WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Відображення лексичних особливостей гуцульських говірок у повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" - Реферат

Відображення лексичних особливостей гуцульських говірок у повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" - Реферат

протягом року. Потому всі разом пили за здоров'я маржинки, гості набирали у бербениці бринзи та в мирності знову спускались в долини (199).
Будз, - у, ч. Свіжий овечий сир (9, І, 247). Будз виготовляється з коров'ячого молока, овечого та козячого. Все воно - чорні лавки і стіни, ватра і дим, будз, бербениці і жентиця, - все воно близьке і рідне, на всьому спочила його тепла рука (197, 198).
Буришка, - й, ж. Картопля (10, І, 112). І, як ті діти, слухали прості оповідання про те, скільки люди вробили сіна, що буришки нема, кукурудзи ріденькі, а Мичарникова Ілена померла (199).
Гуслянка, - й, ж. Кисляк з пареного молока (9, II, 198), це кип'ячене молоко, квашене за спеціальною технологією, яке могло довго зберігатись і було придатне для споживання навіть через кілька місяців. Засідали за мережаний стіл, тяжкі в своїм овечім убранні, і споживали вкупі свіжу кулешу та гуслянку гостру, од якої облазив язик (207, 190).
Жентиця, - і, ж. Сироватка з овечого молока (9, II, 519), а могла бути і з будь - якого. Холодна жентиця світить з коновки зеленим оком (197).
Кулеша, - і, ж. Страва з кукурудзяного борошна (9, IV, 390). Споживають кулешу з молочними або м'ясними продуктами. Вживають і замість хліба. Тоді зійшлись до стаї всі вівчарі і сіли біля живого вогню, щоб в мирності з 'їсти свою першу полонинську кулешу (192, 195, 202, 203, 207).
Демонологічні назви
Арідник, -а, ч. Злий дух; чорт, дідько (9, І, 59). Знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім, що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку: оленів, зайців і серн; що там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири (179, 200, 201).
Бісиця, -і, ж. Уявна надприродна істота, що втілює зло і, звичайно, зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана (9,1,89). В гуцульській демонології бісиця - це надприродна істота жіночої статі, те саме, що біс, але жіночого роду, чортова жінка. Не "сокотилася" баба при злогах, не обкурила десь хати, не засвітила свічки - і хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня (178).
Бісеня, -ти, с. Дитина біса... і хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня (178).
Лісна, -ж. Див. Бісиця. Тоді йому робиться ясно: се його кличе лісна (203).
Нявка, -й, ж. Мавка (9, V, 459). Він бачив перед собою Марічку, але йому дивно, бо він разом з тим знає, що то не Марічка, а нявка (217).
Чугайстир, -ра, ч. Лісовий добродушний дух чоловічого роду, всіх зустрічних викликає на танець. Чугайстир сів на пеньок, обтрусився з сухого листу і простяг до вогню ноги (220, 221,222).
Щезник, -а, ч. міф. Злий дух; лісовик (9, XI, 580). Сидів прикутий на місці і німо кричав од холодного жаху, а коли врешті видобув голос, щезник звинувся і пропав раптом у скелі, а цапи обернулися в коріння дерев, повалених вітром (181, 184,221).
Мікротопоніми
Ґрунь, -я, ч.
1. Вершина гори.
2. Гора з пологою вершиною (9,II, 182).Одного разу він покинув свої корови і подряпався на самий грунь (верх) (180, 189, 212, 213).
Зарінок, -нку, ч. 1.Пологий берег річки, вкритий рінню.
2. Рівне місце біля річки, поросле травою (9, III, 292). Його вже витягли на зарінок, але він не пізнав в ньому Марічки (204, 214).
Кичера, -й, ж. Гора, вкрита лісом, крім вершини (9, IV, 156) або гостроверха гора. Не знати, чи то вічний шум Черемошу і скарги гірських потоків, що сповняли самотню хату на високій кичері, чи сум чорних смерекових лісів лякав дитину, тільки Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі (178, 184, 204, 224, 226).
