WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Значення бібліотеки для культурного розвитку села в період демократизації - Реферат

Значення бібліотеки для культурного розвитку села в період демократизації - Реферат

читачі обласної та районних бібліотек найчастіше задоволені обслуговуванням, то в сільських книгозбірнях таких користувачів менше половини (40,1 %), 14,1 % - задоволені частково, 26 % - не задоволені, 19,8 % - на це запитання не відповіли. Більшість респондентів, мешканців міста, також задоволені комплектуванням цих закладів, тоді як сільські мешканці не задоволені ні фондом бібліотеки, ні умовами її роботи (близько 40% всіх опитаних). Один з недоліків - відсутність належної взаємодії бібліотек зі школами, зокрема, навчальним закладам не надається систематично інформація про нову літературу, а також бібліотекарі не володіють інформацією про читацькі інтереси шкільної молоді, що, звичайно ж, їх не задовольняє.
Безперечно, бібліотека, особливо сільська, потребує кардинальних зрушень у своїй діяльності. В 90-х роках ХХ ст. такі зміни мали місце. Почали виникати інноваційні типи бібліотек. Так, успішно працюють бібліотеки-музеї (Стильська сільська Старобешівської, Дробишівська сільська Краснолиманської районних ЦБС Донецької області). Окрім відповідної літератури, тут розміщено музейні експозиції з історії села, відомості про видатних земляків, етнографічні матеріали. Екскурсії, які проводять бібліотекарі, сприяють патріотичному вихованню дітей та молоді, допомагають краще знати свою історію [8].
У бібліотеці селища Дослідне Дніпропетровської області діє краєзнавчий музей, де експонуються вироби народних майстрів: глиняні, в'язані, побутові речі, різьба по дереву, збираються матеріали з історії області та району. Нещодавно фонд її поповнився 709-ма примірниками книг із садівництва, які все своє життя збирав один із жителів селища [9].
Бібліотечні заклади реорганізуються також у бібліотеки-клуби. Така практика існує на Дніпропетровщині, Львівщині, де, наприклад, любителів народної творчості об'єднав клуб "Фольклорний переспів", створений у 1988 р. при бібліотеці-філії с. Гориславичі Мостиської ЦБС. Девізом клубу став вислів: "Не можна знати історію народу, не знаючи усної народної творчості". Засідання клубу проходять при великій аудиторії, що сприяє збільшенню кількості відвідувачів бібліотеки, підвищенню інтересів молоді до літератури про історію і культуру свого народу. Амплуа членів клубу - співи, виконання цікавої бувальщини, гуморесок, віршів [10].
Разом зі школою бібліотека має бути надійним і реальним помічником тим, хто вдосконалюється, вчиться, намагається пізнати світ, а для цього, в першу чергу, необхідне постійне оновлення і збільшення її книжкового фонду. Вирішенню даної проблеми може сприяти проведення акції "Подаруй книгу бібліотеці", передплата періодичних видань, з цією метою можуть використовуватись асигнування з місцевого бюджету (кошти сільських рад), спонсорська допомога. Бібліотеки повинні залучати додаткові кошти шляхом надання платних послуг: проведення платних лекцій, виставок, підбір необхідної літератури з доставкою додому.
Говорячи про бібліотеку в сільській місцевості, потрібно враховувати той факт, що тут відбуваються аграрні перетворення, пов'язані з переходом до ринкової економіки, проведенням земельної реформи. Колгоспно-радгоспний лад, як система, перестав існувати. Сьогодні на селі маємо конгломерат різноманітних сільськогосподарських підприємств: акціонерні товариства, корпорації, кооперативи, індивідуальні селянські (фермерські) господарства тощо. Це, у свою чергу, зумовило зміни у складі сільського населення: з'явилися брокери, підприємці, акціонери, фермери, люди, які