WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Значення ультиматуму РНК у Петрограді Українській Центральній Раді від 18(5) грудня 1917 р. для процесу українського державотворення - Реферат

Значення ультиматуму РНК у Петрограді Українській Центральній Раді від 18(5) грудня 1917 р. для процесу українського державотворення - Реферат

Києві значно послабили позиції більшовиків у збройних силах. Наукраїнській ділянці фронту зміцнилися позиції Центральної Ради у військах, особливої популярності набула позиція щодо виведення з території України військових підрозділів, сформованих в інших регіонах, та переведення на українські території українських підрозділів. Із таким проханням Центральна Рада зверталася до Реввійськради у листопаді 1917 р., котре було направлене на розгляд Ставки командування збройними силами на фронті [17, 242]. Отже, для Центральної Ради у цьому питанні залишалося лише спиратися на власні можливості, проводячи роботу у військових підрозділах та контактуючи з такими організаціями, як Вікжель та іншими політичними утвореннями, які не визнавали владу РНК на всій території Росії, як, зокрема, отаман Війська Донського О.Каледін [8, 306].
Ініціативи Центральної Ради по впорядкуванню ситуації на українській ділянці фронту зумовили те, що з боку РНК були висунуті вимоги в Ультиматумі - координувати свої дії з нею [10, 139].
Висунення Ультиматуму Центральній Раді з боку РНК Радянської Росії 18 (5) грудня 1917 р., в якому було завірено визнання УНР, було важливим етапом у процесі українського державотворення. Надзвичайно важливою позицією в Ультиматумі було звинувачення саме Центральної Ради у розвалі єдиного фронту, протидії встановленню радянської влади на Україні та сприянні проходженню територією України військ до генерала О. Каледіна. Це було визнанням Центральної Ради повноважним органом влади в УНР [10, 139], що мало надзвичайне політичне значення у контексті ситуації, котра склалася в Києві навколо питання влади наприкінці жовтня - на початку листопада 1917 р., коли у Києві мала змогу здійснювати владні повноваження не лише Центральна Рада, а й представники Тимчасового уряду.
Отже, у 1917 р. на території України виникає ситуація, коли владні повноваження було розпорошено між кількома вертикально інтегрованими структурами, основними з яких слід вважати до моменту революції у Петрограді 7 листопада (25 жовтня) 1917 р. Українську Центральну Раду, Тимчасовий уряд Росії та місцеві думи, котрі прагнули вести самостійну політику в межах їхніх повноважень. Але політичне становище усіх цих структур було слабким через слабкість правового поля, на базі якого вони прагнули ґрунтувати свою діяльність. Основним фактором посилення легітимності органів влади у 1917 р. була ефективність роботи та ступінь довіри громадян, вагоме політичне значення мала довіра з боку професійних вертикально інтегрованих структур із виконавчими повноваженнями, як Вікжель та військове командування. Революція 7 листопада (25 жовтня) 1917 р. сприяла загостренню політичної боротьби у Києві та послабленню політичного впливу Центральної Ради, котра змушена була шукати шляхи зміцнення своєї політичної позиції, балансуючи між силами підтримки та противниками перевороту в Петрограді. Але проголошення Третім Універсалом Української Центральної Ради УНР та реальні кроки по її становленню зміцнили позиції Центральної Ради на українських територіях, наповнили її повноваження реальним правовим змістом. Ультиматум РНК Центральній Раді від 18 (5) грудня 1917 р. став вагомим фактором правового оформлення української державності, адже він визнавав УНР та Центральну Раду повноважним органом на її території. Хоча невизнання з боку РНК прецеденту державницького становлення УНР та їх адміністративно-територіального устрою послаблювало політико-правову базу функціонування Української Центральної Ради та її уряду - Генерального Секретаріату.
Дослідження процесу становлення української державності у 1917 р. особливо його ключових етапів, одним із яких слід вважати висунення РНК Ультиматуму Центральній Раді 18 (5) грудня 1917 р., відкриває можливості для більш глибокого аналізу процесу інтеграції УНР у систему міжнародних відносин та формування політико-правової бази подальшого державницького будівництва УНР.
Література:
1. Вь Кіевь Центральний Украинской Радћ й Секретарю внутреннихъ дћль. 8 декабря 1917 года // ЦДАВО України. - Ф. 1115. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 56 - 56 зв.
2. Делегаціей Центральний Рады были Временному Правительству представлены такие пункты (перелік вимог делегації Центральної Ради до Тимчасового уряду, висунутих 21 - 22 травня 1917 р. під час поїздки до Петрограда. - Авт.) // ЦДАВО України. - Ф. 1115. - Оп. 1. - Спр.2. - Арк. 63.
3. Дополнительное приложеніе къ приговору В.-Рыбицкаго Общества за №54-м. 1917 г. Декабря 17 дня // ЦДАВО України. - Ф. 1115. - Оп. 1. - Спр. 47. - Арк. 29.
4. Другий Універсал Української Центральної Ради у Київі, 1917 року, 3 липня (іюля) // Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. - К.,2003. - 608 с.
5. Звітна доповідь Військово-революційного комітету на засіданні Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів 23 жовтня 1917 року // Документи Великої пролетарської революції. З протоколів і листування Військово-революційного комітету Петроградської Ради 1917 року. - У 2 тт. - Т. 1. - К., 1940. - 379с.
6. З протоколу засідання Військово-революційного комітету 5 листопада 1917 року // Там само.
7. З протоколу вечірнього засідання Військово-революційного комітету 19 листопада 1917 року // Там само.
8. З протоколу ранкового засідання Військово-революційного комітету 25 листопада 1917 року // Там само.
9. Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. - К.,2003. - 608с.
10. Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради. 18(5) грудня 1917 р. // Ленін В. Повне зібрання творів. - У 56 тт. - Т. 35. - К., 1973. - 578 с.
11. Матвієнко В. Українська дипломатія 1917 - 1921 років на теренах постімперської Росії. - К.,2002. - 373 с.
12. Милюков П. Н. История второй русской революции. - Минск, 2002. - 752 с.
13. Пензенська губернська Українська Рада. "ВИКЖЕЛЮ". Петроградъ, 27ноября 1917 г № 1021 // ЦДАВО України. - Ф. 1115. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 55 - 56.
14. Polski Komitet Wykonawzy. Do Centralnej Rady Ukrainskiej w Kijowie. Kijow, 30 czerwca 1917 // ЦДАВО України. - Ф. 1115. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк.. 42.
15. Постановлене Харьковской Городской Думы 2-го декабря 1917 года "О З-емъ Универсалћ Центральний Украинской Рады" // ЦДАВО України. - Ф. 1115. - Оп. 1. - Спр. 47. - Арк. 42.
16. Постанови III Всеукраїнського військового з'їзду. 20 - 31.10.1917 // Український національно-визвольний рух, березень - листопад 1917 року. Документі і матеріали. - К., 2003. - 1024 с.
17. Протокол вечірнього засідання Військово-революційного комітету 13 листопада 1917року // Документи Великої пролетарської революції. З протоколів і листування Військово-революційного комітету Петроградської Ради 1917 року. - У 2 тт. - Т. 1. - К., 1940. - 379 с.
18. Протокол засідання Військово-революційного комітету 16 листопада 1917 року // Там само.
19. Солдатенко В. Українська революція. Історичний нарис. - К., 1999. - 976 с.
Loading...

 
 

Цікаве