WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Відкриття університету на Чернігівщині: з історії проблеми - Реферат

Відкриття університету на Чернігівщині: з історії проблеми - Реферат

традиційного класичного типу на університет. Але Тимчасовим урядом цей проект через політичну ситуацію, мабуть, і не розглядався.
Питання про відкриття університету в Ніжині виникло знову під час правління гетьмана П.Скоропадського. 29 квітня 1918 р., після повалення Центральної ради, владу захопив П.Скоропадський, який оголосив себе гетьманом України. Він звернувся до всього українського народу із Грамотою, в якій заявив про розпуск усіх органів влади і створення нових, про скасування постанов і розпоряджень урядів Центральної ради, Тимчасового уряду Росії, Ради народних комісарів. Приватна власність проголошувалася фундаментом культури і цивілізації. Гетьман обіцяв народу порядок і нормальне економічне життя.
Як свідчать протоколи засідання правління та конференції інституту навчальний заклад у 1918 р. перебував у тяжкому стані: не було чим опалювати приміщення не вистачало дров, його постійно займали військові підрозділи, не виплачувалася заробітна плата, не було коштів на утримання студентів, на ремонт тощо. Сімейно-побутові умови викладачів часто сягали критичного стану. Так, професор В.В.Новодворський тяжко захворів через нестачу матеріальних засобів для життя (психічний розлад), що змусило колектив інституту надати його численній сім'ї 300 руб. зі спеціальних коштів із подальшим поверненням і просити міністерство освіти виділити для професора 1000 руб. Ця допомога дала можливість поліпшити здоров'я В.В.Новодворського.
У колективі обговорювалося питання про підвищення працівникам інституту заробітної плати, про звільнення студентів від складання екзаменів з класичних мов, про необхідність випуску XXXII тому "Известий Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине".
На конференції 10 (23) квітня 1918 р. була заслухана доповідь директора інституту професора І.П.Козловського про пропозиції Міністерства народної освіти відносно українізації навчального закладу: 1) про утворення з наступного академічного року кафедр історії України, української мови та історії української літератури; 2) про перехід на викладання предметів українською мовою протягом найближчих 5 років; 3) про порядок залишення стипендіатів, які говорять українською мовою, при інституті для підготовки їх до професорського звання; 4) про введення з 1918/1919 академічного року обов'язкової літератури з української мови; 5) про бажане відкриття курсів з географії України, етнографії та історії мистецтв за рахунок деяких годин, виділених для класичних мов; 6) про перетворення інституту на університет і про відкриття юридичного факультету [8, Арк.ЗЗ зв.].
У цей час (від 13 квітня 1918 р.) за ініціативою Київського університету св. Володимира у Києві проходив спочатку І, а потім II з'їзди Вищих навчальних закладів України. В роботі Першого з'їзду брав участь проф. П.В.Тихомиров, а в роботі Другого - професор В.І.Рєзанов та наставник студентів О.С.Грузинський. У зв'язку із тим, що не було остаточних рішень з'їздів, пропозицію директора інституту вирішили обговорювати лише попередньо. Професор В.І.Рєзанов заявив, що події розвиваються з такою запаморочливою швидкістю, життя тече таким швидким темпом, що, якщо конференція не бажає залишитися поза течією, то їй слід, не втрачаючи жодної години, приступити до обговорення реформи, тим більше, що пропозиції щодо неї відповідають проекту перетворення інституту на університет, який свого часу був прийнятий конференцією з ініціативи професора В.Г.Ляскоронського [8, Арк.39]. До цього питання поверталися ще кілька разів. Особливу наполегливість у цьому проявляв професора В.І.Рєзанов.
2(15) травня 1918 р. на конференції інституту заслухали доповідь проф. П.В.Тихомирова делегата Першого з'їзду вищих закладів України у Києві про його роботу і прийняті резолюції. Професор повідомив про свої відвідини з приводу перетворення інституту на університет (за дорученням І.П.Козловського) директора Департаменту вищої школи, який пояснив, що урядом будуть враховані особисті інтереси професорів і службовців інституту. Професорам і викладачам пропонувалося працювати в інституті до його повного закриття, а далі - в університеті. Міністерство освіти перепон цьому не бачило. Класичну гімназію інституту пропонувалося з початку нового навчального року перетворити на гімназію загального типу [8, Арк.54]. У майбутньому університеті пропонувалося відкрити два факультети: історико-філологічний і юридичний, тому обговорювалося й питання про забезпечення викладачів квартирами, а університету - необхідними приміщеннями.
Після обговорення питання про створення в Ніжині університету, в якому взяли участь всі присутні члени правління, були прийняті "Пропозиції". Зважаючи на важливість цього документу, подаємо його повністю:
"Пропозиції, вироблені Конференцією інституту князя Безбородька у Ніжині, до законопроекту про заснування в м. Ніжині державного університету князя Безбородька.
1. У м.Ніжині засновується державний університет для осіб обох статей у складі двох факультетів - юридичного і історико-філологічного, з можливістю подальшого розширення.
2. Відкриття університету проходить по одному курсу щорічно.
3. Ніжинський університет замінює собою Історико-філологічний інститут князя Безбородька, тому отримує ім'я основоположника вищого навчального закладу в м.Ніжині і іменується "Ніжинський державний університет князя Безбородька".
4. Для відкриття юридичного факультету професори і доценти першого призиву вибираються і призначаються урядом; опісля кафедри заміщуються по конкурсу або рекомендації і по балотуванні на факультеті і раді.
5. Інститут князя Безбородька з року відкриття університету закривається і закриття проходить поступово, по одному курсу в навчальний рік.
6. Після закриття інституту при університеті відкриваються однорічні педагогічні курси для підготовки викладачів середньої школи.
7. Інтернат при інституті князя Безбородько закривається і студенти інституту, які отримали державне утримання (стипендії замість перебування в інтернаті), продовжують користуватися таким до закінчення курсу в інституті. По мірі звільнення інститутських стипендій, такі, в розмірі не менше 250 руб. в рік кожна, переходять у розпорядження історико-філологічного факультету університету для надання студентам цього факультету.
8. Директор і професори інституту стають професорами університету від дня відкриття його; законовчитель інституту - професоромбогослов'я; три викладачі інституту, які читали професорські обов'язкові курси з своїх спеціальностей (вони ж і наставники студентів інституту) стають: а) ті, хто має вчену ступінь - професорами університету, а б) ті, що не мають ще вченого ступеню - виконуючими обов'язки професора.
9. Особи, відзначені в п.8, складають історико-філологічний факультет і терміново обирають декана; кафедри, яких не вистачає, відкриваються наново і заміщуються по конкурсу або рекомендації і балотуються звичайним порядком.
10. Директор, інспектор і наставник студентів інституту, надалі до останнього випуску студентів інституту, продовжують виконувати свої обов'язки по інституту за додаткову до університетського окладу винагороду. Професори продовжують читати свої лекції і вести заняття на залишених курсах інституту за додаткову ж до університетського окладу винагороду.
11. Професори і доценти юридичного і історико-філологічного факультетів утворюють Раду університету, яка терміново обирає із своїх рядів ректора, проректора і інших посадових осіб.
12. Все майно інституту, в тому числі і бібліотеки, переходить у власність
Loading...

 
 

Цікаве