WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Геополітичні дослідження в українознавстві - Реферат

Геополітичні дослідження в українознавстві - Реферат


Реферат
на тему:
Геополітичні дослідження в українознавстві
Природне середовище було, є і буде найголовнішою визначальною засадою існування і розвитку людства. В людських спільнотах клімат, вода, ґрунт, ландшафт місцевості, форми тваринного й рослинного світу та інші географічні фактори завжди мали відчутний вплив на формування особливих суспільних відносин та державних структур, які мали значні відмінності між собою. На кожному етапі історичного розвитку вплив природних явищ на людину обумовлювався її знаннями та виробничими навичками.
Від VIII - V тис. до н.е. людство осмислено почало використовувати окремі елементи природи, зокрема землю, воду, глину, мідь, залізо, тим самим істотно змінюючи первісний ландшафт.
У XIX - XX ст. використання вугілля, нафти, газу, урану стало головним чинником глобальних цивілізаційних змін, які докорінно змінили соціоекономічний розподіл світу. Внаслідок застосування новітніх технологічних, інформаційних та комунікаційно-транспортних систем (атомні і теплові електростанції, електронні та біологічні технології, авіаційний та морський транспорт, Інтернет, комп'ютерна техніка) люди ще активніше здійснюють тиск на природне середовище вже не як пасивні користувачі предметних явищ навколишнього довкілля, а як розпорядники потенціалу природи.
Географічне середовище нині ще більшою мірою впливає на суспільні та державні утворення. У стародавні та середньовічні часи державні формації виникали на земному просторі, природні умови якого могли бути екологічно сприятливими чи економічно несприятливими для їхнього існування. Від середини XVII ст. внаслідок появи індустріальних форм промислового виробництва (мануфактури і промислові підприємства), інтенсивної видобувної діяльності, яка значно деформувала земельні простори, через розвиток торгівлі й транспортних комунікацій характер впливу географічного середовища значно змінюється
Територіальний і кліматичний фактори втрачають провідне значення у зв'язку з потужним використанням корисних копалин, наявність яких є передумовою військово-технічної могутності держав, і таким чином переорієнтовують себе на загарбницькі геополітичні структури, провідною ланкою діяльності яких стає шовінізм і поневолення інших країн.
У XX ст. відбувається перерозподіл світового простору на сфери впливу між провідними держава ( Велика Британія, Німеччина, Франція, Сполучені Штати Америки, СРСР, Японія, Китай). Головними подіями цього часового періоду були Перша і Друга світові війни, розпад Радянського Союзу та військової геополітичної структури - Варшавського союзу, відновлення незалежної української держави.
Вигідне геополітичне становище території та інтелектуальний потенціал нації є важливими обставинами утвердження України як вагомого державного суб'єкта світової політики у XXI ст. Ідеологічною основою державотворення беззаперечно має стати українознавство, що поєднало теорію і практику етнонаціонального розвитку держави, гуманістичного й патріотичного виховання громадян України.
Провідним організаційним, методичним та просвітницьким центром становлення і розвитку українознавства як інтегративної науки і навчальної дисципліни є Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України. Інститут відповідно здійснює систематизовану розробку теоретико-методологічних засад української освіти та науки, зокрема масштабної державної програми "Українознавство в системі освіти, науки, культури, державотворення".
Функціональна робота інституту базується на систематизації знань про Україну за концептуальними центрами. Доктором філологічних наук Петром Кононенком у навчальному посібнику "Українознавство" наголошено на базовості таких концентрів: "Україна - етнос", "Україна - природа, екологія", "Україна - мова", "Україна - історія", "Україна - нація", "Україна - держава", "Україна - культура". Видатний учений виокремлює проблему державності як ключову у самореалізації творчого потенціалу української людини, у збереженні та розвитку національної культури, ставлячи це в безпосередню залежність від фаховості та патріотичності викладачів.
У процесі державотворчої генези П.Кононенко виділяє дві масштабні епохи: творення українських духовних і господарських традицій від Трипільської цивілізації до Черняхівської та Березинецької культур, а також становлення елементів державної влади від ранньослов'янських утворень до нашого часу. Київську, Галицько-Волинську і Козацько-гетьманську держави, форми правління у XX столітті (Українська Народна Республіка, Директорія) він оцінює як суб'єкти міждержавних відносин у зв'язку із наявністю в них цілісних систем територіального поділу, політичної влади та правових відносин
Важливим предметним напрямом концентру "Україна - держава" є дослідження особливостей розвитку українського суспільства та держави.
Наукові та практичні завдання цієї проблеми безпосередньо вивчалися у розробці науково-дослідної теми прикладних досліджень "Геополітичні, геостратегічні, суспільно-економічні проблеми розвитку українського суспільства". Суть цих досліджень полягає у вивченні комплексного впливу географічних факторів української території на формування потенціалу держави, соціальних та освітньо-інтелектуальних традицій населення. Головні завдання: аналіз проблеми розвитку українського суспільства у контексті взаємозв'язку та взаємовпливу природного середовища й політичних процесів; визначення ролі географічних факторів у розробці засад зовнішньої та внутрішньої політики української держави; створення наукового інструментарію для здійснення українознавчих географічно-політичних досліджень.
Проблема пізнання взаємозв'язку природних явищ і політичних процесів у становленні української державності є визначальною у науково-дослідній роботі вчених-українознавців, які прагнуть зробити корисний внесок у формування національно-державницької свідомості українського суспільства.
Наприклад, доктор історичних наук Ярослав Калакура у статті "Історичні засади українознавства як науки і навчальної дисципліни" зазначає, що у процесі українознавчого пізнання й наукового осмислення будь-якого явища, події, факту, відбувається синтез та систематизація знань за концентрами. Вчений зазначає, що українознавство як комплексна система знань про Україну та українство має власну історію, але й кожен концентр українознавства має також власну історію та певний аспект пізнання й дослідження. Він сприймає українознавство як цілісну науку про Україну в історичному, природно-географічному, соціально-економічному та інших вимірах, що базується на інтеграції знань галузевих наук. Принцип історизму він вважає головним у розвитку досліджень за концентрами
Loading...

 
 

Цікаве