WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Аспарух: ім'я засновника Болгарської держави у світлі індоіранських фактів - Реферат

Аспарух: ім'я засновника Болгарської держави у світлі індоіранських фактів - Реферат

(журналіст і науковець), причетні саме до Індії. Вішвамітра - й батько юної красуні-відлюдниці Шакунтали від русалки-апсари Мени. Син Шакунтали Бгарата дав, вважає традиція, своє ім'я країні, відомій сьогодні світові як Індія. Сюжет про Шакунталу з "Махабгарати" переклав Павло Ріттер (1872 - 1939) - перший український санскритолог, основоположник української наукової індології. А драму "Шакунтала" санскритського поета Калідаси (V ст.), яка свого часу викликала в Європі фурор, переклав українською і 1929 р. видав у Харкові композитор, музикант і письменник Гнат Хоткевич. Він же на тему "Шакунтали" створив і 23 інструментальних та 7 вокальних творів. Є українські паралелі до реалій та персонажів "Шакунтали": ім'я Вішвамітра відбите в боспорських написах IV ст. до н.е., на Чернігівщині є річка й місто Мена, є українськіпрізвища Шакун і Сакун [4, 177 - 182].
Ім'я Вішвамітра означає "Мітра світу", "Сонце світу", "Мир світу", "Друг усіх" (vishva+mitra "сонце, друг, приятель, мир") і тотожне слов'янському імені Вишемир. Мітра в індоіранській міфології - бог Сонця і Мирного договору (миру), іранська форма його імені Міхр, слов'янська - Мир, відбита в українських назвах Миргород, Мирогоща, Миропіль, Миропілля, Житомир, Ушомир та іменах Володимир, Будимир, Драгомир, Любомир, Чудомир, Славомир і Мирослав, Радомир і Милорад та ін. [5, 192 - 202].
Серед індійських імен на Вішва знаходимо Вішвакая (vishva+kaya "тіло") - "Світотілий", "Чиє тіло - світ", "Хто сам - світ", яке може відповідати імені скіфського царя в ассірійських джерелах VII ст. до н.е. - Ішпакай, Іспакай. Жіночий варіант імені Вішвакая (наголошене я) має в індійській міфології богиня-воїтелька Дурґа, відома на теренах Давньої України ще в IV ст. до н.е., тоді ж, коли боспорські написи фіксують і ім'я Вішвамітра-Аспамітхар. Ім'я Дурґадеві мала тут дружина сіндського царя Гекатея, виходиця з меотського племені іксоматів. Інше ім'я Дурґи, дружини Шіви-Рудри - Деві "Богиня", а Деві-Діва була Покровителькою і Захисницею Херсонеса Таврійського (літописний Корсунь, нинішній Севастополь). Численні "дівині" й "дівочі" назви по всій Україні (як і в Болгарії) пов'язані саме з нею. Інше її ім'я - Мокоша (санскр. Махеші "Велика богиня"), а Мокоша до прийняття християнства князем Володимиром була Захисницею і Матір'ю-Покровою Києва та інших міст руських [4, 89 - 94].
Утім, слід зважати, що існувало й давньоіран. кай, кей "цар-жрець", яке дало назву давній династії бактрійських царів-кеїв - Кеяніди [5, 252 - 257] і яке відбилося в імені полянського князя - Кий і назві Київ (пор. й Києвець на Дунаї). Тому ймовірно, що кай в Ішпакай - різновид того ж кей "цар". Тоді ім'я скіфського царя Ішпакай - етимологічно-семантичний двійник імені Ісперіх: перші компоненти в них мають спільне походження й однакове значення, а другі - значеннєві двійники. Тому іранська форма імені Ішпакай - Віспакай, індійська - Вішвакаві. іран. key та інд. сам тотожні, хоча з часом в індійців /сам стало означати лише "поет". Калідаса має високий епітет Махакаві "Великий поет", яким означують і сучасних видатних поетів, наприклад, Рабіндраната Тагора.
