WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Відображення лексичних особливостей гуцульських говірок у повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" - Реферат

Відображення лексичних особливостей гуцульських говірок у повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" - Реферат

Загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців (9, І, 738,). Нечутна ступають пастухи в постолах, котиться м'яко вовниста хвиля по полонині, а вітер почина грати на далекім воринні (193, 189).
Загорода, - й, ж. Огороджена ділянка в господарстві, у полі для літнього утримання або ночівлі свійських тварин і птахів (9, III, 85). А коли і їх вже не стало, на засмучену полонину приволіклась мара та й нипа по стаї й загородах, чи не лишилось чого для неї (203, 204).
Кошара, - й, ж. 1.Загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня.
2. Дореволюційне - дерев'яний фабричний будинок для робітників біля фабрики, на промислі (9, IV, 315). Опустіли кошари (196, 206, 207). У повісті вживається слово кошара тільки в першому значенні.
Курбало, - ла, с. Більш глибоке місце (10, II, 328). Вони робили собі курбало у потоці, глибоке місце, і, роздягшись - бовтались в нім, як двоє лісних звірят, що не знають, що таке сором (185).
Оборіг, - рогу, ч. Повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя (9,4 550). По далеких горбах самотіли тихі гуцульські осадки, вишневі од смерекового диму, яким прокурились гострі дошки оборогів з запашним сіном, а в долині кучерявий Черемош сердито поблискував сивиною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем (189).
Осадок, - дку, ч. Оселя (у гуцулів) (9, V, 758,). По далеких горбах самотіли тихі гуцульські осадки... (189).
Стая, - ї, ж.
1. Житло гуцульських пастухів на полонинах (9, IX, 673). 2. Також приміщення для переробки молочних продуктів. За горбком у долинці, де вітер не так дошкуляв, він знайшов стаю, закопчену димом (190, 191, 192, 198, 200, 203).
Струнка, - й, ж. Відгороджене місце в кошарі, хлів для доїння овець (9, IX, 793). Струнка - це вузьке загороджене місце у вигляді коридора шириною у вівцю, пристосування для доїння овець. Тільки й спочинку було, що під дашком у струнці під час доїння (196).
Назви одягу і прикрас
Гачі, - ів, мн. Штани (9,II,42). Зимові товсті, сукняні штани, які могли бути чорного, білого або червоного кольору. Йойкнула челядь, кинулась одтягати, а вже людина з лицем червоним, як його гачі, тяла барткою ворога в голову, і похитнувся Іванів тато, як підтята смерека (183, 193, 205).
Запаска, - й, ж. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (переважно вовняної), що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки (9, III, 247). Запаска, як правило, ткалася з різнокольорових ниток. Мені неня купила нову запаску... (183, 214, 225).
Заплітки, - ам, мн. Стрічка або пучок скручених кольорових ниток, які служили для заплітання в кінець коси, щоб зав'язати її і не дати розплітатися (9, III, 264). Марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись (185).
Згарди, - ам, мн. Намисто з монет або хрестиків (9, III, 509). Вона і перше любила пишно вбратись, а тепер наче щось вступило в неї: навіть у будень носила шовкові хустки, дорогі писані мудро, блискучі дротяні запаски, а важкі згарди гнули їй шию (214).
Кептар, - я, ч. Кептар виготовлявся з овечої шкіри, прикрашався кольоровою шкірою (софіяном) або кольоровими нитками. Гуцульський кептар був коротким, до пояса. Краї кептаря обрамлені смушком із ягняти. Холодний вітер розправля крила і б'є ними в груди попід кептар (193, 182).
Крашениці, - иць, мн. Див. Гачі. Гачі червоного кольору. Витягалось найкраще лудіння (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси...(182).
Кресаня, - і, ж. Капелюх (9, IV, 335). У гуцулів - це капелюх з високо загнутими вгору краями, інша назва - венгерка. Тепер Іван був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив високий черес і пишну кресаню (185, 179, 182, 189, 193,213).
