WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Генеалогія Максимовичів-Тимківських у контексті становлення сучасного максимовичезнавства - Реферат

Генеалогія Максимовичів-Тимківських у контексті становлення сучасного максимовичезнавства - Реферат

університету та доктором права і філософії мови Московського університету служать його книги "Опытный способ к философскому познанию российского языка" і написане латинською мовою "Сравнение Юстиниановых законов с российскими". "У ньому самому неможливо було вдосталь намилуватися художнім витвором багатостороннього ґрунтовного знання і чіткого в усьому систематизму з живою, теплою любов'ю до поезії всіх часів і народів", - . Та захоплювався своїм наставником Михайло Максимович найбільше імпонувало племіннику, надихало його патріотичними почуттями, глибоко вражало те, що в останні роки життя приховане, але завжди жадане бажання все частіше стихійно спадало на думку дядька Іллі Федоровича "... Побачити Київ, Канів, Черкаси і батьківщину, небо і землю своїх пращурів"
Іван Тимківський, після закінчення Московського університету, службову кар'єру розпочав у Петербурзі. Початок самостійного трудового життя його співпав у часі з коронацією Олександра І. Перспективний чиновник спершу служив у канцелярії графа Воронцова, а згодом був членом Комісії зрозробки законів. Та його улюбленим заняттям була література. Він із захопленням перекладав книги з німецької і англійської мов. Образ Івана Федоровича, який Михайло Максимович порівнював з "найпрекраснішим , завжди зберігався у пам'яті вдячного цвітом Тимківщини" племінника.
Вражаючою силою розуму, блискучими здібностями до літератури, зрештою могутнім внутрішнім духом був наділений Василь Тимківський. Склавши ідеал свого життя за Плутархом, який був улюбленим його мислителем, студент Московського університету Василь Тимківський, під впливом видатного російського поета Василя Жуковського, прагне видати як світову, так і вітчизняну історію у видатних особах. Переклади книг Галема "Жизнь графа Миниха", "Путешествия Морица по Англии" мали започаткувати видавництво біографічної серії історичних постатей.
Чиновницьку кар'єру Василь Федорович розпочав домашнім секретарем у петербурзького графа Мордвінова. Під час Вітчизняної війни 1812 р. він пише відозви до народу. Як чиновник Державної канцелярії, Василь Федорович мав честь супроводжувати імператора Олександра І у поїздках по Західній Європі з метою врегулювання питань з облаштування європейського світу після наполеонівських воєн.
Служив він і в Міністерстві іноземних справ. Документи свідчать, що Василь Тимківський входив у коло тих людей, які мали зв'язки з декабристами. Хоча його конкретна участь у підготовці до повстання не доведена, ім'я його зустрічається у показах на слідстві, які давав Павло Пестель. Тому можна лише гадати, чому наступного, після повстання декабристів у Петербурзі, 1826 р. Василеві Тимківському було дозволено зайняти посаду цивільного губернатора Бессарабії.
Цікаво, що побачене, пережите Василем Федоровичем під час виконання ним службових обов'язків ретельно фіксувалося у щоденнику. Згодом він робить спробу написати, зокрема, "Историю Бессарабии", пише знаменитий твір "Князь Курбский". Сила його пера, на переконання Михайла Максимовича, часто прирівнювалася до сили його слова, якому племінник не знав рівного. Підсумок свого земного буття Василь Тимківський визначив так: "Сплатив життям данину Плутарху".
Роман Тимківський був директором педагогічного інституту при Московському університеті, блискуче читав студентам цікаві лекції з античної поезії, викладав римську літературу на словесному факультеті. Професор грецької і римської літератури Роман Тимківський уславився вивченням творчості Нестора Літописця, дослідженням "Слова о полку Ігоревім". Він був одним з перших, хто прочитав важливу історичну пам'ятку часів Київської Русі. Його дослідження "Слова…" продовжив Михайло Максимович. Та не менш важливо було власноруч зібрати багатющу бібліотеку, в основному з видань, які привозив з-за кордону. За твердженнями сучасників, це було одне з найбільших книжкових зібрань у Росії до 1812 р. На жаль, майже все зникло у попелищі московської пожежі під час наполеонівського нашестя.
На місці поховання Романа Тимківського було встановлено кам'яну стелу з написом латинською мовою: "На спомин благодіянь мужа незрівнянного і найулюбленішого Романа Федоровича Тимківського цей пам'ятник спорудили вдячні студенти".
Найменший з родини Тимківських Єгор - відомий російський дипломат. Його дипломатична місія в азійський регіон одержала високу оцінку: Єгор Федорович був нагороджений орденом св. Анни ІІ ступеня. Наступний орден св. Володимира ІІІ ступеня дипломат Тимківський одержав на посаді голови російського імператорського суду в Молдові, яку він обіймав упродовж 1830 - 1835 рр. Дипломат, якого зацікавило життя китайського народу - його побут, звичаї, обряди - стає одним з перших визнаних синологів Росії. Він автор етнографічної розвідки у трьох частинах "Мандрівка в Китай через Монголію", яка побачила світ у 1824 р. Це видання було перекладене французькою, англійською і німецькою мовами.
Як бачимо, реконструкція витоків родоводу Максимовичів і Тимківських показує, що Михайло Олександрович увінчує по материнській лінії в шостому поколінні, а по батьківській - в сьомому іменитий рід. Подарунком долі для Михайла була можливість зростати й виховуватися в інтелектуальному середовищі кращих представників української інтелігенції першої половини ХІХ ст., котрі продовжували дотримуватися народних звичаїв та обрядів, козацьких традицій. Тому природно, що майбутній вчений-енциклопедист - виходець з "малоросійського роду" (на чому наголошував сам Михайло Максимович) став прекрасним втіленням його характеру, традицій, ментальності, переконливим підтвердженням цілісності, патріотизму й універсальності типу українця. Детально проаналізувавши родовід вченого, знаходимо пояснення тому, звідки беруть початки універсалізм мислення патріарха української науки, широта дослідницьких уподобань, багатогранність його наукових запитів і діянь.
Література:
1. Максимович М. Бубновская сотня // Собр. соч.: В 3 - х т. - К., 1876. - Т. 1. - С. 811.
2. В Комиссии о разборе документов о дворянском роде Максимовичей 29 октября 1784 г. - Інститут рукописів Національної бібліотеки ім. В.Вернадського. - Михайло Максимович. - Ф. 32, спр. 448. - 12 арк.
3. Максимович М. Воспоминание о Тимковских // Памяти М.Максимовича. - К., 1898. - С. 39.
4. Там само.
5. Там само.
6. Там само. - С. 45.
7. Там само.
8. Там само. - С. 40.
9. Там само. - С. 50.
10. Там само. - С. 52.
Loading...

 
 

Цікаве