WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Верховинщина як центральний район Гуцульщини - Реферат

Верховинщина як центральний район Гуцульщини - Реферат

нібито першого його поселенця на прізвище Жабка, утікача з низинних територій; в інших - від болотистої прибережної місцевості по обидва боки ріки Чорний Черемош, де весною водилось багато жаб тощо. В останній час з'явилась гіпотеза походження назви від прадавнього гуцульського божества вогню, аналогічного литовському божеству вогню Габіє, до якого зверталися з проханням принести полум'я та розсіяти у світ іскри. Цим ім'ям там і досі називають вогонь домашнього вогнища. Коли виходити з теорії балто-слов'янської праєдності, випливає небезпідставна версія про абсолютну тотожність балтійського "Габіє" із слов'янським "Жаб'є". Ця версія підтверджується і тим, що у багатьох народів, зокрема китайців, жаба зображувала дух вогнища, у монголів богиня Жаба відома як богиня родючості, помічниця породіль. Елементами Жаби зображались позитивні божества у греків, римлян та інших народів. Таким чином, походження назви "Жаб'є" від гуцульського прадавнього божества вогню є найбільш вірогідною версією.
Територія Жаб'я простягалась від Чорногірського хребта до гір Писаного Каменя та Ігреця. Його площа і територіально-адміністративний поділ у процесі свого розвитку зазнавали певних змін. Це зумовлювалось процесами ущільнення заселення території, виникненням нових поселень (присілків і сіл), які через певний час ставали самостійними одиницями адміністративно-територіального поділу. Так, наприклад, на території Жаб'я згадуються присілки в 1842 р. Дземброня, в 1899 р. - Волова. У свою чергу до Дземброні входить присілок Топільче (1932 р.). З с. льці, що входило до складу Жаб'я, виростають присілки: з 1897 р. Красний Луг (Красник), Кривець, Криве Поле. У результаті дальшого розвитку більшість цих населених пунктів виходили зі складу Жаб'я (Верховини) і ставали окремими адміністративно-територіальними одиницями зі своєю сільською управою. Бистрець, Зелене і Кривополе стали самостійними селами в дорадянський період, а в 1991 - Красник, у 1994 р. - Ільці. 15 липня 1993 р. рішенням обласної ради Віпче одержало статус села, залишившись у підпорядкуванні Верховинської селищної ради.
Коли брати природний ландшафт території сучасної Верховини, то він досить різноманітний. Центр селища знаходиться на висоті більше 620 м над рівнем моря. На території селища є ряд вершин і хребтів, які в своєму комплексі створюють своєрідну місцеву екзотику. Це, зокрема, Пушкар - 812 м, Маґурка - 1025 м, Синиці - 1186 м, Біла Кобила - 1473 м над рівнем моря. Їх в останні роки відвідують туристи, оскільки кожна з цих вершин має свої природні та пізнавально-оздоровчі цінності. Пушкар і Маґурка, наприклад, багаті в літньо-осінній період різними видами грибів, Синиці та Біла Кобила - дикоростучими ягодами. Окрім того, на Синицях є так звані Довбушеві скелі, які в народі називають Довбушанка. Це надзвичайно прекрасна пам'ятка не лише природи, а й і історії, яка пов'язана з легендарним Олексою Довбушем, у загонах якого були селяни із Жаб'я. Існує немало легенд про переховування тут Олекси Довбуша, опришків, про їх скарби, комори тощо.
Відомий літератор, поет, науковець-дослідник старовини С. Пушик іменує ці скали Церквою і Каплицею Довбуша та стверджує, що тут було ще дохристиянське святилище. Нині на горі Пушкар розміщений телевізійний ретранслятор, а під вершиною г. Синиці (на території селища Верховина) телерадіолінійна станція.
