WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Верховинщина як центральний район Гуцульщини - Реферат

Верховинщина як центральний район Гуцульщини - Реферат

науковців, що відомі далеко за межами району і навіть держави.
Філія "Гуцульщина", протягом багатьох років співпрацює з Карпатським біосферним заповідником, його директором Ф. Гамором. Її науковці брали активну участь в її підготовці й проведенні згаданої вище Міжнародної конференції.
Верховина була місцем виникнення, узагальнення й обґрунтування ідеї Закону України "Про статус гірських населених пунктів", первинні матеріали якої були представлені у Кабінет Міністрів України і лягли в основу прийнятого згодом Верховною Радою Закону, згідно з якою працівникам бюджетних установ гірської місцевості збільшено заробітню плату на 25% та пенсії пенсіонерам всіх категорій на 20%.
Однак, сьогодні доводиться із занепокоєнням констатувати, що цей Закон протягом понад 10-років високими державними інстанціями виконується не повністю. Залишаються поза увагою статті, що стосуються соціального розвитку та виробництва продукції в гірських умовах. У той час урядові інстанції вже неодноразово надавали "Статус гірських" населеним пунктам, які, не повністю відповідають цьому "рангу". Ця ситуація вимагає, безперечно, свого невідкладного вирішення з боку органів державної влади.
Філією "Гуцульщина" Асоціацією органів місцевого самоврядування Гуцульського регіону та товариством "Гуцульщина" у першій половині 2003 р. було вироблено відповідну платформу щодо нейсприйняття підготовленого і поданого урядовою комісією у Верховну Раду проекту Закону України "Про реформу адміністративно-територіального устрою в Україні". І надіслано Голові Верховної Ради України наукове обґрунтування щодо невідповідності основних норм і критеріїв даного законопроекту специфіці гірських умов Карпатського регіону, прийняття та реалізація якого могли б привести до чималих руйнацій в різних суспільних сферах. Дані обґрунтування з цих питань лягли в основу регіональної науково-практичної конференції "Про несприйнятність проекту Закону "Про адміністративно-територіальний устрій в Україні", що проведена філією "Гуцульщина", Асоціацією органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини та товариством "Гуцульщина".
Учасники конференції прийняли відповідні рекомендації - звернення до Президента, Верховної Ради, Кабінета Міністрів від ряду депутатів Верховної Ради від виборчих округів Карпатського регіону. Невдовзі нас було офіційно повідомлено, що "...проект Закону "Про адміністративно-територіальний устрій України" відхилено Верховною Радою України" і вказано на те, що наші "пропозиції при підготовці нового законопроекту будуть розглянуті".
І сьогодні ми констатуємо, що в 2005 році підходи до розроблення нового законопроекту адмінтериторіального устрою змінились на краще саме в тому, що вони набули прозорості та гласності в усіх регіонах України взагалі й Карпатському зокрема. Важливо не покладатись тільки на розум титулованих кабінетних достойників різного рівня інстанцій, а брати за основу розум науки, результати діяльності наукових структур різних рівнів. Інакше розраховувати на позитивне розв'язання проблем соціально-економічного, культурно-духовного та державотворчого розвитку не має і не матиме під собою належного ґрунту.
Зокрема існуюча нині практика виділення бюджетних коштів за формулами "на одного жителя", "на одного учня" ставить у нерівне становище жителів та учнів-горян, ущемляє їх соціальні права і матеріальний стан, що негативно позначається на демографічному стані, вплив якого корінним чином послаблює збереження етнокультурної та історичної спадщини жителів Карпат, у зв'язку з переїздом значної їх кількості в низинні райони та міста України, і, навіть, у зарубіжні країни. У рекомендаціях, прийнятих регіональною конференцією навесні 2004 р. йшлося про необхідність виділення бюджетних коштів для гірської місцевості за коефіцієнтом "0,3" та забезпечення певне виконання Закону "Про статус гірських населених пунктів України", зокрема його статей, що стосуються сприяння розвитку соціально-економічної сфери, які, на жаль, упродовж 10 років не виконуються.
Педагогічний експеримент щодо матур протягом 10 років проходив в Криворівнянській ЗОШ І-ІІІст. ім. М. Грушевського і підтвердив свою освітньо-виховну і розвиваючу ефективність.
Результати даного експерименту схвалено у грудні 2002 р. вченою радою Івано-Франківського інституту післядипломної педагогічної освіти і занесено до обласної картотеки передового педагогічного досвіду.
Протягом останніх років впровадження цього досвіду здійснюється у Верховинському та інших районах Гуцульщини, а також в окремих містах України, зокрема: в Криворівнянській, Красноїльській, Верхньоясенівській, Зеленській ЗОШ І-ІІІ ступенів, Верховинському ліцеї Верховинського району Івано-Франківської обл., Путильський гімназії та Розтоцькій ЗОШ І-ІІІ ст. Путильського району Чернівецької області, ЗОШ І-ІІІ ст. ім. О.Теліги м. Києва, ЗОШ І-ІІІ № 27 м. Кривого Рогу та ін. Все це, звичайно, відповідає завданням розвитку освіти в державі у сучасних умовах і тому вимагає свого продовження, удосконалення та повсюдного поширення.
Понад 120 р. тому І.Франко, прибувши вперше в 1884 р. до Верховини мовив: "Ось, Жаб'є - Гуцульська столиця! Нема, мовляють, села понад Жаб'є і більшого лиха шукати дарма., маючи на увазі, що "Гуцульська столиця" в умовах колоніального режиму Австро-Угорщини була селом великих бід, яких дарма було шукати в інших місцевостях і ці біди продовжувалися тут протягом десятків років. У 1920 р. Жаб'є було вже "Столицею"(центром) повстання проти польських колонізаторів, у часи Другої світової війни - проти німецьких загарбників та більшовицько-радянських поневолювачів. І хоча, приєднання у вересні 1939 р. Галичини, в червні 1940 р. Буковини і наприкінці війни - Закарпаття до Української РСР було по своїй суті логічним і закономірним, проте, збочена більшовицько-радянська суспільно-державна система лягла важким тягарем на жителів приєднаних тоді територій Західної України.
Жаб'ї як і повсюдно в Західній Україні, розпочались масові арешти, запроторення в тюрми, депортації та інші злочини, що чинилися владою "союзу народів-братів". Це, звичайно, повсюдно викликало відповідний опір. Так, наприклад, в лютому 1940 р. в селі Черетів, біля гори Писаний Камінь, що належало тоді до Верхньоясенівської сільської ради, великим зібранням селян була зірвана депортація в Сибір багатодітної сім'ї Василя Черкавського, яку намагалось здійснити військово-енкаведитське формування. Ця подія, звичайно, була унікальною для тодішніх часів.
В цьому ж селі Ясенів, як і в інших селах тодішнього Жаб'ївського району, велась постійно цілеспрямована робота щодо неучасті населення у виборах до Верховної Ради. Неучасть у тодішніх виборах була масовою у Жаб'ю та ін. селах цього району. Не минуло Жаб'я, як і багатьох інших районів і міст України, більшовицько-радянське лихо в перші дні війни 1941 р. Тут і в'язниці більшовицько-радянськими головорізами - енкаведистами по-звірячому закатовано 8 жителів, порядних господарів Жаб'я та навколишніх сіл, яких злочинний режим СРСР, як це для нього повсюдно і завжди було властивим, вважав "ворогами народу". Серед них тут загинув мученицькою смертю від рук більшовицьких катів і місцевий письменник - новеліст Онуфрій Манчук.
Чого не вспіли зробити радянські
Loading...

 
 

Цікаве