WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Інформаційний простір як чинник національної безпеки України - Курсова робота

Інформаційний простір як чинник національної безпеки України - Курсова робота

вищі навчальні заклади столиці. Студенти Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка випускали самвидавний "їжак", а представники студентства знаменитої "Києво-Могилянки" створили бюлетень "Життя Майдану". Громадянські кампанії "Пора", "Знаю", "Чиста Україна" поширювали власні самвидави. Київський молодіжний журнал "Торба" почав випуск таборового листка "Помаранчик", який набув значної популярності [27].
Отже, під час Помаранчевої революції склалася якісно нова ситуація в інформаційному полі України: розкріпостилися засоби масової інформації, влада втратила контроль над ними, зникли "темники", журналісти діючі та майбутні, всі, схильні до журналістської та літературної творчості, вдихнули свіжого повітря справжньої свободи. Це, певно, друге за значенням, після завоювання влади демократами і обрання Віктора Ющенка Президентом України, революційне завоювання українського народу.
Висновок
Світ вступив до епохи утвердження інформаційного суспільства, чи не найбільшим досягненням якого є те, що завдяки створенню нового інформаційно-технологічного середовища інформація миттєво долає відстані і що завдяки глобальній комп'ютеризації, телефонізації, Інтернету вона стає доступною нині кожному членові суспільства. За цих умов зростає роль і масової комунікації, базовою основою якої є інформаційний простір, у якому вона й розвивається.
Інформаційний простір - досить великий і складний комплекс. Це поняття не обмежується самою тільки територією країни, - до його складу входять також його суб'єкти, все матеріально-технічне середовище, вся інтелектуально-інформаційна власність цих суб'єктів та комунікативні відносини. Тому він є важливим чинником національної безпеки.
На жаль, Росія використовувала й використовує український інформаційний простір у своїх інтересах, для поширення неоімперіалістичних ідей, для промосковської ідеологічної обробки українських громадян. Мета цього: використовуючи фактор багатолітнього зросійщення російською та радянською імперіями української спільноти, продовжувати цей процес у нових умовах, щоб денаціоналізовувати українство, підтримувати почуття його меншовартісності, розвивати, спираючись на п'яту колону, хохляцтво та українофобію, звужувати сферу вживання української мови, сіяти зневіру в незалежність держави, приписуючи їй усі негаразди, нести в українське суспільство чужий менталітет і чужі ідеали, щоб замінити ними національні чинники.
Така відкрита інформаційна агресія проти нашої держави таїть у собі велику небезпеку для України - аж до втрати нею незалежності. Держава, якщо вона себе поважає, має опікуватися своїм інформаційним полем, охороняти його, обробляти, як дбайливий господар, засівати державотворчими ідеями, щоб потім пожинати той урожай, на який сподівається народ. У цих умовах назріла проблема вжити заходів, передусім законодавчих, щодо захисту національного інформаційного простору як невід'ємної складової частини державного суверенітету та національної безпеки держави.
Президентські перегони 2004 р. зайвий раз переконали, що, по-перше, національний простір країни має бути підпорядкований національним інтересам народу, що, встановлення антиукраїнськими та антинародними силами контролю над ЗМІ може призвести до катастрофічних наслідків для держави; по-друге, Помаранчева революція і журналістський спротив довели відданість більшості українського народу принципам справедливості і демократії, показали силу населення, яке відчуло себе нацією.
Отже, питання повернення Україні її національного інформаційного простору, захисту її інформаційного суверенітету є стратегічним завданням винятково української держави -ніхто, крім українців, не зацікавлений у його безумовному вирішенні. Без цього може стати проблематичним саме існування незалежної самостійної національної Української держави.
І тому можна цілком погодитися із твердженням українських журналістів, що нині справді для України найголовніше: - "відвоювати власний інформаційний простір, очиститися від імперських уламків, створити власну модель інформпростору України; захистити його від перманентного руйнівного впливу чужих інформаційних засобів. Без глобального вирішення питань інформаційної стратегії не будуть розв'язані проблеми історико-культурного та етнічного виживання суспільства. Питання стоїть так: або вижити на віки, або навіки вмерти. Третього у третьому тисячолітті не дано" [28].
Список використаних джерел
1. О.Гриценко. В.Шкляр. Основи теорії міжнародної журналістики. - К., 2002, с. 22 - 23.
2. Москаленко Анатолій. Теорія журналістики. - К., 1998, с. 45 - 46.
3. Замах на інформаційний суверенітет. - "Вечірній Київ", 27 вересня 1996 р.
4. Там само.
5. Нам потрібно газет багато і різних. Але своїх, українських. "Незалежний погляд", 27 червня 1998 р.
6. Іван Драч. Як облаштувати інформаційний простір. Жур. "Людина і влада", 2001, №1 - 2 , с.68.
7. Там саме, с.69.
8. Віталій Абліцов. На 100 громадян - 7 україномовних і 54 - російськомовних періодичних видань. Газ. "Голос України", 6 травня 1997 р.
9. Іван Драч. Як облаштувати інформаційний простір. Жур. "Людина і влада",2001, №1 -2, с.68.
10. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод в Україні: перша щорічна до повідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. К.,2000, с.203.
11. Актуальні проблеми інформаційної безпеки України. Національна безпека і оборона. 2001, №1,с.4 - 5.
12. Заява Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України від 24.04.2001.
13. Документ Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України з приводу проблем ліцензування телерадіоорганізацій України № 1241/32/1 від 24.04.01.
14. Іван Драч. Як нам облаштувати інформацій ний простір. Жур. "Людина і влада. " №1 - 2, 2001.
15. Володимир Цендровський. Розпроданий ефір. - "Вечірній Київ", 30 січня 1998 р.
16. Проект Закону України "Про інформацій ний суверенітет та інформаційну безпеку України", ст. 2. - Особистий архів автора.
17. Проект Закону України "Про інформацій ний суверенітет та інформаційну безпеку України", ст. 2. - Особистий архів автора.
18. Проект Закону України "Про інформацій ний суверенітет та інформаційну безпеку України", ст. 12. - Особистий архів автора.
19. Зауваження американських та українських експертів щодо другої редакції проекту Закону України "Про інформаційний суверенітет та інформаційну безпеку України", с. 1. - Особистий архів автора.
20. Євген Лук'яненко. Чи в ладах з правом "Верховенство права"? або Обман на американському рівні. - "Вечірній Київ", 5 червня 1998 р.
21. http://www.pravda.com.ua/, 03.10.2002, 16:03.
22. Там само.
23. http://www.telekritika.kiev.ua/.
24. http://www.pravda.com.ua/, 04.12.2002, 12:06.
25. Там само.
26. Українське законодавство: засоби масової інформації. // К. - Ігех У-Медіа. - 2004. С. 77 - 78.
27. Сторінками революційного самвидаву // газ. "Слово Просвіти", 2004 - №50 (270), 9 - 15 грудня, с.7
28. Або - або! Третього у третьому тисячолітті не дано. - "Панорама.
Loading...

 
 

Цікаве