WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Загальносоюзні кампанії щодо українського єврейства у 20 - 30 роках ХХ ст. та участь у них товариства по землеоблаштуванню єврейських трудящих УРСР (р - Реферат

Загальносоюзні кампанії щодо українського єврейства у 20 - 30 роках ХХ ст. та участь у них товариства по землеоблаштуванню єврейських трудящих УРСР (р - Реферат

відбулося 91 зустріч і 24 міські вечори, на які запрошувалися гості з Центральної Ради ТЗЕТу і УкрТЗЕТу. Було організовано 5 радіовиступів учасників науково-дослідної та медичної експедицій, які відвідали Єв. АО [28]. Харківський обласний комітет компартії і обласний ТЗЕТ створив спеціальну комісію для відвідання з'їзду. Члени комісії відвідали найбільші підприємства міста, де скликалися загальні збори працівників. Справу організували так, що працівники і робітники підприємств за своєю ініціативою брали шефство над відповідними заводами і фабриками Єв. АО. До міськради і облради надходили постанови трудових колективів цього шефства. Всього у цехах було проведено 600 зборів, вечорів і бесід. Акцією були охоплені ЗО тис. робітників [29]. Протягом липня - вересня 1934 р. Біробіджан відвідала делегація, до складу якої увійшли робітники найбільших районів міста. Делегати побували на підприємствах і установах міста, відвідали сім'ї харківських переселенців. Кульмінацією роботи делегації стало вручення перехідного прапора від Харківської міськради, облради та місцевого ТЗЕТу Біробіджанській міськраді.[ЗО] Після повернення делегації до Харкова УкрТЗЕТ провів звітну кампанію і випустив агітаційну брошуру, що розповідала про її роботу [37]. За час агітаційної кампанії тільки для будівництва в Біробіджані будинку культури було зібрано 300000 крб., відправлено обладнання для поліклініки, проспонсоровано ряд концертів Харківського єврейського ансамблю в Єврейській автономній області, а в 1935 р. Товариство відправило 40000 крб. для покращення культурного обслуговування переселенців [32].
З метою направлення молодих спеціалістів після закінчення освітнього закладу на постійну роботу до Біробіджана Товариство проводило роботу і серед студентства УРСР. У 1935 р. таку роботу проводили Харківський і Київський обласні ТЗЕТи. Товариство загітувало 40 молодих педагогів - випускників єврейських педінститутів, і технікумів. Крім того, туди їхали молоді лікарі, економісти, інженери, працівники культури. Зокрема, Житомирський обласний ТЗЕТ направив на постійну роботу у Біробіджан духовий оркестр у складі 15 музикантів. Всього за 1935 р. до Біробіджана було направлено 204 висококваліфікованих спеціалісти [33].
У вересні 1935 р. УкрТЗЕТу було доручено відправити до ЄАО ешелон переселенців у кількості 520 осіб, укомплектований мешканцями Київської, Вінницької, Одеської областей та Молдавської автономної республіки, що входила до складу УРСР. З ініціативи УкрТЗЕТу Український комітет Червоного Хреста організував медичне обслуговування ешелону на шляху його прямування. Всього за сприяння УкрТЗЕТу впродовж 1935 р. до ЄАО було переселено 5 тис. людей [34].
Директивний характер шефства над Біробіджаном, проведення компаній, поєднані зі спробами перекласти на плечі громадськості всю справу переселення до ЄАО, виявили ряд суттєвих негараздів у діяльності ТЗЕТів. Плани щодо укомплектування переселенських груп спеціалістами не виконувалися, саме переселення проводилося поза участю широкого громадського загалу. Житомирський відділ ТЗЕТу відправляв фіктивні сім'ї переселенців, у Кривому Розі було виявлено розкрадання коштів ТЗЕТу [35].
