WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Загальна характеристика складу новітніх англіцизмів в українській мові - Реферат

Загальна характеристика складу новітніх англіцизмів в українській мові - Реферат


Реферат на тему:
Загальна характеристика складу новітніх англіцизмів в українській мові
Кінець ХХ - початок ХХI ст. став часом неймовірного розширення політичних, економічних та культурних зв'язків України з іноземними (у першу чергу - з англомовними) країнами. Це спричинило посилення надходження в українську мову чужомовної лексики. Особливо зросла кількість запозичених англіцизмів для найменування нових явищ, наявних в англомовній світовій практиці, і які з'явилися у мові у зв'язку з політичними та економічними реформами.
Складні процеси в сучасній українській мові, пов'язані з інтенсивним припливом запозичень (переважно з англійської мови), закономірно отримують неоднозначні оцінки україністів: з одного боку, дослідники відзначають певне збагачення мови, наближення за допомогою асимільованих іншомовних запозичень до світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній тощо сферах, з іншого - перевантаження й засмічення рідної мови чужими лексемами, до того ж, часто за наявності українських відповідників.
Вивченню проблем іншомовних запозичень присвятили чимало праць вітчизняні та іноземні дослідники (Б. Ажнюк, О. Ахманова, В Виноградов, Ю. Жлуктенко, О. Муромцева, О.Пономарів, І. Огієнко, В.Самійленко, С. Семчинський, Д. Шмельов, L. Bloomfield, E. Haugen, A. Martinet, U. Weinreich та інші).
В останнє десятиріччя вивчення запозичень англіцизмів в українському мовленні активізувалося (Ю. Безрукава, О. Бершов, О. Махньова, А. Наумовець, С. Федорець тощо). Найчастіше воно стосується термінологічної лексики. Втім, складні лексико-семантичні процеси, що відбуваються в лексичній системі української мови внаслідок мовних контактів, вимагають докладних досліджень.
У даній статті зроблено спробу дати загальну характеристику найрізноманітніших англіцизмів, які з'явилися в українському мовленні протягом останнього десятиліття.
Україномовна періодика, радіо, телебачення подають велику кількість англіцизмів для дослідження. Англіцизми також широко представлені у словниках, що з'явилися останнім часом ("Словник іншомовних слів" С.М. Морозова та Л.М. Шкарапути, 2000: "Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові" О.М. Сліпушко, 1999 р.: "Російсько-український словник іноземних слів" Т.П. Мартиняк, 1999 р.). Якщо не брати до уваги фахову термінологічну лексику, то у популярному вжитку англіцизми зустрічаються у найрізноманітніших тематичних групах: економіка, банківська справа, фінанси, кіно, телебачення, музика, розваги, комп'ютерна техніка та технологія, спорт, побутова техніка, сервіс, політика, страви та напої, тварини, медицина, одяг, тканини, канцелярське приладдя, офісна техніка, назви осіб. Численні новітні англійські запозичення, які тематично співвідносяться з економікою, банківською справою і фінансами, зумовлені великими змінами в цих сферах життя і впровадженням ринкової економіки в Україні, а з нею і виникненням потреби в найменуванні нових явищ, які вже мають інтернаціональні (переважно на ґрунті англійської мови) назви (наприклад, компанія, аудит, лізинг, кріейтор тощо).
Сфера культури й розваг (кіно, телебачення, відео тощо) теж піддалася великим змінам і запозичила багато явиш, предметів, понять з цих галузей, дуже розвинутих на Заході (переважно в США). Разом з явищами, предметами та поняттями запозичуються і їхні чужомовні назви (англіцизми) як такі, що переважно не мають еквівалентів в українській мові (наприклад, блокбастер, хіт-парад, трилер, серіал, ток-шоу, сиквел, римейк, хепі-енд, овертайм, кліп тощо).
Чимало запозичень належить до тематичної групи "комп'ютерна техніка і технологія". Це можна пояснити також запозиченнями реалій у позамовній сфері - у галузі комп'ютерної техніки, інформатики й інформаційних технологій, всесвітньої мережі Інтернет тощо. Це відбувається у зв'язку з відсутністю більшості відповідників в українській мові (сервер, дискета, сайт, ноутбук, тонер, трафік, Інтернет, чип, онлайн, джойстик, хакер, провайдер, веб-сайт тощо). Чимало спортивних англіцизмів стали традиційними в українській мові (баскетбол, волейбол, бокс, ринг, серфінг тощо). І нині спостерігаємо постійне їх кількісне зростання. Запозичення спричинене розширенням міжнародних, у тому числі й спортивних, зв'язків, знайомств із новими для нашої дійсності спортивними іграми й змаганнями, а також явищами (віндсерфінг, скайсерфінг, кайтсерфінг, айсбординг, сноубординг, екстрим, сквош, кікбоксінг, степ-аеробіка, софтбол, айсинг, пенйтбол, бодибілдинг, драфт, плей-оф та інші).
Назви побутової техніки, товарів і сервісу також розширили свій склад у мові, завдяки новітнім англіцизмам. Це є номінативним відбиттям запозичення нових реалій побутової сфери, кількість яких значно збільшилася за рахунок входження у повсякденне життя товарів і послуг з американської (або іншої закордонної) дійсності, що раніше були невідомими в нашому житті або вважалися екзотичними (блендер, грумінг, тримінг, ліпосакція, пейджер, пілінг-крем, секс-шоп, скраб, хендлер, шокер тощо). Достатньо численною тематичною групою є група політичної лексики (саміт, піар, паблік рилейшнз, віп, віп-місця, імідж, іміджмейкер, бодигард, дайджест, рейтинг, спічрайтер, кілер, стингер, джет-сет, екзит-пол, грин-кард тощо). Поява таких слів в українській мові також зумовлена розширенням міжнародних зв'язків і посиленням впливу світових суспільно-політичних процесів на Україну. Ряд дослідників (Д. Ганич, І. Олійник, О. Пономарів) стверджують, що розвиток семантичної структури запозиченої лексеми у мові, яка її приймає, може супроводжуватися певними змінами (ускладнення та спрощення структури, переінтеграція значень). Зміни в семантичній структурі запозиченої лексеми часто супроводжуються змінами у структурі окремих значень на схематичному рівні - розширення, звуження та перенос значення.
Однією з характерних рис є актуалізація запозичень, що належать до пасивного або спеціального шарів лексики. При цьому може відбуватися втрата:
а) негативної оцінки чи іронічного забарвлення (наприклад, як у лексемі шоу);
б) стилістичного позначення щодо "властивостей капіталістичної дійсності" (брокер, дилер, менеджер тощо);
в) деяких сем, які пов'язують значення з денотатом, що існує лише в закордонній дійсності (коледж, офіс).
Наприклад, при порівнянні значень лексеми "брокер" ("у капіталістичних країнах посередник під час укладання різних угод, у тому числі й на біржі[1] та "посередник під час укладання різних угод на біржі, який спеціалізується з певних товарів чи послуг"[2] виявляється, що
Loading...

 
 

Цікаве