WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Історія українських парків - Реферат

Історія українських парків - Реферат

Речі Посполитої. Втративши своє оборонне значення, замки-фортеці почали перетворюватися на комплекси палаців. Парки та сади стали невід'ємною їх частиною. Прикладом такого перетворення є сформований у 1780 р. замковий комплекс у селі Іванів Вінницької області.
Після утворення Російської імперії на території України з'явилися землевласники, що одержували обширні території від російських імператорів та польських королів. Знать часто відвідувала не тільки свою столицю, але й різні зарубіжні країни, де мали можливість знайомитися з великими містами та садово-парковим мистецтвом, привозила звідти насіння та сіянці цікавих декоративних рослин. Отримавши великі земельні наділи і тисячі кріпаків, вони облаштовували свій побут на зразок столичного. Вплив Петербурга і Москви був відчутним, але більш значним був і вплив західноєвропейської і польської шкіл садово-паркового мистецтва. Зв'язки для більшості території України з центрами Російської держави були більш тісним, тому тип парку, який на той час склався на Україні, називався російсько-українським.
Для формування парків і спорудження будинків запрошувалися відомі архітектори і садові майстри. Так, парк і будинок в с.Тхорівка Сквирського району було створено за проектом польського архітектора Генріха Марконі, а парк і споруди в садибі відомого українського мецената А.Терещенка у Шпитьках - за участю відомого київського архітектора А.Голанського. Ці парки займали невеликі ділянки (5-30 га) і мали в основному пейзажний характер з використанням рослин місцевої флори.
Особливо бурхливо розвинулося садово-паркове мистецтво в садибах землевласників на Україні у ХVІІІ - ХІХ ст. Майже в кожному районі чи волості у маєтках власників з'явились художні сади. Почалася навіть конкуренція поміж власниками на кращий і багатший сад. Тож перед Першою світовою війною майже всі маєтки мали розважальні сади або лісопарки, кількість яких в Україні досягла кількох тисяч. Родові замки перетворювалися на палаци в англійському (палладінському) стилі або на заміські дачі промисловців. Створення багатьох садів при маєтках і парків України (понад 40 парків) того часу пов'язане з ім'ям Діонісія Міклера, творчий шлях якого пов'язаний з Україною на півстоліття. "Міклерівський стиль" формувався під впливом англійського пейзажного парку, мав вплив на формування українського сільського ландшафту при маєтках. Пристосовуючи парк до місцевих умов, Міклер враховував навколишній ландшафт, так що мальовничі пейзажі, якщо навіть вони були віддалені, зливалися із садом в одне ціле. Він розумів, що відчуття гармонії як філософського елементу світогляду чи як розуміння візуального комфорту є дуже важливою складовою національної свідомості. Видатним творінням садово-паркового мистецтва початку ХІХ ст. став парк "Софіївка" в Умані.
На жаль, на початку ХХ ст. подальший розвиток художнього садівництва в Україні був перерваний. З початком радянських часів художнє садівництво вважалось пережитком буржуазної культури, а пролетарська культура не передбачала організацію відпочинку трудящих у високохудожніх садах, де саме середовище виховує естетичні почуття, дарує відчуття прекрасного, вчить краще розуміти природу, викликає бажання самовдосконалюватися. Хибно вважалося, що трудящі не здатні розуміти високе мистецтво, а їм треба перебувати весь час у постійній динаміці "світової перемоги", тим самим штучно обмежувався духовний розвиток суспільства. Якщо раніше шанувалися приватні високохудожні сади, то пізніше від них майже нічого не залишилося, бо вважали, що новому суспільству вони шкідливі. Значна їх частина під час революції та війн була спустошена і втратила своє естетичне значення. Вціліли лише окремі парки, які опинилися під охороною держави. Високодосвідчені фахівці, які будували ці парки та утримували їх в належному стані, відрізнялися витонченим смаком, знаннями рослинної естетики та рослинної пластики (топіарним мистецтвом), у нових умовах виявилися непотрібними. "Нова пролетарська культура назвала художнє садівництво буржуазним пережитком і зовсім відкинула його".
Зі збільшенням міського населення, з появою нових житлових масивів, промислових центрів, виникла потреба покращити їх санітарно-гігієнічний і естетичний стан. З'явився новий напрям - "озеленення населених міст". У містах з'явилися нові парки відпочинку. Спочатку основна увага приділялася не витонченим деталям, естетиці, художнім прикрасам садів, а можливості проводити масові гуляння.
Реставруючи сьогодні старовинні парки, архітектори, на жаль, цікавляться, перш за все, їх візуальним сприйняттям, відновлюють їх як формальний набір різних елементів "зеленої архітектури". У наш час старовинні сади і парки України потребують відновлення. Минули й часи, коли національне, українське було непотрібне. Змінився державний устрій і саме суспільство, а також духовні цінності цього суспільства, його звичаї, рівень освіти, спосіб життя, тож треба українізувати й смаки народу.
Література:
1. Бегека А.Д. Нариси з історії охорони природи (від найдавніших часів до XIX століття). - К., 1996. - 89 с.
2. Білоус В.І. Садово-паркове мистецтво. Коротка історія розвитку та методи створення художніх садів: Навч. посіб. для Вузів зі спец. садово-паркове господарство / Академія наук вищої школи України; Лісівнича академія наук України ; Уманська держ. аграрна академія. - К.: Науковий світ, 2001. - 299 с.
3. Борейко В.Е. Прорыв в экологическую этику / Киевский эколого-культурный центр. - 3. изд., доп. - К., 2003. - 228с. - (Серия "Охрана дикой природы"; Вып.36).
4. Борейко В.Е. Экологические традиции, поверья, религиозные воззрения славянских и других народов. - 2.изд., перераб., доп. - К., 1998. - 222с. - (Природоохранная пропаганда / Киевский эколого- культурный центр. Центр охраны дикой природы; Вып.10). Т. 1 - 222с.
5. Грэбер Линда. Дикая природа как священное пространство / Киевский эколого-культурный центр / Сергей Колос (пер.), Владимир Борейко (пер.). - К., 1999. - 54с. - (Охрана дикой природы; Вып.12).
6. Дормидонтова В.В. История садово-парковых стилей: Учеб. пособие для студ. по спец. "Архитектура", "Ландшафтная архитектура" и "Озеленение городов". - М.: Архитектура-С, 2003. - 207 с.
7. Клименко Ю. О., Кузнецов С. І., Черняк В. М. Старовинні парки України загальнодержавного значення: Довідник / НАН України; Центральний ботанічний сад ім. М.М.Гришка. - Тернопіль : Мандрівець, 1996. Ч. 1 : Полісся та лісостеп. - 105 с.
8. Кононенко П.П. Українознавство. К.: 1996. с.95.
9. Кононенко П.П., В.В.Сніжко, М.П. Кононенко. Україна: природа, людина, екологія: Методичний посібник. - К.: Міленіум, 2005. - 98 с.
10. Лихачев Д.С. Поезия садов. С. - Петербург: Наука, 1991. 732 с.
11. Михайлишин О.Л. Палацово-паркові ансамблі Волині 2-ї половини ХVШ-ХІХ століть / НДІ теорії та історії архітектури імістобудування. - К., 2000. - 234 с.
12. Родичкин И.Д. Проектирование современных загородных парков. К.: Будівельник, 1981. - 151 с.
13. Рожко В.Є. Православні монастирі Волині: Історико- краєзнавчий нарис. - Луцьк Надстир'я, 1997. - 347 с.
Loading...

 
 

Цікаве