Крутіж, -тежу, ч. Коловорот, водоверть, тобто місце у річці, морі з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій (9, І, 466). Зразу його тягло скочити з скелі у крутіж: "На, жери і мене!" (204).
Недеї, -їв, мн. Дика вершина гори (9, V, 284). Вище, по безводних недеях, нявки розводять свої безконечні танки, а по скелях ховається щезник (179, 218).
Плай, -ю, ч. Стежка в горах (9, VI, 558) або стежка пологою вершиною гори. Ліси ще дихали холодками, гірські води шуміли по скоках, а плай радісно підіймався угору поміж воринням (189,224).
Суточки, -чок, мн. Обгороджені гірські стежки (9, IX, 861), що ведуть від дороги додому. Сідлались коні, і суточками зеленим верхом ішов пишний похід та закосичував плай гейби червоним маком (182). Це приклад невдалого використання діалектного слова М.Коцюбинським. Треба було використати слово стежка, а не плай.
Царинка, -й, ж. 1. Околиця, край села.
2. Місцевість за селом, де пастух збирає худобу; вигін.
3. Необроблюване, поросле травами поле.
4. Засіяне поле, посіви; лан.
5. Невеличка лука при садибі, в горах або в лісі, призначена для сінокосу (9, 1XІ, 182). 3відси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркало блищали в рамах дерев (179, 180, 183, 184, 186, 192, 201, 205, 209, 217).
Назви музичних інструментів
Денцівка, -й, ж. Музичний інструмент типу сопілки (9, II, 243). З досадою кидав денцівку і слухав інших мелодій, що жили в ньому, неясні і невловимі (180, 181, 183).
Трембіта, -й, ж. Гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої дерев'яної труби без вентилів і клапанів (9, X, 242). Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (195, 198, 203, 226, 227).
Флояра, -й, ж. Басова сопілка - зубівка, майже метрової довжини,поширена на Гуцульщині (9, X, 609). Наш Федір зробив си таку файну флояру...та й як заграє... (183, 187, 194, 221).
Назви посуду
Барильця, -ів, мн. Невеличка посудина для рідини, найчастіше з дерева, з двома днищами і опуклими стінами, стягнутими обручами (9, І, 106). Нові бербениці й барильця німують в кутку, хоч тільки занукай до них - і обізветься голос, що там жив (197).
Бербениця, -і, ж. Діжечка, барило (9, І, 157) - бондарський посуд заввишки приблизно в один метр, діаметром 35 - 45 сантиметрів з двома денцями, верхнє дно при потребі відбиралося. Бербениця служила для зберігання і транспортування молочних продуктів: бринзи, гуслянки, будзу. Бербеницю можна покласти у бисаги й вантажити на коня. І завів Івана до стаї, де од порожніх бербениць, путин та голих лавиць йшов запах пустки (191, 197, 198, 199, 201).
Коновка, -й, ж. Металева або дерев'яна посудина з дужкою для носіння і зберігання води тощо (9, І, 631) заввишки приблизно 50 сантиметрів, діаметр дна ширший від верха, з дерев'яним вухом. Коло такого поточка якась добра душа лишала горнятко або коновочку гуслянки (190, 197).
Начиння, -я, с. 1.Знаряддя праці, що необхідні для виконання будь - якої роботи.
2. Господарські речі, які служать для приготування, подачі, зберігання їжі, напоїв; посуд (9, V, 235). Ватаг сидить серед свого начиння, як батько серед дітей (197). В повісті "Тіні забутих предків" М.Коцюбинський використовує начиння в другому значенні.
Путина, -й, ж. Посудина для молока або для виготовлення сиру (9, VII, 403).
Явища природи
Габа, -й, ж. Хвиля (9, II, 7). Марічку несла річка, а люди дивилися, як крутять нею габи, чули крики й благання і не могли врятувати (204).
Мрич, -і, ж. Мряка. Холодна мрич підіймалась з долини та простягала білі мохнаті лаби до чорних смерек, а під блідим ще небом оповідав свій сон Черемош (209).
Негура, -й, ж. Туман (9, V, 280). Часто негура заставала вівці у полонині (199).
Плова, -й, ж. Злива
Loading...

 
 

Цікаве