WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Енциклопедія українознавства за редакцією В.Кубійовича у становленні та розвитку науки самопізнання - Реферат

Енциклопедія українознавства за редакцією В.Кубійовича у становленні та розвитку науки самопізнання - Реферат

П.Скоропадського, Б.Хмельницького та ін. Ним внесений цінний вклад у поширення правдивих знань про маловідомі історичні події, політичні організації [4, 214 - 215].
З української генеалогії О.Оглоблин написав 69 статей про українські родоводи. Він автор майже всіх статей на цю тему, найважливішим в яких є те, що автор намагався показати неперервність української історії, доводив її до сучасності, пов'язуючи XV - XVIII ст. із XX. Подані ним генеалогічні таблиці українських Рюриковичів є своєрідним підсумком у генеалогічному плані всієї княжої доби України-Руси, починаючи від князя Ігоря (945) до Болеслава-Юрія II (1340), і значним внеском у розробку історичних проблем княжої доби.
Культурно-релігійна тематика представлена статтями вченого про церковних діячів і храми (про Петра Могилу, Інокентія Монастирського, Володимира Сокальського та ін.; про Агарський,Межигірський, Новогород-Сіверський Спасо-Преображенський монастирі тощо).
З історичної географії - про країни, оселі, населення. Багато з них написано у співавторстві з В.Кубійовичем (Місто, Новгород-Сіверський, Полтавщина, Південна Україна, Польща і Україна, Поляки на Україні, Сибір, Чернігів, Туреччина і Україна тощо).
ЕУ містить його статті з економічної історії України, соціології [4, 216 - 219].
Крім виконання редакційної роботи, 0.0глоблин написав 400 статей до ЕУ, був членом редакційної колегії, редактором розділу "Історія" Англомовної енциклопедії українознавства (АЕУ), яка вийшла у п'яти томах. Олександр Петрович високо цінив свою працю в ЕУ і вважав цей довідник вагомим здобутком української вільної науки. Його статті в ній є цінним українознавчим матеріалом об'єктивного і правдивого висвітлення української історії.
Один з авторів і редакторів ЕУ-2 Аркадій Жуковський - Голова НТШ у Європі (м.Сарсель, Франція). Він написав низку статей з історії України, з питань церкви, з техніки. Професор політичних наук, історик Василь Маркусь був редактором та членом редколегії ЕУ-2, заступником головного редактора АЕУ (1980 - 1986), автором кількох сотень статей з історії, філософії, політології, соціології, церкви.
Авторами історичних, історіографічних, джерелознавчих розвідок до ЕУ є: Любомир Винар, Наталя Полонська-Василенко, Іван Мірчук, Лев Окіншевич, В.Омельченко, Борис Крупницький, Омелян Пріцак. Відомий український вчений Петро Одарченко писав статті до всіх чотирьох енциклопедій на теми української етнографії, фольклору, історії української літератури (автор 55 статей), рецензував та редагував окремі статті інших авторів, листувався з редакцією (С.Янів) та з її головним редактором. З цієї ж тематики підготував статті і З.Кузеля, літературознавчі статті - І.Кошелівець, Ю.Бойко, з мовознавства - Ю.Шевельов, О.Горбач; культурологічні - В.Січинський (про мистецтво), Б.Кравців (культура, преса), Янів С.; археологічні - Я.Пастернак; з українського права - Яковлєв А., Ю.Старосольський; політології й соціології - І.Витанович, І.Лисяк-Рудницький, В.Стахів, В.Голубничий.
Творці Енциклопедії керувалися великими патріотичними почуттями до Батьківщини. Вони хотіли свою любов і знання про Україну передати своїм нащадкам, щоб виховати з них таких же патріотів. Вони вірили, що в недалекому майбутньому український народ досягне своєї незалежності, збудує вільну, соборну державу і щиро прагнули допомогти йому пізнати правду про багатовікові національно-визвольні змагання українців за свою незалежність.
Слід відмітити, що в цілому вони успішно справилися зі своїм завданням. Вихід у світ ЕУ став знаковою подією в українській науці. Це була і є дійсно перша українська енциклопедія, укладена й видана провідними вченими за кордоном, справжніми патріотам й України. Вона найбільш ґрунтовно, правдиво й цілісно висвітлювала процеси, явища і персоналії історії України, її економічний, політичний, соціальний, культурний і релігійний розвиток, міжнародні зв'язки. Цей унікальний 10-томник користується тепер величезним читацьким попитом в усій Україні. Особлива увага в Енциклопедії звернута на замовчувані або спотворені радянською наукою події й персоналії. Ця праця пробуджувала національну свідомість українців, які завжди хотіли знати своє коріння і відповіді на питання: Хто ми? Чиї сини? Яких батьків діти? Енциклопедія дає, насамперед, об'єктивну інформацію як українцям, так і представникам інших народностей, знайомить їх з неупередженим і позапартійним поглядом на Україну, на її минуле та сучасність, і в цьому - її світове значення. Колектив творців заслуговує вдячності й поваги. Вони не мали достатньої джерельної бази, матеріальних коштів, але в них були великі патріотичні почуття, бажання й прагнення, які допомогли подолати всі труднощі. На превеликий жаль, ця унікальна праця була заборонена в колишній УРСР, а на противагу їй була створена УРЕ, в якій багато українознавчих проблем замовчувалися або ж висвітлювалися у спотвореному вигляді. Варто звернути увагу на те, що паралельно, протягом 1963 - 1971 рр., за пропозицією В.Кубійовича, був підготовлений і виданий двотомний англомовний енциклопедичний довідник про Україну "Енциклопедія України", який викликав великий інтерес світової громадськості, її відмінність від ЕУ-1 полягає у розширенні та осучасненні викладених відомостей, зокрема про післявоєнний стан українського народу в умовах радянської дійсності.
З 10-го тому ЕУ-2 дізнаємося, що для її видання фінансовий внесок зробили 3410 українських організацій та приватних осіб, пожертви яких склали 2 млн. 627 тис. американських доларів. Цю величезну багатолітню акцію проводили представники українських громад у більш як 12 країнах західного світу.
За кордоном, в Аргентині, протягом 1957 - 1967 рр. була створена і видана Українська Мала Енциклопедія (УМЕ). Це велике 8-томне великоформатне видання обсягом у 2200 сторінок побачило світ завдяки зусиллям проф. Євгена Онацького. Але мала популярність її пов'язана, певною мірою, з її невеликим накладом (лише 1000 примірників). Без сумніву, УМЕ - видатна пам'ятка нашої культури, подвиг видатного вченого-енциклопедиста. За своїм стилем вона є специфічним виданням, відмінним від традиційних енциклопедій. В ній досить мало уваги приділено біографічним матеріалам про різних діячів, а розширено огляд ідей, речей, явищ.
З постанням незалежної України у 1991 р. розпочався новий етап розбудови української державності. Об'єктивні знання про минуле України стають особливо необхідними, бо служать тією науковою базою, на якій може розвиватися духовне відродження з урахуванням кращих традицій українського суспільства. У цьому плані ЕУ - невичерпне джерело наукової інформації про матеріальне, культурне й політичне життя українського народу з найдавніших часів аж
Loading...

 
 

Цікаве