WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Заповідник "Кам'яні могили" - Реферат

Заповідник "Кам'яні могили" - Реферат

написів-панно належать до протошумерської і шумерської писемності VII-III тисячоліть до н.е. Ще стільки ж панно належать до мезоліту і пізнього палеоліту і датуються XII-VIII тисячоліттями до н.е. Один з таких написів в сучасній інтерпретації сповіщав: "На річці Нунбірду (річка Молочна) цариця Салькалямдук судом води правителя Маршага судила...". На думку перекладача, суд над Маршагом відбувався на Кам'яній Могилі в 2493 р. до н.е., що підтверджують і раніше прочитані ним шумерські документи. Цариця Салькалямдук - справжня історична особа, бабуся знаменитого засновника першої династії Ура, царя Месопотамії.
А.Кифішин стверджує: "Мною установлено, що архів Кам'яної Могили охоплює період з середини VII до середини III тисячоліть до н.е. Нижня дата чудово "засікається" архівами архаїчного Ура (2580-2504 рр. до н.е.) і Шурупака (2532-1083 рр. до н.е.) (мова йде про глиняні таблички, знайдені при розкопках цих давньошумерських міст). І в кам'яномогильних, і в шумерських написах фігурує цар Аіндугуд, цариця Салькалямдук, Маргаш, Месалім. Окремі написи з Кам'яної Могили, в тому числі дві - династії царів, були знайдені в Чатал Хююці (неолітичне поселення в Південній Туреччині). Вони датуються більш пізнім періодом, тому я відношу їх до копій, які зробили чаталхююцькі жерці, якіпобували на Кам'яній Могилі. Копії деяких кам'яномогильних написів є ще у Вербівці (розкопки поблизу м. Чигирина, Черкаська область). Є на Кам'яній Могилі згадки про бога вітру Енліле. Описані його діяння, страждання і смерть. В шумерській релігії цей бог вітру також є - про нього дійшли до наших днів дві поеми. На одному з кам'яномогильних панно я виявив палеолітичну карту річок України. На ній позначені Дніпро, Південний Буг, Дністер, Молочна. Подібна карта була знайдена в 1971 році при розкопках архаїчного Ура. Порівнюючи ці карти, я переконався в їх разючій подібності: збіг стародавніх назв річок і їх богів, тотемні позначення.
В результаті я дійшов висновку, що Кам'яна Могила була головним святилищем протошумерських племен, а потім і шумерських держав Дворіччя, збирачем і розповсюджувачем величезної кількості інформації, яка, безперечно, зіграла роль у розвитку й формуванні багатьох етносів. Кам'яна Могила була в той час своєрідною Меккою, куди з усіх кінців світу збиралися жерці, могутні правителі і прості смертні. Жерці переписували і звіряли тут тексти, здійснювали жертвопринесення, царі вершили суди або вимолювали багатство і могутність. Що стосується протошумерської мови, то вона, скоріш за все, була мовою касти жерців, тому її знали і розуміли тільки посвячені. Пізніше цю архаїчну мову й письмо привласнили шумери і користувалися нею ще протягом 500 років. До речі, в ході розшифрування я виявив, що кам'яномогильним мудрецям були відомі плуг, колісниця, плавка металів. Вся ця інформація протягом тисячоліть зберігалась у суворій таємниці. Жерці вважали, що цими винаходами можуть користуватися тільки боги, але аж ніяк не прості смертні".
У своїх дослідженнях А.Г.Кифішин і ряд інших учених - В.Д.Даниленко, Б.Д.Михайлов, Л.І.Акимова - розглядають також питання перехрещення та взаємопроникнення культур різних народів і епох. Порівнюючи тексти шумерських епосів, старогрецьких міфів, Рігведи і Авести, Біблії, староруського (староукраїнського - прим. ред.) народного ритуального календаря з дешифрованими кам'яномогильними текстами, вона виявили дуже багато подібних сюжетів і тем. Учені переконані, що культура загадкової протошумерської цивілізації зробила величезний вплив на всі подальші культури, в тому числі і на слов'янську.
Очевидно, що набуті найдавнішою цивілізацією знання передавались не тільки прямим шляхом - із уст в уста або із рук в руки. До слов'янських народів писемність, релігія, наука прийшли скоріш за все ще й побічним шляхом - через Стародавню Грецію і Візантію. Проте це припущення потребує більш глибокого і різнобічного вивчення та осмислення. Однак, що безперечно, якраз Кам'яні Могили (Шу-Нун шумеро-аратських часів) стають сьогодні ключем до прочитання стародавніх "кам'яних книг" людства.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кифішин А. Шумерські та протошумерські написи Кам'яної Могили. Український світ. - 1995 - #1-3 - с.9-10.
2. Кифішин А. Наддніпрянська Україна. Український світ. - 1996 - #4-6 - с.8-10.
3. Михайлов Б. Петрогліфи Кам'яної Могили. Пам'ять століть. - 1997 - #3 - с.68-74.
4. Шилов Ю. Таємнича пам'ятка найдавнішої писемності історії України. Український світ. - 1995. - #1-3. - с.8.
5. Яценко Б. Напис із Кам'яної Могили. Українське слово. - 1997 - 18 вересня.
6. Алехина В. Тайны "Каменных Могил". Заря Приазовья. - 1993 - 18 декабря.
7. Бадер О.Н. Древнейшие изображения на потолках гротов в Северном Приазовье. Материалы и исследования по археологии. - М., 1941 - с.132-148.
8. Даниленко В.М. Кам'яна Могила. К.: Наукова думка, 1986. - 150 с.
9. Даниленко В.Н. Геолит Украины: Главы древней истории Юго-Восточной Европы. К.: Наукова думка, 1969. - 259 с.
10. Замятнин С.Н. Очерки по палеолиту. М.-Л.: Изд-во АН СССР (Ленингр. отд-ние), 1961. - 176 с.
11. Кифішин А. Жерці з Чатал-Гуюк на Кам'яній Могилі 6200 р. до н.е. Український світ. - 1996. - #4-6. - с.6-7.
12. Кифішин А. Шумерські та протошумерські написи Кам'яної Могили. Український світ. - 1995. - #1-3. - с.9-10.
13. Кифишин А. Г. Геноструктура догреческого и древнегреческого мифа. Образ - смысл в античной культуре. - М., 1990. - с.9-63.
14. Крамер С.Н. История начинается в Шумере (Пер. с англ.). - М.: Наука, 1991. - 233 с.
15. Михайлов Б.Д. Исследования Каменной Могилы. Археологические открытия. - М., 1987. - с.364-376.
Loading...

 
 

Цікаве