеним на вихід з "котла": 16 лютого о 15 годині Штеммерманну,
Loading...

 
 

Цікаве