WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Відкриття університету на Чернігівщині: з історії проблеми - Реферат

Відкриття університету на Чернігівщині: з історії проблеми - Реферат

університету, причому користування ним в повній мірі зберігається за інститутом до припинення функцій останнього.
13. Завідування бібліотеками покладається на бібліотекаря університету.
14. Колекції і зібрання (картин, рукописів, монет тощо) переходять нарівні з іншим майном інституту у розпорядження Правління університету і довіряються зберігачам музеїв.
15. Відношення Почесного попечителя інституту до університету визначається Урядом за погодженням з Почесним попечителем.
16. Останні посадові службовці інституту (секретар, бухгалтер, економ, він же екзекутор, і лікар)отримують власні посади в університеті; за ведення справ інституту до остаточної ліквідації його функцій вони отримають додаткову винагороду.
17. Особи, які користуються державними квартирами в інституті, зберігають їх за собою. Державнокоштні студенти інституту замість казенного приміщення, яке вони займали, повинні отримати від Міністерства освіти особливу допомогу незалежно від стипендії для наймання квартири.
18. Конференція інституту під головуванням колишнього директора інституту продовжує свої функції незалежно від Ради університету і факультетської Ради до останнього випуску абітурієнтів інституту.
19. Введення в університеті і інституті викладання українською мовою не повинно проходити на шкоду науковій і навчальній справі. В межах можливості викладання всіх предметів українською мовою вводиться через 5 - 10 років" [8, Арк.56 - 57].
Цей документ був направлений до Міністерства освіти. 15 (28) травня 1918 р. на засіданні Правління інституту делегати Другого з'їзду вищих навчальних закладів у Києві проф. В.І.Рєзанов і наставник студентів О.С.Грузинський, доповідаючи про основні рішення, прийняті на з'їзді, розповіли і про свої зустрічі з міністром та директором Департаменту, які обіцяли матеріальну підтримку інституту.
У цей час працювала урядова комісія під керівництвом академіка В.І.Вернадського та підкомісії під керівництвом професора А.М.Лободи, які прийняли резолюцію відносно Ніжинського історико-філологічного інституту кн. Безбородька. Подаємо тут тільки найважливіші її пункти:
а) незалежно від того чи іншого рішення щодо реорганізації інституту, терміново збільшити його штати і кошторисні призначення, щоб заклад міг безболісно існувати в поточному навчальному році. Надати інституту екстренну матеріальну підтримку у зв'язку з його господарською розрухою у розмірі 252017 руб. 77 коп. відповідно до пропозиції підкомісії про штати;
д) доповнити кількість інститутських кафедр, заснувавши три кафедри українознавства;
е) зробити посаду директора виборною, надати конференції право обирати директора терміном на 4 роки як із середовища професорів інституту, так і з сторонніх осіб, що мають звання професора або доктора наук, які викладають в інституті; встановити в інституті одну позаштатну ординатуру, бо директор повинен бути професором;
ж) терміново включити інститут до списку державних вищих навчальних закладів України;
з) пропозиція про перетворення інституту в сільськогосподарський навчальний заклад [це була пропозиція чернігівського земства - Г.С.] відпадає;питання про перетворення інституту з усіма існуючими проектами реформи передати в попередню комісію під головуванням А.М.Лободи, включивши до складу підкомісії професора А.Ю.Кримського, В.В.Зеньковського і А.Ф.Музиченка [8,Арк.132].
Комісія академіка В.І.Вернадського подала міністру народної освіти і мистецтв для подальшого направлення у законодавчому порядку законопроект щодо інститутських справ такого змісту:
"1) інститут оголошується державним навчальним закладом;
2) приймаються і затверджуються нові штати, які і вводяться удію з 1-го липня 1918 року;
3) асигнувати інституту кредити: а) на господарські потреби, опалення, освітлення тощо, утримання казенних студентів і т.п. - 99305 руб.; б)на утримання особового складу - 125298 руб.; в)на покриття дефіциту, на ремонт головного приміщення, проведення електричного освітлення і ремонт пошкоджень, отриманих від пожежі, - 152709 руб. 77 коп. Всього - 377317 руб. 77 коп.;
4) заснувати три нових кафедри українознавства;
5) зробити посаду директора виборною;
6) ввести зверхпосадову посаду ординарного професора;
7) перейменувати інспектора помічником директора;
8) посаду законовчителя інституту ліквідувати і замість нього заснувати посаду професора богослов'я;
9) ввести окрему штатну посаду бібліотекаря" [8, Арк.132].
Всі пункти, крім 6 та 9, були затверджені міністром.
Дослідник О.М.Мироненко у статті "Творення мережі національної вищої школи за часів владування П.Скоропадського" вказує, що Ніжинський інститут "користувався особливою увагою гетьмана" [9, 439], і стверджує, щодо відомих трьох університетів - Київського св. Володимира, Новоросійського та Харківського "додався Ніжинський історико-філологічний інститут ім. князя Безбородька, якому було надано статус державного університету".
Нова радянська влада не пішла шляхом створення університетів, навпаки, на основі університетів відкривалися інститути народної освіти. Тому відкритий гетьманом П.Скоропадським Ніжинський державний університет не закріпився і Ніжинська вища школа у XX ст. проіснувала як педагогічний навчальний заклад.
Лише у незалежній Україні, в час її державотворення, вирішилося питання про відкриття у Ніжині державного університету. 15 жовтня 2004 року Кабінет міністрів прийняв розпорядження "Про утворення Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя", в якому сказано:
"Прийняти пропозицію МОН про утворення Ніжинського державного університету на базі Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя, що ліквідується.
Зберегти за утворюваним Університетом ім'я, яке носив ліквідований вищий навчальний заклад, і надалііменувати його - Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
Утворення зазначеного Університету здійснити в межах асигнувань, передбачених МОН на підготовку кадрів.
Узяти до відома, що студенти Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя, який ліквідується, продовжать навчання в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя".
У цьому велика заслуга ректора проф. В.П.Яковця, всього педагогічного колективу, який своєю наполегливою працею довів, що в Ніжині, на поліській землі може бути відкритий класичний університет. Кожен з нас нині повинен сприяти утвердженню цього навчального закладу. Є всі підстави сподіватися, що загальними зусиллями ми створимо відомий далеко за межами України класичний університет.
Література:
1. Проект по учреждению университета батуринського // Чтения отдела истории и древностей при Московском ун-те. - 1863. - Кн.11. - С.67 - 85.
2. Васильчиков О. Семейство Разумовских. - СПб., 1880. - Т.1.
3. Киевская старина. - 1883. - Кн. 6.
4. Наказы малороссийского шляхетства // Сборник рус. истор. общества. - Т. 68. - С. 150, 176, 193, 236.
5. Максимович Г.А. Деятельность Румянцева-Задунайского по управленню Малороссии // Известия Историко-филологического ит-та кн.Безбородько в Нежине. - Нежин. - 1914. - Т. 29.
6. Картины церковной жизни Черниговской епархии из десяти веков ее истории. - К.: Тип. Кульженко, 1911.
7. ЦПА Росії (СПб). - Ф. 733. - Оп. 94. - Спр. 1.
8. ВЧОАН. - Ф. 1105. - Оп. 1. - Спр. 2264.
9. Мироненко О.М. Творення мережі національної вищої школи за часів владування П. Скоропадського // Українське державотворення: Словник - довідник. - К., 1997. - С.436 - 441.
Loading...

 
 

Цікаве