WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Загальносоюзні кампанії щодо українського єврейства у 20 - 30 роках ХХ ст. та участь у них товариства по землеоблаштуванню єврейських трудящих УРСР (р - Реферат

Загальносоюзні кампанії щодо українського єврейства у 20 - 30 роках ХХ ст. та участь у них товариства по землеоблаштуванню єврейських трудящих УРСР (р - Реферат

з'їзду ТЗЕТ, писала: "Постанову Президії ЦБК СРСР про призначення Біробіджана для переселення євреїв ухвалено у березні, а вже у травні почалося переселення євреїв. Першими труднощами були непідготовленість апарату, його недостатня кваліфікованість, брак коштів та худоби. Із 4-х млн. гектарів, що є в Біробіджані, тільки 500 тис. га можна визнати придатними для сільського господарства, але й та площа потребує меліорації, побудови шляхів та інше". Робота Товариства постійно відставала від планів, особливо в будівництві шляхів, гідротехнічних заходах. Але все ж спільними зусиллями УкрТЗЕТу та Всесоюзного ТЗЕТу до Біробіджана до початку 1930 р. вдалося переселити 2 тис. євреїв.
У 1930 р. на Другому Всесоюзному з'їзді ТЗЕТу було прийнято рішення прискорити переселення євреїв до Біробіджана великими групами для створення на місцях великих і механізованих колгоспів. При цьому було поставлене завдання проводити заходи по ліквідації кунацтва серед єврейських переселенців, провадити боротьбу з торгівельними елементами [12].
З 1933 р. вищі органи компартійної системи змістили акценти в організації переселення до Далекого Сходу. 31 грудня 1933 р. ЦВК і Раднарком СРСР прийняли постанову "Про виключне значення переселення до Далекосхідного краю"[73], а 2 вересня 1934 р. - "Про заходи допомоги Біробіджанському районові" [14]. До УкрТЗЕТу надсилалися вимоги конкретно розподілити роботу щодо шефства над Біробіджанським районом між обласними організаціями Товариства. Обласні відділення ТЗЕТу згідно постанови республіки розробили та затвердили плани роботи по допомозі Біробіджану в обкомах КП(б) У. В них окреслювалася форма участі осередків Товариства в кампанії шефства та визначався розмір очікуваної допомоги. Так, Дніпропетровське бюро обкому КП(б)У поклало на обласний осередок Товариства допомогу Єв.АО, зокрема, обласний осередок мав надавати фінансову, промислову і господарську допомогу колгоспам, а також державним підприємствам, культурним установам області у підборі кадрів. Подібне рішення прийняв і Харківський обком КП(б)У[ 15].
З кінця 1933 р. шефство над Біробіджаном стало провідним напрямком у діяльності всіх обласних і районних організацій ТЗЕТу України. На відміну від початкового етапу шефства, коли практично вся оперативна робота по переселенню покладалася на організації ТЗЕТу, а в подальшому вони мали займатися лише загальним сприянням державному Комітету по землевлаштуванню євреїв у виконанні нарядів по вербуванню кадрів переселенців шляхом проведення масово-роз'яснювальної роботи, реєстрації бажаючих переселитися та допомоги в організації відправки до ЄАО. Проте, у зв'язку з відсутністю у більшості районів республіки штатних комзетпрацівників, і в наступні роки кампанія по переселенню до Біробіджана практично здійснювалася силами ТЗЕТу. Так, УкрТЗЕТ разом із Центральним
Правлінням в особах Друянова, Хойне налагодили харчування єврейських переселенців України в залізничних буфетах протягом усього періоду переїзду на нові місця [16]. За 1933 р. з України до Біробіджана було переселено 158 чоловік із сім'ями і 88 одинаків, всього 246 осіб [17]. Переселенці 1933 р. були кваліфікованими робітниками, службовцями, інженерами. У Києві УкрТЗЕТ відкрив курси для підготовки столярів. До Біробіджана на постійну роботу направлялися 196 випускників технікумів, вузів України, з них 53 педагоги, 20 агрономів, 23 бухгалтери, 26 техніків, 12 працівників сільського господарства [18]. Одеське відділення ТЗЕТу, за