WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Із досвіду викладання гуманітарних дисциплін державною мовою у вищих навчальних закладах Луганщини - Реферат

Із досвіду викладання гуманітарних дисциплін державною мовою у вищих навчальних закладах Луганщини - Реферат


Реферат на тему:
Із досвіду викладання гуманітарних дисциплін державною мовою у вищих навчальних закладах Луганщини
Проблема вживання української мови у такому регіоні, як Донбас, до цього часу стоїть досить гостро, її вирішення сприятиме розбудові української державності. Тому аналіз і узагальнення досвіду, накопиченого в регіоні у цьому напрямку є важливим теоретичним та практичним завданням. У дослідженнях фахівців ця проблема в цілому розглядалася, але безпосередній досвід практичного впровадження української мови у процес викладання у вищій школі Донбасу розглянутий недостатньо [1]. Спираючись на власний досвід викладання гуманітарних дисциплін у Донбаському державному технічному університеті та Східноукраїнському національному університеті ім. В.Даля, спробуємо виділити основні методи та засоби, які довели свою ефективність при переході викладання на українську мову.
Спочатку певною мірою висвітлимо історичне коріння проблеми. Відомий мовознавець В.Даль, який був шанувальником не тільки російської, а й української мови і називав себе луганським козаком, ситуацію у Катеринославській, Таврійській, Херсонській та Бессарабській губерніях, території яких охоплювали нинішній Донбас та південні області України, характеризував так: "На говор даже высшего сословия наложил неизгладимую печать свою язьік малорусский" [2]. І це за умови жорстокої політики русифікації, яку наполегливо проводив царський уряд, а також палкого бажання місцевих урядовців бути вірними виконавцями його політики. В.Даль свідчить, що намагання переломити українську мову призвело до того, що місцева говірка стала спотвореною: "Язык там вообще пестрый, шаткий и нечистый, полурусское, жестокое произношение украинских слов неприятно... Ударенья крайнє изменчивы й шатки... стараясь удалиться от ударенья украинского, каждый ставит его почти наугад... Если с одной стороны иноплеменцы здесь обмоскалились, то с другой, во всех, даже в великоруських селеньях, народ принял этот говор" [3]. Звідси можна зробити висновок, який підтверджується і даними тогочасної статистики, що більшістю населення краю були українці, тому що такий сильний спротив російській мові, розповсюдження якої підтримувала держава, могла чинити тільки мова більшості населення, в нашому випадку - українська.
Пройшло багато років, але сучасна мова, якою користується більшість населення Донбасу, несе в собі відчутний вплив того стану, про який говорив В.Даль. І пояснюється це тими самими причинами: етнічне коріння більшості населення Донбасу українське, і це не може не позначитися на мові, але більшість населення вважає рідною російську, і, це обов'язково треба враховувати при проведенні заходів щодо розширення вживання державної мови.
У той же час не можна не визнати, що процес українізації явно гальмується як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами, що становить суттєву загрозу, бо мова є одним із головних чинників єдності нації, а в нас мова корінного народу на значній частині держави іще не стала домінуючою. Не будемо детально торкатися питання чи була Україна колонією у складі СРСР, чи ні, але не можна не визнати, що домінування мови, яка не є мовою корінного народу, - одна з перших ознак колонії. І ця ознака колоніальності була настільки вражаючою, що навіть комуністи наприкінці свого правління змушені були прийняти закон "Про мови в Українській РСР". Закон передбачав "всебічний розвиток і вживання української... в державному, економічному, політичному і громадському житті" і, зокрема, наголошував, що навчальна і виховна робота у вищих навчальних закладах має вестися українською мовою і лише у випадках, коли громадяни інших національностей становлять більшість населення, може використовуватися інша мова (за умови, якщо громадяни не володіють українською мовою у належному обсязі).