Лудіння, - я, с. Одяг, вбрання (9, IV, 552). Правда, вона любила пишне лудіння, і немало десь піде грошей на шовкові хустки та дорогі згарди, але то байка! (204, 182, 206).
Уплітка, - й, ж. Див. Заплітки. Ти побігла потому, я кинув твої уплітки в воду, а ти дала мені цукерок... (218).
Черес, - а, ч. Старовинний широкий шкіряний пояс, зшитий уздовж з двох складених разом ременів так, що мав усередині порожнину для грошей та інших цінних речей (9, XI, 307, 308). Тоді ватаг вийма з - за череса цілий жмуток дерев'яних колодок і починає читати (197, 221, 225).
Назви взуття
Капчури, - ів, мн. Панчохи, пошиті із сукна й оздоблені вишивкою. Вони взувалися у постоли. Мені неня купила нову запаску...! постоли...! мережані капчури...і...(183).
Постоли, - ів, мн. (одн. постіл, - тола). М'яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке, звичайно, носили з онучами, прив'язуючи до ніг мотузками (волоками) (9,VII,377). Докинув у ватру смеріччя, поглянув на постоли, обсмикнув сорочку на собі і став до танцю (220, 203, 222).
Назви рослин
Афини, - фин, мн. 1.Назва рослин - чорниці. /аccinium murtillus. 2. Ягоди цієї рослини. Кучерява зелень гогозів і афин запустила своє коріння у глибінь моху, а зверху сипнула росою червоних та синіх ягід (180).
Бриндуша, - і, ж. Рослина - шафран сітчастий (9, І, 236). Сгосus vernus. Тремтять кучеряві овечі хвости, а голови всі нахилились, і білі плескаті зуби вигризають у корінь солодку бриндушу, храбуст або рожевий горішок (193).
Гаджуга, - й, ж. див. Смерека. Котивсь зеленими царинками, маленький і білий, наче банька кульбаби, безстрашно забирався у темний ліс, де гаджуги кивали над ним галузками, як ведмідь лабами (179, 212).
Гогози, - ів, мн. Рослина і ягода - брусниця (9, II, 101). Знаходив ожини, гогози, пив воду з потоків і тим живився (204, 180).
Матриган, - у, ч. Рослина - Беладонна (9, IV, 652). Аtrора ВеІІаdопа. Умів знаходити помічне зілля - одален, матриган і підойму, розумів, про що канькає каня, з чого повстала зозуля, і коли оповідав про все те вдома, мати непевно позирала на нього: може, воно до нього говорить? (179).
Смерека, - й, ж. Багаторічне вічнозелене хвойне дерево з конусоподібною кроною, ялина звичайна (9, IX, 397). З-за галузки смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од хмар, що все стирали бліду усмішку царинок (180, 181, 184, 186, 197, 189, 190, 191, 212, 217, 219,220,223).
Храбуст, - у, ч. Сіrsium оlеrасеum. Тремтять кучеряві овечі хвости, а голови всі нахилились, і білі плескаті зуби вигризають у корінь солодкубриндушу, храбуст або рожевий горішок (193).
2. Капустяне листя. 3. Осот (9, XI, 136).
Назви професій та занять
Бовгар, - ря, ч. Пастух волів. Бовгар сперся в задумі на довгу трембіту (194, 195).
Ватаг, - а, ч. Той, хто керує ватагою; ватажок.
2. Старший чабан (9, І, 296). Ватаг занятий був добуванням живого вогню (190, 191, 197).
Градівник, - а, ч. Чародій, який "вміє" відвертати град. Він був як бог, знаючий і сильний, той градівник і мольфар (205).
Козар, - я, ч. Пастух кіз (9, IV, 210). Біля нього - чорний пелехатий козар, що за кожним словом клене, а там, ще вівчарі(196).
Мольфар, - а, ч. Чарівник (9, IV, 793). Юра - мольфар стояв по той бік вориння і дивився на неї (210, 211,216, 218).
Спузар, - я, ч. Пастух, в обов'язок якого входить підтримувати вогонь, заготовляти дрова, носити воду (9, IX, 611), це на Гуцульщині своєрідний полонинський слуга.. - Ні, я спузар, - одкрив зуби Микола, - маю пильнувати ватри, аби не згасла через все літо, бо була б біда!.. (191, 198,200,203).
Назви їжі та продуктів харчування
Бринза, - й, ж. Сир з овечого молока (9, І, 236). Бринза може виготовлятися з овечого, коров'ячого, козячого молока, фактично - це будз, перетертий у певній пропорції з сіллю. Бринза зберігалася довго і була придатна для зберігання
Loading...

 
 

Цікаве