займаються комерцією. Всі вони прагнуть визначитися в житті, налагодити свою справу, яка б відповідала потребам ринкових відносин і, звичайно, приносила б дохід. За цих обставин, сільська бібліотека має стати не лише культурно-освітнім закладом для змістовного дозвілля, а й центром ділової інформації. Вона повинна використовувати не лише власні інформаційні ресурси, а й підтримувати тісні зв'язки з іншими інформаційними структурами району, області, виходити на загальноукраїнські бази даних. Це може бути одним з ефективних шляхів вирішення фінансування бібліотеки: якісну, оперативну, достовірну інформацію споживач згоден оплатити. Годі й казати, яке б велике значення для інформаційного забезпечення потреб жителів села мала б комп'ютеризація маленької сільської бібліотеки з подальшим підключенням її до баз даних найбільших бібліотек країни.
Сільська бібліотека, як символ культури і просвіти, має проводити роботу за такими напрямами:
роз'яснення та впровадження в життя державної національної культурної політики;
розкриття ідейного змісту й естетичного значення призабутої, вилученої з національного життя історико-культурної спадщини народу;
правдиве відтворення тернистого шляху репресованих, забутих політичних діячів, яскравих представників національної культури та мистецтва;
участь у відзначенні знаменних і пам'ятних дат вітчизняної історії, ювілеїв її діячів;
сприяння відродженню українських свят, традицій, обрядів;
збереження і поширення місцевих звичаїв, ознайомлення з історією рідного краю, його яскравими особистостями.
Для успішного вирішення цих завдань необхідно не лише припинити масове згортання мережі сільських бібліотек, а й збільшувати її, удосконалювати; повсякчас дбати про поповнення книжкового фонду літературою як українською мовою, так і мовою національних меншин; припинити приватизацію закладів культури, некомпетентне втручання різних відомств у їх діяльність. Необхідна державна охорона бібліотек, тобто виконання прийнятих законів і прийняття нових правових актів.
Література:
1. Копієвська О. Бібліотечна справа України як напрям культурної політики // Бібліотечна планета. - 2003. - №4 (22). - С. 31 - 33.
2. Шамо Т.І. Питання популяризації української літератури в бібліотеках як засіб підвищення національної самосвідомості // Тези наук.-практ. конф. працівників культури "Культура і національна самосвідомість". - К., 1991. - С. 63 - 65; Бабич В.С. Імідж бібліотек та інформаційна культура бібліотечних кадрів // Тези доп. наук.-практ. конф. "Українська культура і мистецтво у сучасному державотворчому процесі: стан, проблеми, перспективи" / В.Г. Чернець; Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. - К., 2000. - С. 104 - 112.
3. Корнієнко А. Культура потребує більшої уваги від суспільства і держави // Бібліотечна планета. - 2003. - №3 (21). - С. 4 - 5.
1. 4. Чорноіван Л. Районна бібліотека гуртує місцеву громаду // Бібліотечна планета. - 2001. - №2(12). - С. 12.
4. Бабич В.С. Імідж бібліотек та інформаційна культура бібліотечних кадрів. Зазначена пр. - С. 107.
5. Ашаренкова Н. Соціальний захист бібліотекаря: важелі забезпечення // Бібліотечнапланета. - 2002. - №4 (18). - С. 6 - 9.
6. Прядко О. Сучасна бібліотека в уявленні молоді // Бібліотечна планета. - 2002. - №2 (16). - С. 33.
7. Супрунець Н. Зважуємо на виклик часу (За підсумками обласного огляду роботи бібліотек) // Бібліотечна планета. - 2002. - №3 (17). - С. 14 - 15.
8. Сокольська Г. Головне для нас - бути потрібними людям // Бібліотечна планета. - 2001. - №2 (12). - С. 11.
2. 10.Коцур Я. Формування національної самосвідомості молоді (З досвіду роботи бібліотек Львівщини) // Бібліотечна планета. - 2003. - №3 (21). - С. 36 - 37.
Loading...

 
 

Цікаве