WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Ліцей доби змін (роздуми про проблеми та перспективи ліцейної освіти) - Реферат

Ліцей доби змін (роздуми про проблеми та перспективи ліцейної освіти) - Реферат


Реферат на тему:
Ліцей доби змін (роздуми про проблеми та перспективи ліцейної освіти)
Людина, яка відчула вітер змін,
Має споруджувати не щит
від вітру, а вітряк.
С. Кінг
"Світ, де житимуть наш діти, змінюється в чотири рази швидше, ніж наші школи" (з виступу директора Міжнародного центру керівництва та освіти у штаті Колорадо доктора Віллард Деджетт) - вислів, який спонукає до роздумів будь-кого з освітян. За короткий час (15 років!) Україна стала незалежною (дай Боже!), самостійною і навіть правовою Державою, а зараз (нібито вже визнано світом) - з ринковою економікою. Зміни економічні приводять до змін у "царині духу". Так трактуємо ми, ті, хто у вузах вивчав теорію К.Маркса про первинність у суспільстві "базису" (економічного ладу і засобів виробництва) і вторинність "надбудови" - моралі, релігії, ідеології, державного устрою тощо.
От тому то й до сьогодні освіта як складова "надбудови" є вторинною, похідною. В той же час "сила багатих країн в освіті", бо їм давно, ще в 1905 р. була відома помилковість згаданої тези Маркса, яка неспростовно доведена Максом Вебером. Він показав, що політико-економічні стосунки у суспільстві визначають його моральним станом. Прикладів, що переконливо доводять цю тезу, достатньо: Китай сьогодні називають "сплячим велетнем", жодній країні світу за свою історію не вдалося витягнути з бідності стільки людей ,скільки витяг Китай від 1997 р. (за останні 20 років підняв свою економіку більше як на 400 %), і це, до певної міри, завдяки високому моральному духу.
Саме тому наш вихід із кризи - на шляху духовного піднесення, освіти упродовж життя, на шляху від освіти до освіченості, від виховання до вихованості.
Сплеск педагогічної ініціативи, відхід від одноманітності, одновекторності й відродив ліцеї, гімназії, колегіуми.
Проблема перша. Зараз у світі йде пошук нових шляхів розвитку, нових людських орієнтирів у різних галузях культури - не лише в освіті, а й у філософії, релігії, мистецтві, науці. Мова йде про фундаментальні основи буття, нові цінності, що забезпечать прогрес людства. Йде пошук нового змісту й мети діяльності, а тому потрібна стратегія - і не лише освітня, а й національна, й економічна. На жаль, слід констатувати, що освітня стратегія в Україні відсутня. А вона необхідна з трьох причин: по-перше, наш "освітянський корабель" несуть вітри змін то в один, то в інший бік, і кожного разу виявляється, що він приплив не туди. На капітанському містку нема чіткого уявлення, куди плисти; по-друге, час невизначеності піднімає піну авантюристів від освіти, псевдопедагогіку, теоретизування без практичної освітньої діяльності; по-третє, стратегічні помилки достатньо дорогі (так було з тестуванням у 1995 році), вони лягають тягарем на учнів, і ніякі, навіть дивовижні технологічні впливи вчителя не компенсують дефекти стратегії освіти.
Отже, потрібна стратегія в галузі навчання і виховання, базована на системному аналізі. Важливо не просто визначити зміст освіти (навчальний план), необхідно визначити принципи відбору, переліку і змісту навчальних дисциплін, їх побудови у відповідності з віковими особливостями учнів, запитами практики й потребами самої особистості. Хто сьогодні аналізував (системно) навчальні плани ліцеїв, гімназій, колегіумів? В більшості випадків вони складалися, виходячи з можливостей закладу (кадрових), досвіду колег чи порівняльного аналізу вітчизняних і зарубіжних планів закладів відповідного профілю (у випадку нашого ліцею).
