WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Загальнодержавна сертифікація рівнів володіння українською мовою – пріоритетний напрямок мовної та всієї освіти в Україні - Реферат

Загальнодержавна сертифікація рівнів володіння українською мовою – пріоритетний напрямок мовної та всієї освіти в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Загальнодержавна сертифікація рівнів володіння українською мовою - пріоритетний напрямок мовної та всієї освіти в Україні
Суспільство України на шляху розбудови держави переживає період стрімких далекосяжних змін: перехід до ринкової економіки, технологічний прогрес, міжнародна торгівля, бурхливий розвиток комунікацій та інформаційних технологій, світова конкуренція - це лише деякі аспекти змін, що ставлять життєво важливі питання щодо нашого суспільства.
Найважливіше місце в цьому процесі відведено освіті. Вона є основним фактором у плануванні процесу розвитку суспільства і безумовно сама потребує постійного розвитку [1, 11].
На жаль, українська освіта на сучасному етапі як невід'ємна частина і вагомий здобуток світової цивілізації потерпає і від кризових явищ світової, в тому числі європейської, кризи освіти, як і будь-яка національна освіта у будь-якій країні світу[2, 158-164].
Але, на відміну від європейських держав, в Україні важкого тягаря ще додають специфічні й притаманні лише нашій країні труднощі і перешкоди, подолання яких є першочерговим кроком і завданням держави задля перетворення освіти у дійсно українську. Частина недоліків залишилась нам у спадок від колишнього СРСР, інші є надбаними за роки незалежності [3, 96-100]. Але загальна причина виникнення цих труднощів і перешкод - це відсутність в Україні зовнішнього моніторингу освіти. Неможливо звільнитися від застарілих парадигм, з'ясувати реальний стан освіти на сучасному етапі і прогнозувати її подальший розвиток через відсутність необхідної кількості і, головне, об'єктивних та належної якості показників діяльності української освіти.
Це зумовлює і неможливість переходу від суб'єктивного якісного опису педагогічних явищ до опису суто кількісного, що є першочерговим завданням на сучасному етапі у галузі вимірювання психолого-педагогічних характеристик навчально-виховного процесу [4, 20-35].
За відсутності прозорої, об'єктивної, надійної, технологічної, зрозумілої для наших освітян і освітян інших країн системи оцінювання, яку містить сучасний зовнішній моніторинг у розвинутих країнах світу, навряд чи можлива повноцінна участь у Болонському процесі, бажання залучитись до якого Україна продекларувала у травні 2005 р., а також здійснення стратегічного євроінтеграційного курсу країни.
Відсутність об'єктивних результатів оцінювання якості знань також унеможливлює розвиток освітніх наук і може призвести до виникнення в них хибних напрямків. Відсутність зовнішнього моніторингу створює підґрунтя для суб'єктивізму, маніпулювання суспільною думкою, довільного оцінювання результатів роботи працівників освіти та освітніх закладів і системи освіти в цілому.
Негативно позначається на розвитку країни і має вже загрозливий характер наявність ганебного явища - хабарництва, корупції у системі освіти.
Отже, якщо найближчим часом українська освіта не отримає зовнішнього моніторингу, вона і далі буде закритою для суспільства у найважливішій сфері - оцінки результатів навчання, а це веде до самознищення, бо такі (позбавлені впливу суспільства) системи працюють не на відтворення, а лише на самозбереження, інакше кажучи, - тільки для себе, на себе і заради себе, а не для потреб суспільства.
Саме тому зараз в Україні стратегічно актуальним і життєво необхідним є розробка системи масової оцінки якості підготовки учнів, студентів, аспірантів, докторантів, держслужбовців, яка даватиме об'єктивну порівняльну інформацію на різних рівнях безперервного (упродовж всього життя) навчального процесу окремого суб'єкта, і тільки таким чином можна буде оцінити діяльність навчального закладу, певного регіону, держави у галузі освіти.
Про це сьогодні не тільки відкрито (що само по собі вже є великим досягненням) говорять в українському суспільстві, але й маємо перші практичні кроки в цьому напрямку МОНУ[5] та Ради Міністрів України [6].
Хоча ці кроки, на наш погляд, здійснюються без належного обговорення і врахування думок науковців, громадськості та освітян, проте постановка на загальнодержавному рівні питання про необхідність створення та впровадження зовнішнього моніторингу освіти є найважливішою подією в українській освіті за всі роки незалежності.
Основою та невід'ємною складовою сучасного зовнішнього моніторингу освіти у розвинутих країнах, як, до речі, й кредитно-модульної системи взаємозарахунків між учасниками Болонського процесу, є система незалежного тестування.
Знання - це якісна характеристика, притаманна людині, яка набуває її у процесі навчання. Для досліджень і аналізу ця характеристика повинна бути виміряна та визначена у вигляді об'єктивних кількісних показників, без отримання яких перехід до якісної освіти в Україні неможливий. Вимірюванням та оцінюванням якісних характеристик в освіті займається наука - тестологія, яка і забезпечує науково-теоретичне і методологічне підґрунтя для розробки і використання такого інструменту масового оцінювання якісних характеристик освіти, якими є тести.
Тестологія - це напрям наукових досліджень у галузі теорії і практики вимірювання та оцінювання якісних характеристик, притаманних людині, де методом вимірювання є тестування. Цей метод передбачає, що інструментом вимірювання є тест, складений з тестових завдань; процедурою вимірювання є тестування; методом оцінювання є шкалювання [7, 3-4].
Акцентуємо, що зовнішній моніторинг спрямовано на вдосконалення та стандартизацію інструментарію для масового обстеження рівня навченості, одержання загальнодержавних, регіональних середньостатистичних показників якості підготовки учнів, студентів, а якість - це показник, що визначає, як продукт чи послуга відповідають певним стандартам, вимогам зацікавлених сторін.
За відсутності в Україні якісних і об'єктивних результатів функціонування освітньої галузі, зовнішнього моніторингу неможливе саме створення якісних освітніх стандартів, які б відповідали вимогам українського суспільства щодо конкурентоспроможності громадян і в цілому держави як на внутрішньому, так і на світовому ринку праці. Тобто українська освіта опинилась у замкненому колі, коли освітні стандарти не мають якісного підґрунтя для їх розробки. А це вже є пряма загроза для існування як галузі освіти, так і України як держави.
Тому створення та впровадження вітчизняної системи зовнішнього моніторингу освіти є пріоритетним і життєво необхідним напрямком, який має будуватися на засаді використання системи тестування. Слід особливо зазначити, що ця система має бути незалежною від системи освіти і стандартизованою на загальнодержавному рівні.
Але одночасно виникає кілька, на наш погляд, концептуальних і стратегічних запитань:
1.Чи будувати власну українську модель системи стандартизованого тестування, якої зараз не існує і яка є, як зазначено вище, основою і важливою складовою зовнішнього моніторингу, чи запозичати одну з існуючих у
Loading...

 
 

Цікаве