WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Ліцей доби змін (роздуми про проблеми та перспективи ліцейної освіти) - Реферат

Ліцей доби змін (роздуми про проблеми та перспективи ліцейної освіти) - Реферат

"Згідно зі Статутом, ніхто не мав права бути обраним професором чи ад'юнктом, якщо не мав ступеня доктора і при цьому повинен був"обладать отличной ученостью и даром преподавания, с требуемой для того ученой степенью".
"Должность професора заключается:
1) в полном, правильном и благонамеренном преподавании своего предмета;
2) в точном и достоверном сведении о ходе и успехах наук, им преподаваемых в ученом мире;
3) в заседаниях в Совете".
Не випадково, аналіз навчально-виховного процесу нашого ліцею починається з учителя, педагога-куратора, оскільки у вихованні вся справа в тому, хто вихователь. У педагогіці є аксіома: інтелект формується інтелектом, характер виховується характером, особистість формується особистістю, успішні діти виховуються успішним учителем.
На перший план, окрім науково-професійної підготовки, постають завдання організації і управління освітньою діяльністю учнів, формування їх пізнавальної активності. Сьогодні потрібен учитель-менеджер, учитель-фасилітатор, який координує, забезпечує науково-педагогічний супровід, веде учня до успіху. В якому педагогічному університеті готують таких учителів? Адже, підготовка ліцейного учителя має забезпечуватись ще на рівні вищого навчального закладу. Прогностична модель педагога ліцею має базуватись на потребах постіндустріального, інформаційного суспільства та гуманітарно (гуманістично) культурологічній парадигмі.
Ставка ж на лідерів - ставка на незвичного вчителя, здатного за рахунок особистої унікальності, багатогранності й альтруїзму, "продиратися" до своєї вершини - це справа небагатьох. Учитель ліцею - і автор програм, і дослідник, і артист, і публіцист, і громадський діяч... Розвивальне ліцейне навчання розвиває передусім учителя. Лише учень може вчити, лише той, хто сам удосконалюється, може розвивати. А тому ліцей - у пошуках і по сьогодні свого Вчителя.
Проблема шоста. Протиріччя між технологічністю освіти (як процесу) і персоніфікованим досвідом Учителя - Майстра - Творця.
Проблема вибору методу перед учителем виникала в усі часи. Але в нових умовах соціально-економічного розвитку потрібні методи (їх сукупність), які дозволять по-новому організувати процес навчання (учіння) та взаємовідносини між учнем і вчителем. Ідеться про комунікативну компетенцію, що стає цінністю сучасного суспільства. Отже, необхідність формування ключових компетенцій, як і знань для життя, вимагають інших методів, технологій навчання й виховання.
Чому знову звертаємося до питання "Як учити?"
Виявляється, як би не вчили, скільки б не виділяли коштів, а результат однаковий майже в усіх країнах світу - 10%.
Результати дослідження засвідчують, що і шведська, і американська, і японська школа успішно навчають тільки одного з десяти своїх учнів. А інші дев'ять? Невже вони не в змозі засвоїти елементарні основи? Не поспішаймо з висновками: усі опитані вміють читати, а це вже важливо. Однак, лише десяти відсоткам вдалося успішно застосувати це вміння на практиці, у запропонованих завданнях. Отже, лише одного з десяти природа наділила талантом легко розуміти зміст тексту та вилучати з нього інформацію, засвоюючи і спрямовуючи її на службу власним інтересам та інтелекту.
Дослідження, проведені Національним тренінговим центром США у 80-х роках ХХ ст., засвідчують, що інтерактивне навчання вможливлює різке збільшення відсотків засвоєння матеріалу, що впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю. Результати цих досліджень дістали назву "Піраміда учіння", яка демонструє, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5%, читання - 10%), а найбільших - за умов інтерактивного (дискусійні групи - 50%, практика через дію - 75%, навчання інших або негайне застосування знань - до 90%).
Отже, освічена людина в сучасному суспільстві не тільки і не скільки людина, що володіє знанням, а людина, яка вміє здобувати, набувати знання, робити це цілеспрямовано, з потреби, вміє застосовувати знання у будь-якій ситуації.
Ми визначаємо серед освітніх технологій перспективні (мають перспективи розвитку і застосовуються педагогами), а отже оптимальні (для конкретних умов закладу) технології. Ключем до розуміння технології освітнього процесу є послідовна орієнтація на чітко визначені цілі. Така орієнтація на мету, діагностика поточних і кінцевих результатів, розбивка навчально-виховного процесу на окремі компоненти - все це утворює інтегративну модель (цикл) освітньої технології.
Проблема сьома (на цьому зупинюсь, бо цифра "сім" є знаковою і магічною) - це протиріччя, які виникають у поглядах на зовнішнє тестування, вчителя школи і ректора вищого навчального закладу, що визначає якість шкільної освіти (доручення Міністерству освіти і науки України про перехід на зовнішнє тестування у 2006 р., дане Президентом на освітянській нараді в Полтаві).
Що це дасть? З одного боку, зовнішнє тестування - це найважливіший елемент загальнонаціональної незалежної оцінки якості освіти. Це критерій, який дасть можливість абстрагуватись від особистості дитини, умов його життя, здібностей, мислення, психологічних особливостей тощо. З другого - це умова, необхідна для вступу до вищого навчального закладу. А з третього - як жорстка система зовнішнього тестування вплине на психологічний стан дитини?
Які переваги зовнішнього тестування?
- по-перше, вчителям корисно знати об'єктивну картину знань учнів, бо в жодній галузі сам виробник не оцінює якість продукту, а лише споживач. І тільки вчитель сам оцінює свою роботу, часто не об'єктивно. Тільки зовнішня інституція має оцінювати якість знань за допомогою єдиного інструменту. А як можуть однаково об'єктивно оцінювати різні вчителі в 25 тис. шкіл України? ;
- по-друге, буде усунуте хабарництво при вступі до вищих навчальних закладів, бо у кожного університету свої іспити і свої вимоги, не дивлячись на Типові правила прийому в усіх закладах України;
- по-третє, зникне недовіра вищих навчальних закладів до школи (до уваги атестат не береться), а школи - до вищих навчальних закладів;
-по-четверте, воно дозволить підняти престиж конкретного закладу освіти (школи, ліцею, гімназії), бо чітко визначить той рівень освіти, яку дає той чи інший заклад. Абсолютно своєчасною є Постанова Кабінету Міністрів № 1312 від 31.12.2005 року "Про зовнішнє тестування", в якому визначено широкомасштабний експеримент у Чернігівський області.
Які висновки-пропозиції (наші) варті уваги?
1. Державним пріоритетом номер один має стати сьогодні перехід від освіти пригноблених до "освіти лідерів, організаторів і підприємців".
2. Громадяни України нарешті реалізують своє конституційне право знати про систему освіти.
3. Слід ввести в освітню систему єдину електронну базу даних: діти-переможці (призери) Всеукраїнських та Міжнародних олімпіад, конкурсу МАН, діти-дипломанти різних інтелектуальних конкурсів державного рівня, учасники конференцій (міжнародних і всеукраїнських), розробники проектів тощо.
4. З точки зору учня - школяр повинен мати право вибору між двома формами державної атестації (традиційний іспит чи ЗНТ), при цьому ЗНТ - добровільне випробування для тих, хто збирається вступати до вищого навчального закладу на державне замовлення для одержання вищої освіти.
5. З точки зору психологів, щоб уникнути стресу зовнішнього тестування, потрібно випускників до нього готувати.
Loading...

 
 

Цікаве