Отже, необхідне нове, більш широке розуміння стратегії освіти - створення потужного, духовно насиченого і різноманітного освітнього середовища України - складової європейського освітнього простору. Стратегія ліцейної освіти (як складова всеукраїнської) - це план колективної педагогічної діяльності, що забезпечує єдність самоорганізації і управління для формування єдиного освітнього простору, де дитина реалізує себе саму.
Проблема друга. Ліцеї - це навчальні заклади для обдарованих (талановитих, здібних) чи масові навчальні заклади? Є історичний вітчизняний досвід, бо, як відомо, без історичної пам'яті нема сучасного і майбутнього. У ХІХ ст. на терені України функціонували три ліцеї: Ніжинський (більше відомий як Гоголівський, започаткований як Гімназія вищих наук), Рішельєвський (Одеса) та Кременецький, Статути яких передбачали підготовку ліцеїстів до майбутньої державної діяльності. Сьогодні в Україні більше трьохсот ліцеїв, ще більше гімназій та колегіумів, відповідно до Положення (1994 р.) - заклади для здібної, обдарованої учнівської молоді. Психологи ж твердять: близько 5 % учнів належать до тих, що вирізняються особливими здібностями. У Києві їх ще більше: 40 гімназій та 35 ліцеїв.
Отже, ліцеї стають масовим явищем (з точки зору кількості). А відроджувались в Україні вони як дійсно унікальні, з потужними педагогічними колективами, ідеями (Концепціями), навколо яких відбувались становлення і розвиток цих закладів. Такими в Україні є фізико-математичний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ліцей Донецького університету, Харківський і Херсонський фізико-технологічні ліцеї, Дніпропетровський, Сквирський (Київська область), а в Києві ліцей "Поділ", природничий ліцей № 145 та "Лідер" (і не лише тому, що три ліцеї Печерського району входять до "золотої десятки" столиці), на щастя, цей список можна продовжити. Об'єднує ці заклади мета - плекання й розвиток креативної особистості, громадянина України, національної еліти держави. А як бути з професійними ліцеями? Це колишні ПТУ чи заклади для талановитої робітничої молоді? Професійна і профільна освіта - цілком різні речі, і я переконана: це зрозуміло всім. А от закладати основу профільної освіти в 7-му класі чи не зарано? (Положення про профільну освіту надає й такі рекомендації). А як бути з віковими особливостями? Можливостями в школі? І хіба лише дорослі (вчителі й батьки) знають правильні відповіді на всі запитання, що стосуються майбутнього дитини. От тільки в державах, які давно працюють за моделями профільної освіти, це визначають разом із дітьми. Причому, на стадії їх певного розвитку, що спирається на практичне пізнання поліваріантної структури освітніх можливостей і персональних спроможностей.
Отже, потрібне нове положення про сучасний ліцей (гімназію, колегіум) широка інформація про навчальні заклади і не тільки в педагогічній пресі (її читають лише фахівці), а й на різних каналах телебачення, ЗМІ, аби громадськість розуміла сутність пропонованих змін.
Проблема третя полягає в розумінні поняття "якість освіти". Сучасний ринок освітніх послуг надзвичайно широкий: від тих, хто прагне одержати справді освіту високого рівня, до тих, хто якість шкільної освіти визначає рівнем комфортних умов. Проблема якості освіти, що визначає сутність акмеологічної школи, прийшла до нас із Заходу, де вже багато років є предметом інтенсивних дискусій. І прийшла вона в освіту зі сфери бізнесу, а сьогодні виступає як головна змістовалінія Національної доктрини розвитку освіти України.
У чому полягає специфіка якості у сфері освіти?
Різні педагогічні філософії по-різному трактують це питання. Традиційна педагогіка, зорієнтована на знання, стверджує, що школа має давати знання (високого рівня) основ наук (одновекторна модель). А педагогіка, зорієнтована на дію, говорить так: учень повинен оволодіти різними вміннями, щоб дістатись успіху в житті, стати активним
Loading...

 
 

Цікаве