Луганщина - регіон, де етнічні українці завжди складали більшість населення. Абітурієнти, котрі протягом останніх років приходять до вищих навчальних закладів, отримують освіту українською мовою або ж вивчають її як обов'язковий предмет. Тобто, кожний, хто йде здобувати вищу освіту, володіє українською. Таким чином, проблем щодо викладання українською мовою у вищій школі теоретично не повинно бути. Але це теоретично. На практиці картина дещо інша. І причиною тому - повсякденна мова населення, яка здебільшого, особливо у містах, є російською. І якщо на початку XX ст. національний рух ставив за мету вчити дітей у школі материнською мовою, то на початку XXI ст. стоїть завдання повернути нащадкам мову предків, тому що матері - етнічні українки - у побуті українською не розмовляють. Більше того, за минуле століття певні сили зуміли втілити у ментальність населення думку про другорядність української мови. Можу констатувати, що в результаті відомих зусиль патріотичних сил ця думка загнана до потаємного куточка свідомості і відкрито проявляється рідко, хоча іще років десять тому вона висловлювалася відверто. Пам'ятаю бесіду з однією студенткою на початку 90-их років. Вона говорила так: якщо хлопець із симпатичною зовнішністю розмовляє українською, значить він із села і тому перестає мене цікавити. Студентка була етнічною українкою, непоганою людиною і аж ніяк не шовіністкою. Просто для неї українська мова була мовою села, а село, селяни, завдяки старанності більшовицької ідеології і створеними владою реаліями життя, виглядали другорядними, порівняно із містом і навіть із робітничим селищем.
Коли я на початку 90-х років почав викладати українською мовою, деякі студенти із ледь прихованою іронією запитували, чому я раніше читав курс російською. Я ставив їм зустрічне питання: якби я під час співбесіди у ректораті щодо мого влаштування на роботу заявив, що я буду читати курс українською мовою то прийняли б мене на роботу викладачем? Студенти одностайно відповіли, що не прийняли б. Вони знали мовну ситуацію у регіоні і ставлення начальства до української мови у радянські часи. Нинішні студенти із сумнівом сприймають те, що за спробу викладання українською мовою могли переслідувати викладача. Звичайно, формальної, писаної вказівки на переслідування не було, але була безліч придуманих хитромудрим апаратом невидимих, але відчутних перепон.
Потрібно сказати, що і в роки незалежності перехід на державну мову викладання не був безперешкодним. Спочатку вказівки із центру просто ігнорувалися, потім виконувалися частково, що пояснюється загальною мовною ситуацією в регіоні. Сьогодні вона поступово змінюється, і в цьому головна заслуга авторитетних телеканалів, насамперед, "1+1". Показ популярних фільмів і серіалів українською мовою, кліпи українських популярних співаків, цікаві передачі впливають на мовний стан у регіоні. Якось я провів опитування студентів: якою мовою йшов художній фільм, який нещодавно демонструвався на телебаченні. Мало хто відповів з упевненістю, більшість не могла точно згадати. Висновок може бути тільки такий: сьогодні студенти, які виховувалися в російськомовному оточенні, сприймають обидві мови однаково.Хто знає мовну ситуацію у Донбасі, не посміхнеться зневажливо, прочитавши ці рядки, тому, що згаданий факт свідчить про зрушення у справі втілення в широкий вжиток української мови.
Важливим чинником у цій справі, особливо для молоді, є приклад рок і поп-зірок. Коли на початку 70-х років розгорнулася нова хвиля русифікації, то одним із важливих факторів її стримування була пісенна творчість В.Івасюка. Можливо, за це він і поплатився в кінці 70-х. Навіть у Москві школярі старших класів співали "Червону руту" українською мовою. Така чарівна сила мистецтва. До речі, англійську мову в широке молодіжне середовище СРСР принесли "Бітлз". І коли сьогодні популярні українські музичні гурти збирають у містах Донбасу багатотисячні молодіжні аудиторії, то вони не тільки задовольняють естетичні смаки, але й роблять великий внесок до утвердження української мови в регіоні.
Вищі навчальні заклади готують не просто фахівців, а й управлінців, які завжди мали значний вплив на своїх підлеглих, Якщо керівник розмовлятиме українською, то його підлеглі також перейдуть на українську.
Добре пам'ятаю першу лекцію українською, яку читав у технічному інституті. З перших слів аудиторією пройшов шерех незадоволення, почулися вигуки: "А можно читать на русском?" Це був час, коли достатньо впливові сили намагалися повернути минуле, коли у містах регіону на радянські свята ще збиралося чимало людей із червоними прапорцями з написом "СССР",
Loading...

 
 

Цікаве