У 1936 р. переселенська кампанія зменшила оберти. Так план переселення 1936 р. визначений РНК СРСР постановою від 25 березня 1936 р. не було виконано навіть на половину. В кінці 1936 р. починається зменшення допомоги Європейській автономній області, а в 1937 р. державні установи повністю припинили допомогу єврейським переселенцям. 2 грудня 1937 р. Раднарком СРСР у листі до голови НКВС Єжова й Наркомзема Ейхе дозволив зупинити будівництво єврейських переселенських колгоспів у Євр. А.О. та припинити переселення "до нової перевірки на місці всієї справи переселення в області" [36]. Так офіційно було припинене переселення до Біробіджана і побудова Єврейської автономної області.
Та Біробіджанська кампанія від самого початку була приречена на невдачу. І не тільки тому, що євреї, замість сонячного і теплого берега ріки Йордан, отримали непролазну тайгу Приамур'я. Причина провалу полягала в іншому - в неготовності державного апарату створити умови для прийому і обслуговування єврейських переселенців. Не існувало мобільних програм. Державні органи влади просто усунулися від переселенської кампанії, проголошуючи самі лозунги. Далі слів справа не йшла. Майже всі заходи фінансувалися та проходили за сприяння добровільних єврейських товариств - Агро-Джойнту, ТЗЕТу. Переселенська кампанія до Єв.АО від початку 30-х років заклала фундамент повного контролю державному режимові ТЗЕТу. Осередки Товариства відкривалися навіть у Бурятії, але в середині 30-х років значення товариства нівелювалося. Над здійсненням переселенської програми працювали лише ЦП ТЗЕТу, Білоруський та Український ТЗЕТ. Робота Товариства була краплиною в морі державної байдужості до проблем переселення. Єврейське населення Біробіджану навіть у найкращі 1935 - 1936 роки не перебільшувало 20 тис. осіб, в основному вихідців з України [37].
Література:
1. Орлянський В.С. Євреї України в 20-30 роки XX століття: соціально-політичний аспект. Запоріжжя, 2000.; Хонігсман Я.С. Колективізація, голодомор і занепад єврейського землеробства в Україні // УЇЖ., 1994, № 2-3.
2. Козерод О.В. Евреи Украины в период экономической политики: 1921-1929 гг. К., 2002. Журба М.А. Етнонаціональні та міжнародні аспекти діяльності громадських об'єднань українського села (20-30 рр. XX ст.): Монографія. - К: Наук, світ, 2002.
3. Чирко Б. В. Національні меншини в Україні в 20-30-ті р. XX ст. К 1995. - с. 74.
4. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі ЦДА- ВО). - Ф. 571, - Оп. 1, - Спр. 265, - Арк. 8.
5. Четыре года ОЗЕТ. Отчет. - М, 1930. - с. 48.
6. Там само. - с. 49.
6. Звіт УкрОЗЕТу. - с. 7.
7. Там само. - с. 11.
8. Там само. - с. 8.
9. Державний архів Російської Федерації (далі ДАРФ). - Ф. 9498, - Оп. 1,- Спр. 408,- Арк. 2.
10. Блюм А.В. Еврейский вопрос под советской цензурой, 1917-1991. СПб, 1996.- с. 12.
11. ОЗЕТ. .Съезд 2-й. Москва 1931. Резолюции второго Всесоюзного Съезда ОЗЕТ. - М., 1931,-с. 7.
12. ЦДАВО. - Ф. 571, - Оп. 2, - Спр. 119. - Арк. 7.
13. Там само. - Арк. 11.
14. Там само. - Арк. 22.
15. ДАРФ. - Ф. 9498, - Оп. 1, - Спр. 408. - Арк. 9.
16. Там само. - Арк. 10.
17. Там само. - Арк. 28.
18. Там само. - Арк. 87.
19. ЦДАВО. - ф. 571, - Оп. 2, - Спр. 119. - Арк. 12.
20. Там само. - Арк. 21.
21. Там само. - Арк. 16.
22. ЦДАВО. - Ф. 571. - Оп. 2. - Спр. 111.- Арк. 7.
23. ЦДАВО. - Ф. 571, - Оп. 2, - Спр. 108. - Арк. 10.
24. ДАРФ. - Ф. 7541, - Оп. 1, - Спр. 940. - Арк. 30.
25. ДАРФ. - Ф. 7541, - Оп. 1, - Спр. 589. - Арк. 5-6.
26. Эйдельман Е. Н. Задачи ОЗЕТа после 17- го сьезда ВКП(б). -М., 1934.- с.6 - 7.
27. ЦДАВО. - Ф. 571, - Оп. 2, - Спр. 111.- Арк. 7.
28. ЦДАВО. - Ф. 571, - Оп. 2, - Спр. 108. - Арк. 15.
29. Там само. - Арк. 16.
30. Там само. - Арк. 23.
31. Там само. - Арк. 28.
32. ЦДАВО України. - Ф. 1, - Оп. 2, - Спр. 108. -Арк. 28.
33. Там само. - Арк. 26 - 27.
34. Трибуна, 1936, № 12, с. 14.
35. ДАРФ. - Ф. 7541, - Оп. 1, - Спр. 973. - Арк. 119.
36. Блюм А. В. Вказана праця. - с. 13
Loading...

 
 

Цікаве