Окрім Аспамітхар і Аспург, боспорські написи згадують ще два імені з Аспа - Аспак і Аспандан, які теж пояснимі подібним чином. Аспакзас-відчене в написах №1278 і №1279. Обидва написи на плитах з білого мармуру, обидва водночас знайдені в Недвиговці на Таманському півострові (колишній Сіндиці), обидва зараз в Ермітажі. На плитах вказані й дати, коли зроблено написи - відповідно 517 і 522 р р.б.е., тобто 220 і 225 р р.н.е. Обидва написи - список членів синоду, де дослідників дивує не те, що в обох списках синод очолює Хофразм, син Форгабака, а те, що через 5 років із попереднього складу синоду в новому списку лишилося тільки двоє осіб. І один із них саме Госак, син Аспака.
Напис №1278 починається так:
"У добрий час. Богові найвищому, прихильному, синод на чолі з богом найвищим і жерцем Хофразмом, сином Форгабака, і синагогом Радамофуртом, сином Трифона, і філагафом Деметрієм, сином Геракліда. і решта фіаситів. Самбатіон, син Горгія... Госак, син Ас пака… Самбатіон, син Атахея... Аспандан, син Лимана..."
Список досить довгий, тож повністю його не наводимо. Він, як бачимо, містить цікаве поєднання імен батька й сина, важливих для нашої розмови - Госак, син Аспака. По-сучасному - Госак Аспакович. Про ім'я Госак вже писалося, воно споріднене з винятково важливим для української історії терміном козак, українським прізвищем (у козаків й іменем) Козак та іменем половецького князя - Кзак або Ґзак [4, 83 - 89]. Зв'язок із половцями тим прикметніший, що вони виявляють не тюркську, як досі вважалося, а індоарійську мовну приналежність і спорідненість з індійськими раджпутами. А половці відіграли важливу роль у творенні Другої Болгарської держави, в утвердженні та відстоюванні самостійної болгарської церкви.
Ім'я Аспак Фасмер знову-таки зводить до іранського aspa "кінь", а Абаєв знаходить йому й осетинський відповідник - efsae "кобила" [7, 281]. Та оскільки, як ми бачили, ім'я Вішвамітра боспорські написи дають як Аспамітхар, то, цілком можливо, що й ім'я Аспак містить не aspа (санскр. ashva) "кінь", a vispa "світ" (санскр. vishvа). Тоді іранська форма його буде Віспак, а індійська Вішвак. І таке ім'я справді засвідчене в індійському іменнику, санскритська форма його - Вішвака (vishva+ka, суфікс), мовою хінді Вішвак. А означає воно "Всеосяжний", "Всеохопний", "Який має все на світі". Саме таке ім'я мав у "Ріґведі" мудрець, синові якого допомогли в біді двоє божеств - Ашвіни, в імені яких справді наявне ashva "кінь". Тож ім'я Вішвака побутувало ще у ведах. Індійського ж імені Ашвака з ashva "кінь" не виявлено, як, утім, й іранського. Можливо, його й не існувало, а було лише індоіранське Вішвака-Вішвак-Віспак, яке при іномовній (грецькій) передачі прибрало відомої з боспорських написів форми Аспак. У такому разі боспорське Аспак - етимологічний двійник індійського Вішвака-Вішвак та іранського Віспак: у них спільне походження й однакове значення.
Показове у згаданому списку ім'я Самбатіон, яке перегукується з назвою Самбатас, що нею візантійський імператор та історик X ст. Костянтин Багрянородний у праці "Про управління імперією" означує Київ. Тут же бачимо й ім'я Аспандан, яке, за В.Абаєвим, означає "Стальнокінний" (аspa "кінь" + andan "сталь"), що дуже непереконливо. Аспандан може бути споріднене з інд. Вішванандан "Всевтішитель", "Радість світу". Таке ім'я в індійській міфології має син бога-творця Брахми, який уособлює в тризубі праве вістря і сам має імена Вішваґа, Вішвайоні, Вішваретас, Вішвасрідж тощо.
Напис №1279, датований 225 р. н.е., теж має низку цікавих імен, серед них уже нам знайомі Госак, син Аспака й Аспандан, син Лимана. А також гімнасіарх Балодій, син Деметрія, Менофіл, син
Loading...

 
 

Цікаве