домовленістю між Центральним Правлінням і Наркомземом, направило 20 випускників Одеського єврейського сільськогосподарського інституту і 10 агротехніків - випускників Львівського сільськогосподарського технікуму [79]. У 1934 р. Київське відділення ТЗЕТу переселило до Біробіджана 870 сімей євреїв-переселенців, разом з ними відправило на роботу 180 будівельників. Крім того, 300 єврейських юнаків за кошти Товариства навчалися у школах ФЗУ, по закінченню яких вони поїхали на роботу до Єв. АО. Організовувалися і сезонні бригади робітників. Того ж року 31 спеціаліст будівельних спеціальностей і 54 кваліфікованих плиточників працювали в Біробіджані на будівництві житла [20].
Проводилися збори коштів, велася пропаганда щодо підбору спеціалістів, для чого організовувалися місячники сприяння переселенню до Біробіджана. Так, у Дніпропетровську місячник розпочався 1 серпня 1934 р. і тривав майже до кінця жовтня. В ньому взяли участь всі великі підприємства міста, що мали ТЗЕТосередки. Першочерговим завданням місячника був збір коштів для переселенців Біробіджану. На різних підприємствах кампанія проходила по-різному. На одних застосовувався принцип шефської допомоги. Так, артіль "Дніпровзуття" відпрацювала в серпні 1934 р. безоплатно 3 години, що становило 1500 крб., на які було відпущено взуття за плановими цінами. По чотири години на користь Біробіджана відпрацювали артілі "Восход" і "Вахоміт" [21]. На інших підприємствах проводився збір пожертв, а потім на ці гроші закуповувалася продукція заводу. Так діяли завод "Молотова", завод "Червоний Профінтерн", де на зібрані було закуплено кошти металеві вироби - скоби, вила, цвяхи. Інші закуповували на зібрані населенням кошти техніку і необхідне устаткування. 31 серпня 1934 р. з Дніпропетровська до Біробіджана направили вагон з радіоустановкою, трактор Форда, електромотор, 10 спеціальних костюмів (на кошти Кривого Рогу), циркулярну пилку, майстернях трактори і машини [22]. Харківська обласна філія Товариства організувала і провела подібний місячник з 1 жовтня по 1 листопада 1934 р. під гаслом "Допоможемо Єв.АО" []. Під час місячника проводилася різностороння агітаційна робота на підприємствах, в установах і організаціях області щодо підготовки до першого з'їзду Рад Єв.АО. На підприємствах проходили акції по збиранню подарунків для біробіджанців. Всього філія зібрала товарів на суму 228 тис. крб., які відправили до Біробіджана у 5 вагонах. Шефство тривало майже весь 1935 рік. Його провадили відділення ТЗЕТ по всій Україні. До шефської роботи відділення підключили найбільші заводи України: завод ім. Петровського, завод ім. Ілліча, завод ім. Сталіна, Харківський тракторний завод "Серп і молот", КЧЗ (Київ), завод ім. Марти в Миколаєві [24].
В 1935 р. Товариство змінило гасла. Партійні органи висунули новий лозунг: "Підготовка до першого з'їзду Рад Єврейської Автономної області", під яким розпочалася кампанія залучення робітників, колгоспників та службовців до шефства над Біробіджаном і переселенськими районами України та Криму [25]. За планом передбачалося відзначити п'ятиріччя Біробіджана, проведенням ряду вечорів у великих обласних центрах (Москві, Ленінграді, Києві, Одесі й Вінниці), де планувалосяпровести збір коштів для будівництва Будинку культури у Біробіджані. В роботу включилися всі 7 обласних відділень Українського ТЗЕТу. Відбувалися збори активу Товариства [26]. Київський обласний ТЗЕТ провів засідання відділень і направив на з'їзд двох делегатів Качанова і Гофштейна, потім із ними були проведені на підприємствах зустрічі, загальноміські збори, вечори в районах області (Умань, Житомир, Коростень).[27] Одеський обласний ТЗЕТ також відправив до Біробіджана двох делегатів, які після повернення вели звітну агітаційно-пропагандистську кампанію на підприємствах Херсона, Миколаєва, Кірова, Первомайська. Всього
Loading...

 
 

Цікаве