WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Академік П.М.Василенко - засновник наукової школи землеробської механіки в Україні - Реферат

Академік П.М.Василенко - засновник наукової школи землеробської механіки в Україні - Реферат

працездатність, сміливість, здатність передбачати, вміння розпізнавати нове, скромність, наукова етика, висока вимогливість до себе й учнів. Він володів різнобічними знаннями, інтуїцією, був чарівним і доброзичливим, умів підтримати ініціативу і спрямувати роботу, користувався високим авторитетом серед учених. У ньому гармонічно поєднувалися талант, педагогічне обдарування й високі особистісні якості. Все це дозволило йому і його школі досягти вагомих наукових результатів.
Про природну обдарованість Петра Мефодійовича влучно висловився його учень і послідовник, член-кореспондент УААН, професор Д.Г.Войтюк: "Особистість Петра Мефодійовича являє собою унікальний феномен: як із звичайного хлопця з бідної селянської родини може сформуватись видатний вчений. Для цього, як відомо, треба мати в наявності чотири передумови: природні здібності, відповідне виховання, працьовитість і можливість одержати ... освіту" [21, 63].
Особистістю і визнаним ученим П.Василенко зробив себе сам. Одержавши фрагментарну освіту, він самостійно опанував усі премудрості механіки завдяки безмежній працездатності й цілеспрямованості, математичному складу розуму та щасливому збігу обставин - спілкуванню з видатними вченими того часу: академіками К.К.Симінським, М.М.Крилевим, М.М.Боголюбовим, С.В.Серенсеном, що були його викладачами під час навчання в аспірантурі. Систематична самоосвіта, спілкування з видатними математиками і механіками, безсумнівний талант і широка ерудиція дали світу блискучого вченого і педагога [11, 30].
Про самостійність суджень і сміливість Петра Мефодійовича свідчить такий випадок. Коли ЦК КПРС не рекомендував обирати членом-кореспондентом ВАСГНІЛ молодого доктора технічних наук Л.В.Погорілого, який мало миготів у коридорах влади, Петро Мефодійович разом із друзями - академіками М.М.Севернєвим, І.М.Хохловим, Г.М.Бузенковим виступив проти такого рішення і, всупереч думці владних структур, рекомендували обрати до складу академії молодого вченого, що й було підтримано більшістю [11, 41].
Досить повчальними були скромність і наукова етика великого ученого. Він принципово не ставив свого підпису під науковою статтею або іншою працею, якщо сам не був їх ініціатором або не вніс своєї вагомої, а часто основної лепти. Про його високу наукову етику свідчить той факт, що при публікації в академічному журналі "Доклады ВАСХНИЛ" фундаментальної статті "Про аналітичні методи визначення опору робочих органів сільськогосподарських машин" його учнів П.С.Короткевича і В.П.Третяка, де використовувалися розроблені ним методи варіаційного числення, він відмовився ставити свій підпис першим, а обмежився лише представленням статті, що за звичаєм згадувалося після назви [11, 32].
Вчений був дуже вимогливим до себе і до учнів, до рівня їх підготовки і морального обличчя, високі вимоги ставив і до дисертаційних робіт [11, 39]. Він дивував оточуючих різнобічністю інтересів у галузях механіки, прикладної математики, автоматичного керування і суміжних з ними галузей, а також питань теорії ймовірності, статистичної динаміки. Не були далекими для нього історія і філософія [11, 22].
Велику увагу академік приділяв підготовці молодих учених для своєї школи та інших науково-дослідних установ і вузів. При цьому мав талант відкривати молоді обдарування. "Ви хочете стати вченим? Це дуже нелегка праця і відповідальна робота, - говорив він, - головне не засмічувати науку... Нехай кожний своєю працею здобуде честь і право називатися вченим" [11, 40].
У формуванні молодого вченого велику роль відігравали лекції та семінари академіка. Учень і послідовник П.Василенка - Л.В.Погорілий згадував, що курс лекцій Петро Мефодійович читав із захопленням, логічно, строго академічно, так, що всі бажаючі могли скласти неоціненні для екзаменів конспекти. Ґрунтовним конспектом лекцій Л.В.Погорілого з сільськогосподарських машин ще декілька років користувалися його друзі-студенти, а на початку 60-х - ще й аспіранти [11, 20].
Велике значення для майбутніх учених мав гурток землеробської механіки, який вів Петро Мефодійович. Під час цих занять-бесід він неквапливо розповідав що-небудь нове - про роль теорії, про новини науки, про розв'язок актуальних прикладних задач. Він також обов'язково цікавився у слухачів про те, що вони зробили за його завданням або самі [11, 21].
Спілкування зі студентами на лекціях, семінарах, у лабораторії, під час дискусій було однією з умов формування творчої особистості. Для наукової школи П.Василенка була характерна особлива творча атмосфера доброзичливих дискусій, демократичності й наукової принциповості, взаємної поваги і вимогливості, відданості науці та науковому ентузіазму.
Велике значення для підвищення рівня наукових досліджень і конструкторських розробок на території України та колишнього Радянського Союзу мали науково-методичні семінари, на яких розглядалися питання застосування механіко-математичних методів досліджень при конструюванні нової сільськогосподарської техніки. Керівником цих семінарів був академік П.Василенко [11, 4]. Він був ініціатором й організатором багатьох наукових нарад і конференцій з проблем механізації та автоматизації сільськогосподарського виробництва [11, 4].
У науковій школі П.Василенка чітко простежується традиція наступності, що полягає у передачі від одного покоління дослідників до іншого певного запасу знань, ідей, концепцій, підходів і методів, стилю мислення і стилю роботи. Керівництво школою П.Василенко передав своєму учневі й послідовнику члену-кореспонденту УААН, академіку АІНУ, директору Навчально-наукового технічного інституту Національного аграрного університету, професору Д.Г.Войтюку. Він не тільки розвинув учення школи про землеробську механіку, але й відкрив її нову сторінку - систему точного землеробства.
Наукова школа академіка П.Василенка не тільки зберігає традиції свого засновника, але є осередком інтенсивної концентрації творчої енергії у процесі наукового пошуку, є зародком нових точок росту науки та окремих її напрямків. Школа не тільки генерує наукову продукцію, ідеї і відкриття, але й забезпечує розширене відтворення наступних поколінь дослідників, її вихованці самі стають науковими лідерами, керівниками нових "дочірніх" шкіл або груп учених, нових напрямків. Школа відкрила шлях у науку кільком поколінням учених - і в цьому її довголіття і життєва сила. Продовжувачами традицій школи П.Василенка стали школи академіка Л.В.Погорілого, члена-кореспондента УААН В.М.Булгакова, професорів О.О.Омельченка, М.С.Хоменка, В.С.Басіна та інших.
Важливе місце у наукових дослідженнях П.Василенка та його школи посідали проблеми вдосконалення технологічних процесів і технічних засобів обробітку ґрунту. Виконані великі теоретичні дослідження по механіці ґрунтів, переміщенню оброблюваних сільськогосподарських матеріалів по робочихповерхнях машин тощо. Використовуючи методи варіаційного числення П.Василенко разом із своїм учнем і послідовником П.С.Короткевичем розробив аналітичний метод визначення оптимальної форми бокового профілю ріжучого робочого органа [22, 58]. Він також провів широкий комплекс досліджень ротаційних ґрунтообробних
Loading...

 
 

Цікаве