WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Верховинщина як центральний район Гуцульщини - Реферат

Верховинщина як центральний район Гуцульщини - Реферат

"Загальні описи населених пунктів Верховинського району", організовують наукові конференції, семінари, культурно-мистецькі фестивалі та інші заходи.
У Верховині працює також 9 освітніх закладів, зокрема, Верховинський ліцей, загальноосвітня школа та школа-інтернат І-ІІІ ступенів, загальноосвітня школа І ступеня на присілку Синиці, школа-садок І ступеня, ясла-садок "Сонечко", заочна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячо-юнацька спортивна школа та будинок учнівської творчості. У цих освітянських закладах працює, навчає і виховує молоде покоління понад 200 педагогів.
У селищі зосереджена ціла система закладів культури і мистецтва, передових самодіяльних колективів, мистецька майстерність яких відома не лише за межами району чи області, а й держави. Тут функціонує Народний дім, клуби в селі Віпче та на присілках Синиці і Плай, центральна районна бібліотека та її філіали у Віпчому та Синицях, районна дитяча бібліотека, дитяча школа мистецтв. У Верховині є чотири колективи художньої самодіяльності, які мають звання "народний". Це самодіяльний танцювальний колектив Ванджураків-Ілюків з с.Віпче та при Народному домі хор "Гомін Карпат", танцювальний колектив "Черемош" і квартет "Ясени". Ці колективи представляли гуцульське мистецтво у багатьох зарубіжних країнах. Так, танцювальний колектив з Віпчого виступав зі своєю програмою у Польщі, в 1991 р. - у Франції, у цій же країні в 1998 р. побував і дитячий ансамбль "Гуцульські дівчата".
Чотирнадцять років діє ансамбль троїстих музик "Черемош", створений у 1991 р. (керівник Заслужений працівник культури України Р. Кумлик). Ансамбль згуртував висококваліфікованих музикантів, знавців гуцульського музикального мистецтва, а саме: скрипаль - М. Ілюк, баяніст - С. Паньків, цимбаліст - В. Тимчук, бубніст і трембітар - П. Тинкалюк, а соло на всіх гуцульських інструментах виконує Р. Кумлик (12 видів музичних інструментів). Цей колектив виїжджав на запрошення до Румунії, Франції, Німеччини, щорічно по декілька разів виступає в Польщі та на зустрічах іноземних гостей, що прибувають в район, на наукових та інших заходах, що проводяться на всеукраїнському, регіональному і місцевому рівнях.
З 1991 р., відразу після проголошення незалежності України, тут проводяться Гуцульські міжрайонні художньо-мистецькі фестивалі, а в останні роки вони набули загальноукраїнського, навіть міжнародного статусу. Цьому значною мірою сприяло те, що зі створенням філії "Гуцульщина" НДІУ до чергового ІV Гуцульського фестивалю, що відбувся у Верховині в 1994 р., було започатковано проведення наукових конференцій, які стали невід'ємним компонентом наступних фестивалів. Це уможливило надати розвитку фестивального руху та інші заходи з національно-культурного відродження Гуцульського краю наукової основи та надати їм науково-практичної спрямованості шляхом залучення до їх проведення не лише самодіяльних художньо-мистецьких колективів та народних умільців, а й широкого кола науковців України та зарубіжжя.
Так, наприклад, на Міжнародній науково-практичній конференції з проблем: "Екологічні і соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат", що відбулась 2 вересня 2005 р. у Рахові Закарпатської області в рамках ХV Гуцульського фестивалю, крім чималої кількості відомих учених України, в її роботі взяли участь і виступили з доповідями представники провідних наукових інституцій з ряду зарубіжних держав, зокрема Румунії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Швейцарії, Польщі, Франції.
У селищі споруджені пам'ятники Т.Шевченку та І.Франку.