Виникнення та діяльність осередків "Просвіти", Української радикальної партії, товариства "Січ" та ін. сприяло освітницько - культурному розвитку Верховинщини, формуванню національної свідомості її жителів та посиленню їх боротьби проти національних і соціальних утисків. Жаб'є було також центром зосередження науковців, які досліджували Гуцульщину. Тут тривалий час жили і працювали: письменник, етнограф, священик С. Витвицький, письменник-драматург і лікар Я. Невестюк, громадські діячі, учителі Т.Кисілевський і Б. Моровик та ряд ін. Жаб'є відвідували І. Франко та М.Коцюбинський, Леся Українка та О. Кобилянська, а також багато інших громадських та культурних діячів. Тут перебували польський етнограф і письменник С. Вінценз - автор повісті "На високій полонині", англійська письменниця, шотландка М.М. Дові - автор книги "Дівчина в Карпатах" та ін. У липні 1899 р. в Жаб'є зустрілись український учений-етнограф Володимир Шухевич і чеський вчений-етнограф Ф. Ржегорж. В Шухевич, побувавши в Прокураві й Брустурах, добрався в Жаб'є гірськими стежками через полонини, а Ф. Ржегорж прибув сюди, проїжджаючи через Коломию. Обидва вчені пробули серед жабівчан три тижні. Подальша історична доля пов'язала В. Шухевича з Гуцульщиною на довгі роки. Він присвятив дослідженню Гуцульського краю значну частину свого життя. Результатом стала 5-томна монографія "Гуцульщина", яка побачила світ в останні роки ХІХ - на початку ХХ століть. Ця праця не втратила своєї актуальності і в наш час. Тому через сто років, на рубежі ІІІ тисячоліття, Всеукраїнське об'єднане товариство "Гуцульщина" з участю філії "Гуцульщина" Науково-дослідного Інституту українознавства Міністерства освіти і науки України, при сприянні облдержадміністрації і обласної ради, здійснило перевидання цієї непересічної праці про Гуцульський край.
Земельні ресурси, придатні для ведення сільського господарства, на території селищної ради незначні. Це, звичайно, зумовлює розвиток підприємств і організацій лісогосподарського, лісорозробного та іншого промислового призначення. Верховинський лісокомбінат, який протягом 50-80-х рр.. був найбільшим підприємством не лише у Верховині, але й у районі, пройшов через смугу банкрутств і занепаду. На його основі створені і діють державний та районний лісгоспи, спільне українсько-чеське підприємство "Крона", СП "Верховинська лісова компанія". Внаслідок економічних змін, які сталися за роки державної незалежності, проведеної земельної реформи, утворилось ВАТ "Сільгосптехніка" та "Компанія "Верховина". Продовжують функціонувати філія "Верховинський райавтодор", районне автотранспортне підприємство, будівельна дільниця Надвірнянського будуправління та ряд малих приватних підприємств.
За останнє майже півтора десятиріччя Верховина перетворилася в один з культурно розвинутих центрів на Гуцульщині. У 1990 р. тут створено Всеукраїнське об'єднане товариство"Гуцульщина", з 1993 р. функціонує наукова установа - філія Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України, під тотожною назвою - "Гуцульщина". В 2000 р. за ініціативою Філії "Гуцульщина" створена Асоціація керівників органів місцевої влади регіону Гуцульщини. Її очолив голова районної ради Д. Стефлюк. Об'єднане товариство "Гуцульщина" є координатором соціально-культурного і духовного відродження всього Гуцульського регіону та з'єднуючою ланкою Гуцульщини із зарубіжними центрами і організаціями гуцулів. Філія "Гуцульщина" НДІУ як наукова установа досліджує етнічні, національно-мовні, культурно-освітянські, природно-екологічні проблеми Гуцульщини та інших регіонів України, сприяє впровадженню вивчення українознавства в закладах освіти регіону, налагоджує наукові зв'язки з науковими установами інших регіонів України та діаспори.
Ці інституції видають журнал "Гуцульщина", "Гуцульський калєндар", щоквартальний спецвипуск у районній газеті для освітян "Світанок", спільно з місцевими органами влади забезпечили випуск науково-інформаційного збірника
Loading...

 
 

Цікаве