WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Етногеографічна складова українознавчої терміносистеми - Реферат

Етногеографічна складова українознавчої терміносистеми - Реферат


Реферат на тему:
Етногеографічна складова українознавчої терміносистеми
Відділ української етнології НДІУ бере участь у роботі над укладанням наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника з українознавства, а отже відповідає за підготовку етнологічних та інших термінів, що вживаються в науках, тісно пов'язаних з українською етнологією. Однією з таких наук є етнічна географія (етногеографія), яка утворилася як окрема наука у ХХ ст. на перетині географії та етнології. Частину етногеографічних термінів редакційною радою було вирішено внести до словника, а саме: етнічна географія, етнічна територія, межа етнічної території, етнічний анклав (етнічний острів), розселення етносів, етнічна міграція, етнічна структура населення.
Розглянемо докладніше сутність етнічної географії у зв'язку з українознавством, спробуємо узагальнити змістове навантаження тих її термінів, які внесено до понятійно-термінологічного енциклопедичного словника "Українознавство" і, можливо, поглибити їх тлумачення та актуалізувати українознавчу сутність.
Етногеографія (Етнічна географія) - одна з географічних наук, яка розвивається на межі з історичними науками, міцно пов'язана з демографією, соціологією, психологією, політологією, статистикою населення; вивчає минуле, сучасне і можливе майбутнє географічне розташування етнічних спільнот і всіх складових їх культурно-історичної, соціально-економічної, політичної, біологічної своєрідності й подібності - окремих компонентів етнічності та їх поєднань, а також розвиток географічного розташування та територіальної організації людства і його територіальних частин як сукупності представників різних етнічних спільнот. Етногеографічні дослідження спрямовані на всі таксономічні рівні етнічних спільнот Землі протягом усієї історії людства - від найдавніших часів до сучасності, джерелами для етногеографічних досліджень слугують переписні та інші статистичні дані, результати опитувань, стаціонарні та експедиційні спостереження, історичні документи, результати археологічних досліджень тощо.
Термін "етногеографія" вперше використав Богораз-Тан В. Г. у 1920-х р., однак розумів його він надто широко. Засадничими етногеографічними термінами є: етнічна територія, межа етнічної території, етнічна будова людності (етнічна структура населення).
Етногеографія з'ясовує наступне:
1.Межі етнічної території та її географічне розташування, чисельність етнічної спільноти, щільність заселеності етнічної території, форми розселення, типи поселень, територіальні системи поселень, форми урбанізації та рівень урбанізованості етносів.
2.Поширення окремих етнічних рис (компонентів етнічності) - спільних для всієї спільноти чи для певної її частини цінностей, вірувань, норм, традицій, смаків, самосвідомості, історичної пам'яті, мови, традиційно-побутових елементів матеріальної культури, способів ведення господарства, форм соціальної та політичної організації етнічних спільнот.
3.Етно-територіальну структуру населення світу та етнічну структуру окремих його частин - материків, країн, міст тощо.
4.Значення географічного середовища в утворенні та розвитку етнічних спільнот, у наявності окремих етнічних рис.
5.Групування етнічних спільнот за географічними ознаками.
6.Наявність регіональних відмінностей у межах етнічної території, її районування на підставі нерівномірного розміщення населення та його локальних етнічних відмінностей.
7.Географічну зумовленість і територіальні відмінності перебігу процесів, що призводять до зміни стану етнічності - етнічних процесів (у тому числі модифікації традиційних форм культури та побуту, їх стандартизації та уніфікації), біологічного відтворення етнічної спільноти, міграційних та інших процесів.
У сучасній етногеографії існують різні підходи до виділення етнічних територій, до картографування окремих елементів матеріальної і духовної культури, до класифікації етнічних спільнот тощо.
Зародки етногеографічних знань знаходимо вже у працях багатьох стародавніх авторів. Найдавніші географічні карти містили етногеографічну інформацію. Етнічну ситуацію на території України відображали у текстах та картах давні греки, араби, євреї, готи. Етногеографічна картина світу присутня у світогляді авторів Літопису руського.
Своєрідність культури, побуту, суспільного ладу, особливості психіки етнічних спільнот раніше пояснювали безпосереднім впливом природного середовища, в якому ці спільноти жили. У XIX ст. виразно оформилися теорії географічного детермінізму.
Етногеографічний напрямок досліджень окреслився в Україні у середині і 2-й половині ХІХ ст. Росіяни, поляки, румуни, угорці були незацікавлені у правдивих етногеографічних дослідженнях на етнічно українських землях, оскільки вони становили небезпеку їхньому пануванню в Україні. На прикладі долі П. Чубинського бачимо міцний зв'язок між етногеографічними дослідженнями та політикою. Значення етногеографічних знань для вільного самовизначення українського народу яскраво проявилося у добу національно-визвольної боротьби 1917-1920 рр.
Перші науково обґрунтовані етногеографічні карти території України з'явилися у середині ХІХ ст. - А. Шафарика (1843 р.), П. Кеппена (1851 р.), К. Черніга (1855 р.). Відтоді укладено й опубліковано не один десяток етногеографічних описів, карт, спеціальних досліджень, присвячених усій етнічній території українців чи окремим її частинам. Великий внесок у становлення української етнічної географії зробив С.Рудницький, у її розвиток - В. Кубійович. В умовах хрущовсько-брежнєвського СССР етногеографічні дослідження в УССР провадив В. Наулко.
Актуальність етногеографічних досліджень зростала під час активного виборювання українцями незалежності своєї держави. Українські політичні лідери, починаючи від Б. Хмельницького, прагнули, щоб Українська держава охопила всю українську етнічну територію. Етногеографічна карта України була одним з перших масових видань періоду УНР. У часи російсько-комуністичної диктатури упродовж півстоліття етногеографічні дослідження й оприлюднення етногеографічної інформації відбувалися дозовано, під суворим контролем КПСС. Лише Пєрєстройка і незалежність України створили для української етнічної географії умови розвитку без партійного і без російського диктату.
Як і в більшості європейських країн, в Україні провадиться історично-етнографічне картографування, досліджується етнічна будова країни в її історичному розвитку, що допомагає виробленню оптимальної політики держави в етнічній сфері, зростанню рівня етнічної самосвідомості серед широких верств населення, формуванню і розвитку української національної самосвідомості. Етногеографічна інформація міститься у навчальному курсі "Географія України", обов'язковому для вивчення у середніх загальноосвітніх школах України (у підручниках і атласах).
Етногеографічні
Loading...

 
 

Цікаве