WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Значення бібліотеки для культурного розвитку села в період демократизації - Реферат

Значення бібліотеки для культурного розвитку села в період демократизації - Реферат


Реферат на тему:
Значення бібліотеки для культурного розвитку села в період демократизації
Бібліотека - нагромаджувач історичного розвитку культури, адже в її фондах збираються документи з історії, що фіксують розвиток культури і містять дані про події, досягнення і проблеми суспільного життя. Виходячи з того, що зафіксована в документах інформація є довговічною, можна сказати, що бібліотека - берегиня національної культури.
Соціально-політичні й економічні перетворення в суспільстві, викликані переходом до ринкової економіки, знайшли пряме відображення в діяльності бібліотек і зумовили значні її зрушення. Нові суспільно значущі функції, яких сьогодні набуває бібліотека, гуманітарні й технічні новації сприяють підвищенню якості й оперативності задоволення інформаційних запитів читачів, появі нових форм роботи, при яких враховуються інтереси різних груп суспільства.
Діяльність бібліотеки, особливо за умов трансформації суспільства, виходить за межі суто культурної сфери. Досвід провідних демократичних країн засвідчує важливу роль бібліотек у:
становленні й розвитку демократії;
формуванні і плідному функціонуванні місцевого самоврядування (бібліотеки інформують населення про нормативні документи владних структур: рішення, розпорядження, постанови. Це зміцнює зв'язок між владою і виборцями, оскільки багато питань, пов'язаних із їхнім повсякденним життям, зокрема освітою, охороною здоров'я та правопорядку, комунальним життєзабезпеченням, вирішується на місцевому рівні);
розвитку самосвідомості, всебічної культури населення, потягу до знань [1].
Щодо сільських бібліотек, то вони, практично, єдині безплатні осередки культури, що знаходяться у найвіддаленіших куточках країни. Маленька сільська бібліотека (через певні обставини) не може консолідувати національні культурні сили, стати інформаційним центром. Основне її призначення - бути місцем, де звичайна "маленька людина" може доторкнутися до культури, відчути себе Людиною.
Дослідження показує, що бібліотека на селі все ще продовжує відставати від змін у суспільстві. Причини цього різноманітні: невідповідність реаліям життя, постійне скорочення обсягів фінансування, катастрофічна нестача літератури, інформації, низький рівень кваліфікації бібліотечних працівників та ін. Дана проблема знайшла лише фрагментарне висвітлення у науковій літературі, переважно на сторінках журналу "Бібліотечна планета" та у виступах на науково-практичних конференціях [2]. У зв'язку з цим, дане питання залишається актуальним і потребує подальшого вивчення. Зокрема, ми зупинимося на тому, яких змін зазнала сільська бібліотека наприкінці ХХ ст., у період соціально-економічних змін, визначимо основні завдання, які має виконувати цей заклад культури в умовах національного відродження українського народу.
За період 1991 - 2001 рр. мережа бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України скоротилася на 3280 одиниць, причому втрати сільських бібліотек становили 2905 одиниць, тобто 81% від загальної кількості. Це означає, що близько 3 тис. населених пунктів позбулися єдиного місцевого закладу культури, котрий забезпечував конституційне право мешканців села на вільний доступ до інформації шляхом надання у безкоштовне користування книжкових, періодичних та інших видань [3].
На початку 90-х років ХХ ст. в Україні протягом року видавалось лише три книжки на душу населення (з них художньої літератури українською мовою - менше одного примірника) [2, № 63]. Такий катастрофічний занепад ключової галузі національної культури не може не відбиватися на рівні національної самосвідомості, що, у свою чергу, зводить до нуля роботу з книгою та читачем у бібліотеках.
За вказаний період значно знизився приріст книжкового фонду в сільських бібліотеках, у 2-3 рази зменшилась кількість передплатних періодичних видань, а деякі книгозбірні взагалі залишилися без них [4]. Щорічно сільська бібліотека в середньому отримує тільки 10-15 примірників книг, в основному, перевидань, а новинок - лише 0,7 % від загального фонду, тоді як за нормами ІФЛА цей показник має сягати 5 %. З передплатних видань на одну сільську книгозбірню припадає лише 2-3 газети та 1-2 журнали для дітей. Така бібліотечна політика не сприяє забезпеченню інформаційної рівноправності громадян. Зокрема, у 2001 р. в областях на одну тисячу населення припадала така кількість нових надходжень: в Одеській - 131, Полтавській - 106, Вінницькій - 49, Львівській - 44, Закарпатській - 30 [3,4]. Як влучно зазначає В.С. Бабич, "таке надто обмежене комплектування новими надходженнями знецінює діяльність бібліотек, по суті, перетворює їх на склад застарілої літератури" [5].
Для сільських бібліотек характерна стабільність кадрового складу: основний контингент бібліотекарів на селі - жінки передпенсійного і пенсійного віку. Це свідчить про те, що молодь не бажає пов'язувати свою трудову діяльність із професією бібліотекаря, однією з основних причин цього є низький рівень оплати праці. В 90-х роках були певні зрушення щодо соціального захисту спеціалістів бібліотек шляхом розширення пільг, видів і форм матеріального забезпечення за рахунок обласних і місцевих бюджетів, фондів. Так, для бібліотекарів у сільській місцевості були передбачені пільги на оплату житла, придбання будматеріалів, опалення, освітлення, відшкодування витрат, пов'язаних із підвищенням тарифів і подорожчанням послуг. Окремі міськради, сільради, наприклад у Київській області, встановлювали доплати працівникам культури у зв'язку з переведенням їх на 0,75, 0,5, 0,25 тарифної ставки [6]. На підвищення заробітної плати працівників сільських книгозбірень мало вплив і об'єднання закладів культури у центри культури та дозвілля. Однак бібліотекарі залишаються однією з найменш оплачуваних категорій працюючих. У 2001 р. їх середньорічна заробітна плата становила 802 грн. Більшість бібліотек потребували капремонту, нового бібліотечного обладнання. Взагалі на утримання однієї сільської бібліотеки, в середньому, було витрачено 1135 грн. [3,4].
Незважаючи на таке скрутне становище, книгозбірня посідає важливе місце у житті людей, про що свідчить дослідження у Кіровоградській області 2000 р. [7]. Мета проведення - визначити місце сучасної бібліотеки в задоволенні інформаційних запитів молоді в умовах суттєвих змін соціальної структури суспільства. Серед учасників анкетування була молодь як міста, так і села. Відповідаючи на запитання анкети, читачі відзначали, що бібліотеки займають важливе місце в їхньому житті. Звертатися сюди їх спонукають різні причини. Якщо для міської молоді на першому місці є потреба в інформаційних джерелах для виконання навчальних завдань (52,4 %) , то головним мотивом звернень респондентів до районних (55,5 %) та сільських (54,7%) бібліотек є бажання отримати літературу для дозвільного читання (в Кіровоградській обласній бібліотеці таких читачів 36,7 %). А необхідність одержання літератури для виконання навчальних програм у сільської молоді - надругому місці. Особливе значення для респондентів сільських (51,4%) та районних (51,6%) книгозбірень має спілкування в бібліотеці та відвідування масових заходів.
У відповідях на запитання щодо задоволення бібліотечним обслуговуванням знайшли відображення проблеми сільських книгозбірень. Якщо
Loading...

 
 

Цікаве