WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Верховинщина як центральний район Гуцульщини - Реферат

Верховинщина як центральний район Гуцульщини - Реферат

на добу. Температура води в джерелах коливається від 7,3 до 25 градусів, а мінералізація джерела "Альбин" в с. Буркут становить 3,6 грама на 1 л води.
Верховинський район - специфічний район, багатий на рекреаційні ресурси та відзначений як рекреаційно-лікувальний. Для району характерні широколистяні та хвойні ліси, річки, урочищ. У Карпатах зберігається генофонд 1/3 європейської флори. Тут ростуть близько 3000 видів рослин, у тому числі понад 2000 квіткових, серед яких 500 лікарських. Такий же багатий і різноманітний видовий склад тваринного світу, що нараховує близько 400 видів тварин.
На Гуцульщині збереглася багата і своєрідна етнографічна особливість архітектури і побуту. Все це сприяє розвитку масового цілорічного туризму та інших видів активного відпочинку. Зараз на території району функціонує лікувально-оздоровчий комплекс "Верховина" на 300 відпочиваючих. У районі вже існує понад 200 господарств, які мають можливість прийняти одночасно близько 2000 туристів. Крім цього, на території району пролягає багато різноманітних туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, гужових, велосипедних, автобусних. В останні роки особливого розвитку набув водний туризм.
Народногосподарський комплекс району сформований у відповідності з його природними ресурсами. Більша територія району вкрита лісами, а тому основні галузі - лісова та деревообробна. Сьогодні на території району функціонують два державних (Верховинський та Гринявський), а також Верховинський районний лісгоспи та понад 50 заготівельних і деревообробних підприємств. Найбільшими деревообробними промисловими підприємствами в районі є спільне українсько-чеське підприємство "Крона", CП "Верховинська лісова компанія", ВАТ "Компанія "Верховина", ПВКП "Квадро".
Ліс - не лише сировинна база для лісової промисловості, а й багате джерело для забезпечення харчової промисловості грибами, дикорослими ягодами, лікарською сировиною. На території Чорногірського масиву росте багато лікарських рослин, які занесені до Червоної книги, - родіола рожева, рододендрон карпатський, чемериця Лобеля, арніка та інші. Щорічно на території Верховинщини заготовляється понад 200 т грибів, 250 т дикорослих ягід: малини, чорниці, брусниці та ін. Найбільш перспективним є випуск продукції з дикоростучих плодів, ягід та грибів, експорт мінеральної води за кордон.
Основним напрямком у розвитку сільського господарства тут є м'ясо-молочне скотарство. Питома вага його в загальному обсязі сільськогосподарського виробництва становить біля 100 %. Серед продукції тваринництва найбільшу частку становить виробництво м'яса - понад 90 %. З кожним роком у сільськогосподарському виробництві збільшується частка приватного сектора. Він виробляє 98 % всієї продукції тваринництва, в тому числі: м'яса - 99,8 і молока - 75 %. За останні роки у сфері торгівлі та послуг відбулися значні структурні зміни завдяки процесам роздержавлення та приватизації. Створились сприятливі умови для здорової конкуренції, значно підвищилась культура обслуговування населення, розширився асортимент товарів.
У 35 загальноосвітніх школах району навчаються 5200 учнів. На Верховинщині функціонує Верховинський ліцей, 13 шкіл І-ІІІ ступенів, 10 - І-ІІ та 10 шкіл І ступеня. У школах району працює 680 вчителів, 500 з вищою освітою, 120 - з середньою спеціальною. Органи влади Верховинщини приділяють увагу розвиткові закладів освіти. За останні чотирнадцять років збудовано Буковецьку, Довгопільську та Пробійнівську школи, здано першу чергу Зеленської та реорганізовано 6 шкіл І-ІІ у школи І-ІІІ ступенів, відкрито у Верховині ліцей, Коледж туризму та готельного господарства Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, філіал Міжнародного університету розвитку людини "Україна", у Криворівні - філію Бережанського агротехнічного інституту.
У районі діє велика кількість народних самодіяльних колективів. До числа найкращих можна віднести мистецькі колективи: оркестр дримбарів із села Верхній Ясенів, фольклорні колективи сіл Віпче, Яблуниця та Буковець, дитячі ансамблі "Гуцульські дівчата", "Арніка", які неодноразово демонстрували своє самобутнє мистецтво у Франції, Польщі та інших країнах Європи.
В економіці, соціально-культурному розвитку району особливо зримі зміни сталися за 14 років незалежної Української держави. Органи влади зуміли мобілізувати населення району на реформування виробничих галузей, національно-духовне відродження краю, примноження матеріальної і духовної гуцульської спадщини, народних традицій і обрядів. У районі зміцніла громадська активність людей, яких згуртовують і мобілізують на державотворення більше 30 районних організацій різних політичних партій і ще більше громадських формувань.
Незалежна Україна дала можливість верховинцям жити свобідно, духовно збагачуватись, справляти релігійні свята і обряди. Гуцули зуміли в особливий спосіб, з покоління в покоління, згармонізувати народні обряди з вченням Церкви і відчуттям, переживанням душі народу. Наприклад, колядники під час свят перебувають на особливому статусі відповідальності і вшанування, адже символізують самих апостолів Христових, учнів апостолів та всіх праведників, що проповідують Христа. Колядники одягаються в народний стрій, мають з собою роги-сурми і трембіти, голосом яких і дзвіночками звіщають усім добру новину, пробуджують душі християнські від сну гріховного. Колядники моляться за всіх поіменно - за живих і померлих, звертаються та дякують Господу.
Щоб показати велич колядницьких обрядів на Гуцульщині, у Верховині 9 січня, у день святого Стефана, відбувається районне свято "Гуцульська коляда". Збираються колядницькі гурти з більшості сіл району. Вони показують у повній величі і красі це Різдвяне дійство, яке благословляють священики, вітають представники влади. Тут почуєте гру десятків трембіт і рогів, супровід багатьох скрипок, побачите хід колядників і їх виступи на Співочому полі.
У районі переважна більшість церковних громад (28 парафій) належать УПЦ Київського патріархату, 3 - УГКЦ, 3 - УПЦ Московського патріархату та ряд громад інших релігійних течій. Однак міжконфесійні стосунки братерсько-християнські.
Незважаючи на великі відстані і не завжди привітну погоду, в неділі і свята верховинці йдуть вклонитися Пресвятій Тройці, Діві Марії і всім святим. Найстарша на Верховинщині - церква Різдва Пресвятої Богородиці в с. Криворівня, за свої три століття ніколи не була зачиненою. Матір'ю-церквою району є храм Пресвятої Тройці в с. Ільці. Давньою і постійно діючою є церква св. апостолів Петра і Павла в с. Красноїлля. Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Верховині є однієюз найбільших дерев'яних архітектурних споруд на Україні. А церкви Вознесіння Господнього в с. Буковець, св. Ольги в с. Дземброня, рівноапостольного св. Володимира у с. Перехресне та св. Юрія в с. Заверх є найвисокогірнішими у нашому краї. Всі ці церкви дерев'яні і побудовані в оригінальному хрестоподібному гуцульському стилі. У селах Дземброня, Бистрець та Пробійнівка засновано монастирі.
Економічне і соціально-культурне життя району сконцентроване, в основному у селищі Верховина, Жаб'є згадується вперше в документі за 1424 р., коли князь Свидригайло передав його в користування якомусь Драгосимовичу. Про походження назви "Жаб'є" існують різні перекази та припущення. В одних випадках назву виводять від
Loading...

 
 

Цікаве