WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Іван Франко – кандидат на здобуття Нобелівської премії в 1916 році - Реферат

Іван Франко – кандидат на здобуття Нобелівської премії в 1916 році - Реферат

О.Соболевського сприяли тому, що він дав таке визначення граматики І. Ужевича: "...Зто грамматика юго-западного литературного языка XVII века, той смеси белорусского й польского языков, на котором писались в XVI веке в литовско-русском государстве документы, а в XVII веке в Южной Руси (тобто в Україні - В.К.) литературные произведения. Старая Москва знает зтот язык под именем белорусского. Автор грамматики - Иоанн Ужевич, студент Парижской Сорбонны, родом, по-видимому, из Галиции" (підкреслено В.К.).
Як же сьогодні вбачається та земля, з якою О.Соболевський розпізнав спорідненість І.Ужевича, назвавши її Галичиною (Галиция). У зв'язку із вище сказаним, варто відзначити, що древні землі "нагороджували" своїх вихідців прізвищами - історичними іменами своїх древніх міст, річок, земель. Для прикладу назвемо хоч би такі імена-прізвища: Всеволод II Ольгович - Новгород-Сіверський: Ростислав Мстиславович - Смоленський:Ізяслав III Давидович - Чернігівський: Олександр Ярославович - Невський: Мстислав Ізяславович - Володимир-Волинський та ін. Не відставала від них і Древлянська земля. Із споконвіків з'являлися і поширювалися прізвища Іскоростенський, Малинський, Дніпровський та ін. А погляньмо на родовід руських князів, згаданих у "Слові о полку Ігоревім" ("Слово про Ігорів похід", переклад Забіли) - Київська Русь, здається, віддала всі свої імена, які тільки мала - і за властивостями мужності, і за назвами міст і земель - Ізяслав Полоцький. Володимир Старий. Ярослав Мудрий. Ярослав Осмомисл. Святослав Київський. Ярослав Чернігівський. Святослав Рильський. Ігор Новгород-Сіверський і багато інших. Здається, перебрали всі найкращі назви. Але, на наш погляд, забули або недооцінили такий красивий (для прізвища) об'єкт, як річка Уж.
Невелика річка Уж, яка торувала свій шлях до великих річок із середини майбутньої Житомирської області, ще в сиву давнину залишала позаду своєї стрімкості перерізані її бистрінню високі скелясті береги. Від'їжджаючі з Коростеня в напрямку Малина і Києва підходять і нині до вікон вагонів, аби помилуватися скелястими берегами річки Уж. Саме з берегів цієї річки, як нам хочеться вірити, учень Ужевич по закінченню навчання у Віленській братській школі був зарахований до Краківського університету. Нам невідомо, хто дав Іванові прізвище Ужевич: історія поки що зберігає цю таємницю. Але про те, що воно єдино-правильне і незаперечне, свідчать географічно-економічні, історико-культурні місця, яким навіки залишилася вірною річка Уж. На її берегах одвічно виростають села і міста. І, нарешті, на берегах річки Уж розташувалося велике, обласного підпорядкування місто, столиця древлянського князівства - Іскоростень, одне з найдавніших міст Східної Європи - нинішній Коростень. Не можна не погодитися з тим, "що річка Уж ніби прагнула уславити і своє ім'я: змусила іскоростенців (коростенців) збудувати великий залізничний міст неподалік від залізничної станції Коростень. Відправляючи своїх синів Іванів по науку до братських шкіл, до великих міст, річка Уж "не втратила надії вславитися", назвавши (як нам бачиться) одного з талановитих Іванів Ужевичем, який і здобув вищу освіту в Паризькій Сорбоні й уславив річку Уж, написавши "Граматику слов'янську" в 1643 р.
У зв'язку із вищесказаним ("Нам невідомо, хто дав Іванові прізвище Ужевич"), насмілюся висловити думку, що цю таємницю можемо і не взнати, з'ясовуючи, хто присвоїв йому прізвище Ужевич, або намагаючись дізнатися, хто достеменно знає, де відбувалося його життєве та навчальне перебування до від'їзду у Віленську діецезу. Адже стільки французьких, німецьких, польських учених цікавилися його ім'ям, вивчали і досліджували наукові його праці, і ніхто з них не наблизився до розгадки цієї таємниці. Можливо, наша догадка надзвичайно проста - тому й смілива. Коли ніхто не міг навіть у ті часи, близькі до періоду навчання І.Ужевича в університетах і його подальшого, невідомого нам життя, дізнатися про долю студента і вченого І.Ужевича. то хто же все таки знав розгадку? відповідь проста: коли не сам Іван з берегів річки Уж, то хтось таки міг вибрати прізвище Івану з Іскоростеня (Коростеня), Барашева, Ушомира, Народичів, Межирічки чи інших подібних населених пунктів, що розмістилися на берегах річки Уж. Прізвище Ужевич звучить достойно, вагомо і змістовно для учня братської школи, який вирушив у життя, щоби пройти університетські шляхи і, врешті, стати відомим ученим, уславити свою батьківщину, що охоплює територію, якою оволоділа древня річка Уж. "Нерозумна вигадка", - скаже хтось із читачів. Нехай і так. Але цілком реально те, що своє прізвище Іван з берегів річки Уж вибрав сам. Наведу такий приклад. Польський вчений В.Мацейовський у своїй праці, оцінюючи твір І.Ужевича, цитує його нам, ніби для роздуму: "Іван Ужевич видав: "Образ чесноти і слави, що перебуває в Шановній Родині їх панів Пржиленцьких неодмінно, назавжди. На радісно щасливий акт одруження шановного подружжя: мостивого пана Олександра з Пржиленка Пржилецького (підкреслено В.К.) і мостивої панни Єви з Рупніова Рупніовської...". Коли Іван Ужевич так легко і просто дав у своєму творі прізвища панові Олександру з Пржиленка - Пржилецький і пані Єві з Рупніова - Рупніовська, то це тільки підкреслює, що він у цьому вже мав досвід. І своє прізвище - Ужевич - Іван з берегів річки Уж привласнив собі сам.
Лише цим і можна пояснити таємницю походження автора "Граматики слов'янської". Буду тільки радий за себе і за Є.Кудрицького, якщо розкриється таємниця походження Івана Ужевича.
Не без підстави О.Соболевський писав, висловлюючи думку про походження І.Ужевича, що автор "Граматики слов'янської" "родом, по-видимому, из Галиции". Тож зрозуміло, що все вище сказане про можливе походження І.Ужевича з берегів іскоростенської річки Уж стосується і берегів ужгородської річки Уж, що є притокою ріки Бодрог (басейн Тиси) у Закарпатській області.
Все ж, зважаючи на думку деяких учених-славістів про І. Ужевича, перевага мала би бути надана берегам іскоростенської (Житомирська область) річки Уж. В.Ягич, називаючи мову граматики
Loading...

 
 

Цікаве