WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Інтеграція етнічних німців в український соціум. Історіографія проблеми - Реферат

Інтеграція етнічних німців в український соціум. Історіографія проблеми - Реферат

німців, які в роки Великої Вітчизняної війни залишилися, або випадково опинилися на теренах України. У працях М.Коваля, П.Медведока, М.Бугая, О.Соловйова, А.Айсфельда [28] на основі численних документальних матеріалів викривалися спроби окупаційної адміністрації використати етнічних німців (фольксдойче) у своїх планах побудови "Нової Європи", що згодом стало причиною їх депортацій. Дослідник періоду Другої світової війни В.Гриневич першим серед колег дослідив у кандидатській дисертації [29] національний склад радянських збройних сил, а також розповів про етнічні чистки у Червоній армії, від яких найбільше постраждали німці, поляки й татари.
Автори праць 90-х років піднесли завісу над такими приховуваними подіями, як реевакуація етносів, фільтрація осіб, що поверталися з радянських концтаборів та з гітлерівського полону. З них маємо й деякі уривчасті відомості про долю німців що перебували під наглядом спецслужб, зокрема тих, що були депортовані й перебували у статусі спец поселенців [30].
В українській історіографії останніх років намітилися нові підходи до висвітлення історії німців у хронологічний період 1950 - 1980-х років. Зроблені спроби переглянути твори радянської історіографії, щоб утвердитися в думці, що політична система Радянського Союзу була репресивною, тоталітарною і не могла забезпечити гармонізації міжнаціональних відносин, отже кожний етнос потерпав від впливу ідеологеми фальшивого братства. Історики вважають, що ізоляція "радянського народу" від зовнішнього світу негативно позначилась на долі німців, які втратили будь-які можливості встановлювати контакти зі своєю історичною батьківщиною і опинились перед небезпекою повної асиміляції.
Єдиним дослідженням, у якому фрагментарне розглядається сільська й міська поселенська структура німецького населенняреспубліки на базі трьох переписів населення (1959, 1979, 1989 рр.), є монографія С.Тимченка [31]. Дослідник довів, що ця структура мала свою специфіку, зумовлювалась процесом урбанізації, еміграцією до Німеччини. На його думку, високий рівень урбанізованості німецького населення пояснювався, насамперед, його небажанням проживати у незадовільних соціально-побутових умовах тодішнього села. Практично Тимченком було започатковано критичний аналіз кількісних змін у складі етносу.
Хоча питання етнонаціональних відносин стали предметом посиленої уваги істориків та ряду інших суспільствознавчих наук, проблема етнічної ідентичності німців залишилась недослідженою. Частково фактологічний матеріал 90-х років дослідниками використовувався при опрацюванні теоретичних засад етногенезу, державної політики у сфері національних відносин, при з'ясуванні ставлення неукраїнців до відновлення державної незалежності України тощо. Основна увага приділялась питанням державної політики щодо національних меншин, правам етносів, залученню міжнародних організацій і фондів окремих країн до вирішення комплексу проблеми репресованих і депортованих громадян. Менше розглядались процеси створення самоорганізаційних формувань, структуруванню основ громадського життя. У наукових розвідках В.Зінича, Б.Крижанівського, Д.Прейгера [32] розглядалися питання переселення німців на територію України в кінці 80-х - у 90-і роки XX ст., їх працевлаштування в галузях господарства.
У 90-і роки етнічною історією німців плідно займалися в Дніпропетровську, Луцьку, Чернівцях, Одесі. В 1990 р. при Дніпропетровському держуніверситеті почала діяти лабораторія по вивченню проблеми, яка з 1997 р. набула статусу науково-дослідного інституту. За час своєї роботи підрозділ організував кілька міжнародних конференцій, випустив ряд наукових збірників, де вміщувалися статті з різних аспектів історії німців, українсько-німецьких зв'язків. У 1999 р. колектив інституту підготував монографію [33], в якій на основі наявної історичної літератури та введеного вперше до наукового обігу масиву архівних джерел, розкриті проблеми переселенської політики російського царизму, освоєння Новоросії, питання духовності. У розділі 5 "Народ серед народів" автори вперше зробили спробу з'ясувати, чому національна свідомість переселенців збереглася при територіальному і господарсько-культурному відриві від головного етнічного ядра.
Колектив інституту щороку випускає збірник наукових праць "Вопросы германской истории", де публікуються різного роду матеріали. Також у збірнику, опублікованому в 2001 р. були вміщені статті за тематикою: "Соціально-економічне і політичне становище німецького населення в міжвоєнний період і в роки Великої Вітчизняної війни"; "Німці в сфері культури, освіти і науки"; "Міжнародні відносини", "Економіка, "Політика"; "Німеччина і світ". Це єдине видання в Україні, де дослідниками розглядалися різні аспекти життєдіяльності німців.
Пожвавлення історико-краєзнавчих досліджень сприяло появі публікацій, у яких висвітлювалися окремі сторони життя й діяльності німців на Волині. У фундаментальній монографії [34] М.Костюк перший в українській історіографії комплексно дослідив історію німецької колонізації краю і діяльність меншини в XIX - на початку XX ст. Автор переконливо обґрунтував аграрний характер колонізації німців і довів, що політика російських центральних і місцевих органів влади на ліквідацію німецького землеволодіння і русифікацію шкільної освіти в німецьких колоніях Волині у кінцевому результаті очікуваних наслідків не дала.
У 1990-і роки захищено кілька дисертацій, в яких доля німців розглядається поряд з іншими етнічними групами. В роботі М.Бармака [35] знайшли висвітлення міграційні процеси серед німецького, чеського та іншого європейського населення (розселення, соціальна структура, господарське та культурне життя). Комплексному аналізу життєдіяльності німців Волині присвячена дисертація О.Суліменко [36], де проаналізовано форми господарської діяльності німців, з'ясовані основні причини та напрямки їх еміграції з Волині.
В кінці 1990-х років розпочалися активні дослідження проблем, пов'язаних з життєдіяльністю німців на теренах Буковини та Галичини. В дисертаціях С.Осадчук, І.Монолатій [37] з позицій нового осмислення зроблений аналіз наявної історіографічної бази проблеми, а також здійснено комплексний аналіз соціально-економічного становища та культурного розвитку німців у відповідних етнографічних зонах України. Найновішими здобутками чернівецьких дослідників історії Буковини стала розвідка В.Ботушанського і
Loading...

 
 

Цікаве