У Верховині функціонує ряд закладів охорони здоров'я. Це районна лікарня на 175 ліжок з 11 відділеннями. Як структурний підрозділ ЦРЛ, функціонує поліклініка, яка щоденно може надати допомогу 150 відвідувачам. У селі Віпче та на присілках Синиці і Підкринта працюють фельдшерсько-акушерські пункти. У селищі Верховина набуває розвитку туристично-оздоровча робота, фізкультура і спорт, зміцнюється їх матеріальна база. З 1982 р. започаткувала роботу туристична база "Верховина" на 300 місць, яка в 1998 р. реорганізована в лікувально-оздоровчий комплекс. У 1994 р. побудовано стадіон, реконструйовано діючий трамплін. Тут проходять спортивні змагання регіонального, всеукраїнського і навіть міжнародного рівнів, зокрема з лижного спорту, стрибків з трампліна, а також футболу тощо. Добрих успіхів досягає відділення зі стрибків з трампліна дитячої спортивної школи (ст. тренер В.Прокоп'юк). Її вихованці вже неодноразово брали участь у міжнародних змаганнях на лижах з стрибків з трампліна і показували добрі результати. У 1995 р. О. Поп'юк зайняв VІ місце на Всесвітній універсіаді в Іспанії, 1998 - В. Бощук взяв участь в чемпіонаті Європи в Австрії, в 1999 р. - Н. Прокоп'юк, В. Прокоп'юк, В.. Зеленчук взяли участь у змаганнях на здобуття юнацького Кубка світу в Німеччині, де Н.Прокоп'юк зайняв 10 місце, а на літній першості в розіграші Кубка України, що проходила у Ворохті, Н. Прокоп'юк зайняв перше, його брат Віталій - друге місця у відповідних вікових групах.
У селищі Верховина започатковується сільський зелений туризм. У 1998 р. організовано його осередок, який активно розгортає роботу щодо створення необхідних умов для відпочинку і оздоровлення приїжджих туристів.
Релігійно-духовне життя в селищі на його сучасній території у довоєнні роки було представлено однією релігійною громадою греко-католицького і однією - римо-католицького віросповідання. Весною 1944 р. майже одночасно згоріли і греко-католицька церква, і римо-католицький костел. Оскільки в селищі за радянського періоду церкви не відбудовувалися, то віруючі ходили до Криворівнянської та Ільцівської церков. Проголошення незалежності України скрізь створило можливості для відродження релігійно-духовного життя та забезпечення прав і свобод віруючим. У 1990 р. тут реєструється православна громада і в 1991 р.починається будівництво православної церкви Успіння Пресвятої Богородиці. 21 вересня 1991 р. відновлюється греко-католицька громада. Будівництво приміщення православної церкви завершено і висвячено 28 серпня 1994 р.. Віруючі УГКЦ відправляли богослужіння в цей період у пристосованому приміщенні. У 1999 р. за сприяння Верховинської райдержадміністрації та районної ради греко-католицькій громаді було передано приміщення побуту і реконструйовано під церкву, яку висвячено 31 грудня 2000 р. У 1994 р. за кошти земляка Антіна Яселького, почесного громадянина Верховини, нині громадянина Великобританії, на присілку Безвідне побудовано каплицю. В останні роки в селищі виникла і започаткувала своє функціонування третя малочисельна громада Свідків Єгови. В останній час тут почали діяти малочисельні громади УПЦ Московського патріархату та євангелистів. Незважаючи на те, що на території Верховини діють релігійні громади п'яти конфесій, однак у взаємовідносинах між їх послідовниками зберігається толерантність. Позитивні зрушення за роки незалежності України мають місце також в інших сферах діяльності та громадського життя селища. Помітно активізувалось індивідуальне будівництво житлових і господарських приміщень, розвивається і вдосконалюється мережа торгівельного обслуговування. У Верховині, як одному з культурнорозвинених центрів на Гуцульщині, проживає і працює чимало висококваліфікованих спеціалістів з різних галузей соціально-культурної сфери,
Loading...

 
 

Цікаве