WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Здоров’я української нації як чинник державотворення - Реферат

Здоров’я української нації як чинник державотворення - Реферат


Реферат на тему:
Здоров'я української нації як чинник державотворення
Сучасний підхід до оцінки здоров'я людини не може обминути визначення поняття "здоров'я", даного ВООЗ: "Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб та фізичних вад".
Ми, медики, давно усвідомили, що чисто біологічне розуміння здоров'я в людському суспільстві тісно пов'язане, насамперед, з економічною ситуацією в державі загалом, державною політикою щодо здоров'я громадян, а відтак із фінансуванням системи охорони здоров'я на засадах пріоритетності. Ми розуміємо, що кожна людина-громадянин може почувати себе здоровою духовно і фізично тільки за умов реалізації в державі принципів цивілізованого громадянського суспільства, відчуття врівноваження обов'язків і прав громадянина, за умови гарантованої державою всебічної безпеки.
Таким чином, лікар, усвідомлюючи, що головним об'єктом його професійної діяльності є фізичне здоров'я людини, не може не враховувати чинників, визначених ВООЗ. І тут уже важко розмежувати, коли лікар має більше реалізовуватися як медик в первісному розумінні, а коли як громадянин, який оцінює соціальну, морально-соціальну атмосферу в державі як тло і навіть причину фізичної патології.
Поняття "лікар-громадянин" заслуговує окремого обговорення. Цій темі було присвячено немало наших публікацій (див. перелік літератури в кінці статті). Особливо актуальне це питання за сучасних обставин, коли ми із зміною влади, владних осіб отримали "помаранчеві" надії на побудову цивілізованого громадянського суспільства, куди й ЛІКАРСЬКА ГРОМАДА зробить належний внесок.
Перш ніж перейти до оцінки стану фізичного здоров'я наших громадян, оцінимо соціальний і духовний потенціал, який нам залишила попередня влада і який є складовою здоров'я.
За даними широкого соціологічного опитування (Ю.Саєнко), серед усіх цінностей найвище (92%) населенням оцінюється здоров'я. Оцінка культури і духовності (29%), патріотизму (2%) як складових соціальної психології набагато нижча. При цьому стан здоров'я на "відмінно" або "добре" у 1994 році оцінили 21%, а у 2002 році - 19% опитаних. Люди збагнули, що не Чорнобиль є основним фактором погіршення здоров'я (1994 р. - 41%, 2002 р. - 29%). Важко говорити про можливості підтримки належного стану здоров'я, якщо 6% населення вважають себе злиденними, а 67% - бідними.
Чи могли бути надії на поліпшення ситуації в суспільстві, якщо основним чинником впливу на цю ситуацію 34 - 38% опитаних вважали мафію і злочинний світ. Чи можуть сприяти поліпшенню становища державні службовці (29 - 24%), міліція, служба безпеки (8 - 15%) вважали набагато менше респондентів. Значення ролі інтелігенції в цьому бачили лише 16 - 17% опитаних. 56 - 65 % опитаних вважали високопосадовців міністерств і відомств, Адміністрації Президента, депутатів у 2002 році найзліснішими порушниками законів. Кому ж довіряти? Сім'ї, родичам - вважали майже всі (94%), друзям, колегам - 52%. До астрологів у 16% населення було більше довір'я, ніж до Президента, міліції, суду (13%), Верховної Ради (7%). Соціальна ситуація, суспільно-моральна атмосфера була такою, що 73% людей відчували страх перед безробіттям, 71% перед підвищенням цін, 65% перед невиплатою зарплат і пенсій, а 51% навіть боялися голоду.
Ось коротко про те, як у нашій державі забезпечувалося "духовне і соціальне благополуччя". Відповідними були умови й для збереження фізичного здоров'я, тотальне погіршення якого за останнє десятиліття призвело до виникнення демографічної кризи в Україні.
"Демографічна криза - це поєднання депопуляції з погіршенням якісних характеристик населення. Вона є результатом таких змін суспільного життя і, насамперед, системи суспільного виробництва, коли порушується узгоджене функціонування і розвиток його компонентів, сфер, частин, внаслідок чого руйнується системна властивість соціального механізму - здатність до самовідтворення суб'єкта суспільного життя в необхідній якості і кількості". (В.С.Стешенко).
Пояснювати демографічну кризу в країні виключно станом здоров'я населення, системою охорони здоров'я необачно. Безперечно, головну роль відіграє економічна ситуація в державі. Але, з іншого боку, не менше значення має державно-урядове ставлення до проблеми з реалізацією законодавчо утвердженого положення про пріоритетність охорони здоров'я в державній політиці України, включаючи відрахування на охорону здоров'я 8 - 10% від ВВП, прирівнювання середньої зарплати медпрацівників до середньої зарплати працівників промисловості, реалізацію пільг медикам сільської місцевості тощо. Має значення особиста загальна й санітарна культура, усвідомлення кожною людиною здоров'я і життя як найвищої цінності. Але умови життя такі, що останній постулат, на жаль, знецінюється. Життя стає безвартісним. І тому на початку ХХІ століття "... при всебічному розвитку гуманітарних наук ставити або повторювати тезу про те, що економічні відносини в усі часи визначали і надалі визначатимуть собою інші суспільні відносини, необережно" (В.С.Стешенко). До цих "інших суспільних відносин" належить і медицина, охорона здоров'я.
Що ж очікує Україну за умови збереження на рівні 2004 року економічних, екологічних, соціальних, охоронооздоровчих обставин? За прогнозом ООН на 2050 рік Україна позбавиться 40% населення. При цьому кількість населення Європи збільшиться на 5,9%, Північної Америки - на 14,3%. Кількість землян загалом збільшиться на 54%, головним чином, завдяки "демографічній кризі", але, порівняно з Україною, у зворотньому напрямку: в Латинській Америці (+66,7%), Східній Азії (+33,9%), Південній Азії (+80%) і особливо в країнах Африканського континенту (+220%).
Ким заповниться напівзнелюднений чорнозем України ?.
Кількісна стабілізація населення забезпечується за умови наявності в середньому 2,6 дитини на сім'ю. В Україні з 1959 до 1990 року сумарний коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою протягом всього її життя) зменшився з 2,3 до 1,9. Від 1991 року цей коефіцієнт щорічно зменшується на 0,1 і в 2003 році він становив 1,1.
Від 1990 до 2002 року в Україні збільшилася смертність (12,1 - 15,4 на 1000 населення), особливо в сільськогосподарських областях Східної України (16,4 - 19,6). Для порівняння: в країнах ЄС цей показник рівний 10,0. Катастрофічною є висока смертність чоловіків працездатного віку, яка перевищує смертність жінок цієї вікової групи у 3,7 разів.
Низька народжуваність, висока смертність призвели до поглибленого зниження природного приросту населення (1990 р. - +0,6‰, 2002 р. - - 7,5‰), з великою різницею між східними і західними областями (11,0 , - 1,9‰ відповідно).
У країнах ЄС від 1990 до 2002 року середня тривалість життя чоловіків збільшилася від 74,0 до 78,0 років, жінок - від 80,3 до 82,4 років; в Україні тривалість життя зменшилася: відповідно від 65,8 до 62,3 років і від 75,0 до 73,0 років.
Loading...

 
 

Цікаве