WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Екологічна політика в Україні: проблемні питання та підходи до їхнього розв'язання. 1990 – 2000 роки - Реферат

Екологічна політика в Україні: проблемні питання та підходи до їхнього розв'язання. 1990 – 2000 роки - Реферат

інспекціями охорони Чорного і Азовського морів, Головну державну інспекцію з нагляду за ядерною безпекою та інспекцію з радіаційної безпеки, які забезпечують контролюючу функцію. Створено Головне управління національних природних парків і заповідної справи разом із мережею відповідних об'єктів. Так, лише протягом 1998 р. органи Державної екологічної інспекції здійснили перевірки природоохоронної діяльності 76300 господарських об'єктів, провели комплексні перевірки підприємств, які включені до "Переліку екологічно небезпечних об'єктів України". У 1998 р. за порушення, пов'язані із використанням надр, органи Держекоінспекції призупинили діяльність 132 підприємств, на розгляд органів прокуратури передано 84 справи, сума штрафів, накладених на порушників, становила більше 2,3 млн. грн. [24].
Найгострішою, окрім ЧАЕС загальнонаціональною проблемою є екологічний стан басейну ріки Дніпро та якість питної води в Україні.
Водні ресурси Дніпра становлять близько 80% їх обсягів в країні. Дніпро забезпечує водою 2/3 всієї території України, 32 млн. жителів України та 2/3 її господарського потенціалу. Головна водна артерія країни опинилася у справжній біді. Тільки з території України в басейн Дніпра щороку скидалося понад 12 млрд. куб. м стічних вод, більшість з яких були забруднені сполуками азоту, нафтопродуктами, солями важких металів, пестицидами та іншими шкідливими речовинами. Великої шкоди завдало забруднення його радіонуклідами в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. Більш як 1,2 тис. км дніпровських берегів розмиваються, внаслідок чого втрачено майже 8 тис. га земель [25]. Довгі роки нехтування екологічними проблемами призвело до перенасичення басейну Дніпра промисловими гігантами з недосконалими технологіями та обладнанням. Серйозне занепокоєння викликає і стан малих річок, в басейні яких формується 60% водних ресурсів. Так, щороку у водоймища України скидалося і потрапляло разом зі стоками приблизно 8 млн. т різних забруднюючих речовин. Приблизно 17% населення України отримувало воду, що не відповідала санітарним нормам. На початку 1992 р. Мінприроди України надіслало Звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів про невідкладні заходи по оздоровленню екологічного становища в басейні Дніпра по забезпеченню населення якісною питною водою. Президент України Л.Кравчук Указом від 14 квітня 1992 р. утворив Надзвичайну комісію з проблем екологічного стану ріки Дніпро та якості питної води. До складу комісії увійшли працівники Академії наук, керівники ряду міністерств, народні депутати, представники громадських організацій. Комісія провела велику роботу з моніторингу стану водних ресурсів, а також з розробки комплексу заходів екологічного оздоровлення [26].
27 лютого 1997 р. Верховна Рада розглянула і затвердила Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Програма запланована на 13 років: її перший етап розрахований до 2000 р., другий - до 2010 р. Щорічно на її втілення необхідно близько 200 млн. грн... [27]. Вперше в Україні розроблено та реалізується загальнодержавна екологічна програма, в основу якої покладено басейновий принцип, з урахуванням світового досвіду розв'язання екологічних проблем значних водних об'єктів: (Великих озер, басейнів річок Рейн, Темза, Сена тощо.) Виконання її здійснювалося шляхом реалізації комплексу заходів організаційного, законодавчого, нормативно-методичного та інформаційного забезпечення, також проведення науково-дослідних робіт з екологічного відродження басейну Дніпра. Значною була кількість нових об'єктів, де велося природоохоронне будівництво, а також таких, де впорядковувалося існуюче водовідведення на об'єктах житлово-комунального господарства та інших галузей. Відповідно до Програми у водосховища дніпровського каскаду, природні та технічні водойми, а також в Азовське море і лимани Чорного моря в 1998 р. вселено 63,5 млн. особин різновікової молоді цінних видів риб (товстолобика, осетрових, форелі, та ін.) На жаль, реалізація екологічної програми оздоровлення Дніпра, як і багатьох інших річок, натикалася на чисельні труднощі, передусім фінансові. Незважаючи на значний спад виробництва, забруднення навколишнього середовища в басейні Дніпра в 1998 р. було досить високим, навіть з урахуванням зменшення за останні роки валових об'ємів скидів стічних вод. Великого антропогенного впливу зазнають майже всі річки і водосховища України. У 1998 р. на 32 водних об'єктах відмічено 430 випадків значного забруднення поверхневих вод по десятьох інгредієнтах (у 1997 р. - 411 випадків) [28].
У 2000 р. відновилися роботи за програмами поліпшення екологічного стану басейну р. Сіверський Донець та екологічного оздоровлення басейну р. Дністра. Міжнародна фінансова й технічна допомога мали позитивне значення для реалізації міжнародних проектів в галузі контролю й поліпшення стану гідросфери. Важлива роль належить Програмі технічної допомоги Канади "Розвиток управління навколишнім середовищем в Україні (район басейну Дніпра)" у розмірі понад 5 млн. доларів. Оскільки 75% річок України транскордонні, вони є важливою сферою регіонального співробітництва. З 1998 р. Україна отримує допомогу від Європейського Союзу за програмою ТАСІS для басейну Дунаю. У 1998 р. розпочався міжнародний проект з налагодження транскордонного моніторингу Західного Бугу та річок Лоториця і Уж, учасниками якого є Україна, Білорусь, Польща та Словаччина.
Одним з пріоритетних напрямків природоохоронної роботи є реалізація комплексу заходів щодо поліпшення якості питної води. В системі централізованого водопостачання в 1998 р. за санітарно-гігієнічними показниками не відповідало державним нормативам "Питна вода" 12,5% досліджених проб. Найбільший відсоток відхилень у системах централізованого водопостачання за санітарно-хімічними показниками відмічається в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській та Запорізькій областях; за бактеріологічними показниками - у Тернопільській, Миколаївській, Донецькій, Закарпатській та Запорізькій областях. Внаслідок незадовільного забезпечення населення України питною водою мали місце випадки загострення епідемічної ситуації по деяких інфекційних хворобах [29]. Другим напрямком є будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних водопровідних і каналізаційних споруд. За даними Держкомітету по будівництву й архітектурі близько 20% водопровідних мереж в Україні знаходяться в аварійному стані. У 2000 р. 356 млн. грн. бюджетних коштів було спрямовано на ремонт системи водопостачання і каналізації в регіонах. Однак цього ще недостатньо для розв'язання всіх завдань. Європейський банк реконструкції і розвитку прийняв рішення про надання кредиту на оновлення водопровідної та каналізаційної мережі у Запоріжжі, Львові та Севастополі [30].
У 2000 р. на розгляд Кабінету міністрів України були подані документи, в яких містилися розробленіфахівцями-екологами пропозиції щодо запобігання забрудненню басейнів Азовського та Чорного морів та поліпшення їх екологічного
Loading...

 
 

Цікаве