WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Іван Ужевич - Реферат

Іван Ужевич - Реферат

І.Ужевича церковнослов'янською, за приналежністю не відносить її ні до білоруської, ні до української. Але висловлює дуже важливу думку, називаючи І.Ужевича південноросом. А це свідчення того, що річка Уж і місто Ужгород - це далеко від берегів української річки Рось та іскоростенської річки Уж.
Та яка б річка Уж (іскоростенська чи ужгородська) не святкувала б походження ученого-славіста І.Ужевича, українця з Коростенщини чи Ужгородщини, гордість за свого співвітчизника мусить прийти в землі, міста і села - якоїсь із річок Уж.
Навіть на початку XX ст., українське мовознавство мало настільки несприятливі умови розвитку, що не тільки про встановлення національного походження автора "Граматики слов'янської" 1643 р. але й про більш глибоке вивчення паризького і арраського рукописів "Граматики" через їх зберігання у Франції не йшлося.
З приводу зауваження білоруського автора щодо збереження "лацінамоунай "Трамаыкі славенскай", яка "захавалася у рукапісах, што знаходзяцца у Францыі", необхідно сказати, що вже минуло (у 2005 році) 40 років, як фотокопії рукописів граматики (паризький і арраський) прибули на батьківщину І. Ужевича і назавжди залишилися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні АН України. (Щодо зауваження білоруського автора про збереження "Граматики слов'янської" в рукописах у Франції на той час, то копії їх уже 31 рік перебували на батьківщині І.Ужевича).
Та лише у 2-й половині XX ст. українські мовознавці встановили зв'язок із французькими мовознавцями-славістами, які створили умови вченим-славістам Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні АН України, для підготовки до наукового видання "Граматики слов'янської" І. Ужевича. У 1962 р. академік І. Білодід, відвідавши Інститут славістики в Парижі, зустрівся з академіком-славістом Анре Мазоном, який очолював у той час цей інститут, і викладачемукраїнської мови в Інституті живих східних мов Паризького університету професором Марією Шеррер. До речі, французькі вчені бували на Україні: А.Мазон викладав французьку мову і літературу в Харківському університеті (1908 - 1914), відвідував інститут літератури і мовознавства АН УРСР у Києві; професор Марія Шеррер була запрошена до України на святкування ювілею Т.Г.Шевченка у 1964 р. Саме до них звернувся І.Білодід по допомогу - "одержати із національної бібліотеки в Парижі рукопис граматики Івана Ужевича 1643 року, що є, фактично, першою граматикою власне української мови" (Інститут мовознавства Академії наук України).
Завдяки старанням Анре Мазона і Марії Шеррер у 1964 р. Інститут мовознавства імені О.О.Потебні отримав фотокопію рукопису автографа під назвою "Граматика словєнская зложена й написана трудом й прилєжанієм Іоанна Ужевича слов'янина"
Як відомо, І.Ужевич писав свою граматику латинською мовою, у зв'язку з тим Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні для перекладу її українською мовою запросив відомого в Україні "мовознавця-україніста і латиніста" Є. Кудрицького, доцента Житомирського педагогічного інституту, високоосвіченого інтелігента, талановитого вченого-славіста.
Заслуга Є.Кудрицького не тільки в тому, що він у співавторстві з академіком І.Білодідом написав вступну статтю "Іван Ужевич і його граматика", переклав латинський текст граматики українською мовою, склав примітки, покажчик слів і граматичних форм, а також бібліографічний список праць, присвячених вивченню граматики І.Ужевича та ін., але і в тому, що він доклав зусилля до того, щоб фотокопія другого варіанту граматики, яка зберігається в м. Аррас, була приєднана до українського видання паризького рукопису. У цьому українському славісту допомогли уродженець України, професор Паризької ветеринарної академії П.Ф.Шумовський і житомирський літератор Борис Тен (перекладач у віршованій формі українського мовою "Одіссеї" Гомера. Видавництво "Дніпро", Київ, 1968 р). Таким чином, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні створив прекрасні фотографічні копії паризького й арраського варіантів граматики І.Ужевича, що дає вченим можливість проводити філологічні й лінгвістичні дослідження першої граматики української мови.
Необхідно сказати і про інші джерела, в яких ішлося про життя І.Ужевича. Маються на увазі польські документи виявлені заступником директора наукової бібліотеки Львівського університету Ф.Т.Максименко. Це "Списки студентів Краківського університету", видані в 1950 р. ("Album Studiosorum universitatis Cracoviensis t. 1.4, Cracoviae 1950, стор. 179 - 180), в яких повідомляються прізвища студентів від 1608 по 1642 р.: "В 1637... записані студентами університету такі... 28 жовтня... Іван, син Петра, Ужевич д(іецези) Віл(енської)".
Чотири роки навчання І. Ужевича у Кракові дали йому глибокі знання і підготували до подальшого продовження вищої освіти у Сорбоні. Про це свідчить створений ним на високому науковому рівні посібник для вивчення мови під назвою "Слов'янська граматика". "Ці відомості, - робить висновок Є.М.Кудрицький про наукові досягнення в латинській, французькій мовах і в науці мовознавства, - мають значення і при дослідженні граматики Ужевича, і для повнішого знайомства ще з одним, не знаним досі, але яскравим представником української інтелігенції середини XVII століття".
У передмові до "Граматики слов'янської" Ужевича, підготовленої до друку І.Білодідом і Є.Кудрицьким (видавництво "Наукова думка", Київ, 1970), підписано: "Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні АН УРСР", - так оцінюється праця Івана Ужевича: "Це, фактично, перша граматика власне української літературної мови XVI - XVII ст. її склав у 1643 році латинською мовою український студент Паризького університету Сорбони Іван Ужевич". Маючи на увазі вищесказане, важко (неможливо) приєднатися до думок тих, хто називає І.Ужевича білоруським ученим. І все-таки добре, що багато хто із представників ученої когорти славістів вважали І.Ужевича своїм або таким, що належить кільком слов'янським народам. Це говорить не тільки про талант І.Ужевича-граматиста, але й про велику єдність і багатовікову спільність слов'янських народів.
Loading...

 
 

Цікаве