WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Іван Франко – кандидат на здобуття Нобелівської премії в 1916 році - Реферат

Іван Франко – кандидат на здобуття Нобелівської премії в 1916 році - Реферат


Реферат на тему:
Іван Ужевич
Редакція газети "Українець в Бєларусі" отримала ґрунтовну статтю до 362 річниці написання першої граматики української мови XVI - XVII ст. студентом Паризького університету Сорбони Іваном Ужевичем і 40 річниці повернення її на батьківщину автора. Цей матеріал підготував В.П.Карпенчук - постійний читач цієї газети. Редакція вважає необхідним подати матеріал хоча б у скороченому вигляді, тому що в ньому принципово поставлене питання про походження І.Ужевича і його граматики. Сподіваємося, цей допис зацікавить багатьох українців і білорусів.
Присвячується світлій пам'яті Євгена Михайловича Кудрицького
До 362-ї річниці написання першої граматики української мови XVI - XVII ст. латинською мовою українським студентом Паризького університету Сорбони Іваном Ужевичем (Інститут мовознавства АН України) і 40-ї річниці повернення її - "Граматики слов'янської" - на батьківщину автора.
Хто ж він за національним походженням, слов'янин Іван Ужевич, автор "Граматики слов'янської", написаної в Паризькій академії у 1643 році, поляк, білорус чи українець? Відповідь на поставлене питання може дати лише детальний аналіз всіх документальних матеріалів, оцінок, висловлень, коментарів міжнародних славістів до мовознавчої праці І.Ужевича, а також фотографічних копій паризького та арраського варіантів його граматики.
Підставою для написання статті послужили дві обставини: по-перше, у 2005 р. виповнюється 105 років від дня народження житомирського науковця, славіста Є.М.Кудрицького, по-друге, в одній з мінських газет була надрукована стаття А.Ясюкевич "Калі была выдадзена першая беларуская граматыка?". Зійшлися обставини, які, на перший погляд, не мають між собою зв'язку. Однак, у статті А.Ясюкевич, на мій погляд, мусила бути не тільки згадка про історичний розвиток у Білорусі освіти та білоруської мовної культури, але й, що не менш важливо, - достовірність історичних джерел щодо цього питання. Цілком справедливо були відзначені досягнення і заслуги Лаврентія Зизанія, Мелетія Смотрицького, Івана Ужевича в розвитку старобілоруської мови (літературної), хоча не менші досягнення цих учених і в розвитку освіти на Україні. Але, говорячи про вплив розвитку старо-білоруської мови і філологічної культури московських книжників, шановна авторка (на жаль, не зовсім вірно) пише: "Асаблівай увагі у гзтым плане заслугоувае лацінамоуная "Граматыка славянская" 1643 года беларускага (підкреслення - В.К) вучонага Івана Ужевіча (захавалася у рукапісах, што знаходзяцца у Францыі". Тож відчуваю, що пора відповісти на питання про Івана Ужевича та його слов'янську граматику, бо про них, можливо, багато хто навіть не чув не тільки в Мінську, в Білорусі, але і в Україні.
З Євгеном Миколайовичем Кудрицьким, освіченішим українським інтелігентом, талановитим ученим - славістом, який користувався в Україні славою незрівнянного у методичних знаннях мовознавця, ведучого методиста Житомирського інституту вдосконалення вчителів (у цьому мені доводилося переконуватися кожного разу, будучи за його дорученнями на республіканських наукових конференціях і семінарах у Києві, у Чернівецькому університеті, Полтавському, Вінницькому та інших інститутах), я познайомився на початку 50-х років. Доля подарувала мені багаторічну дружбу і творчу працю із прекрасною Людиною.
Відразу ж зауважимо: навряд чи можна було б погодитися з однозначним, непереконливим твердженням статті А.Ясюкевич про національність автора згаданої граматики ("беларускага вучонага Івана Ужзвіча"). Безумовно, існують різні думки вчених про національне походження І. Ужевича. Одні - французькі, німецькі, польські дослідники - стверджують, що він - поляк: другі - білоруські - відносять його до білорусів; треті - до українців.
Так хто же все-таки він - Іван Ужевич, автор "Граматики слов'янської"?
Передусім, необхідно сказати, що обидва рукописи-автографи (паризький і арраський) зберігалися тільки у двох бібліотеках Франції (Національна бібліотека в Парижі та міська бібліотека в м.Аррасі) і, незважаючи на це, вчені-славісти знали про рукописну "Граматику слов'янську" І.Ужевича і згадували її у своїх наукових працях, а деякі запозичали з неї кирилівський алфавіт. Про це згадує відомий візантолог А.Бандурі у науковій праці "Східна держава, або константинопольська старовина. Про управління державою" (1711 р. - Париж і 1729 р. - Венеція). У 1822 р. Й.Добровський в "Основах старослов'янської мови" ("Institutiones linguae slavicae dialecti veteris", 1822), а також польський дослідник М.Вишневський в "Історії літератури польської" ("Historia literatury polske", 1851), згадуючи про рукописи І.Ужевича 1643 р. і посилаючись на В.Капітара, стверджували, що автор слов'янської граматики - поляк із руських земель.
Немає сумніву, коли б Й.Добровський і М.Вишневський з метою дослідження "Граматики слов'янської", перегорнули сторінки її оригіналу, вони б відмовилися від своїх думок про польське походження автора паризького і арраського рукописів.
Зовсім іншу думку про походження І. Ужевича висловив дослідник древніх літописів П.Мартинов у бібліографічній статті "Слов'янські рукописи в державній бібліотеці Парижу" ('Les manuscripts slaves de la biblioteque imperiale de Paris", 1858). Він недвозначно зазначив, що І. Ужевич належить "до багатьох південнорусів, головним чином із Києва, котрі їхали до Сорбони і до Риму", щоб здобути хорошу освіту. Це зближує думку П.Мартинова із твердженням І.Борщака, висловленим в його праці "Звідомлення з дослідів в архівах Західної Європи": "Українська граматика 1643 року... киянина в Сорбоні на латинській мові".
Відомі вчені О.Соболевський і В.Ягич досліджували питання про мову рукописів граматики І.Ужевича, а також про походження її автора. О.І.Соболевський, визначаючи мову слов'янської граматики І. Ужевича, відмічав, що автор підкреслює відміну мови своєї граматики від мови церковнослов'янської. Мова граматики Ужевича відрізняється також і від розмовної (живої) мови і поляків, і русинів, і богемів, і моравів, і ін. Ці дослідження
Loading...

 
 

Цікаве