WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Іван Бажанський — українознавець - Реферат

Іван Бажанський — українознавець - Реферат

що значна частина учителів навчальні предмети подає у відриві від практичного і життєвого рівня дітей, національних проблем українського народу.
Вчений педагог закликав учительство серйозно взятися за піднесення української школи й національне виховання, самостійно вдосконалювати свою педагогічну освіту, бо педагогічно-дидактична наука, як і взагалі вся наукова думка, з кожним днем все далі розвивається. Тому слід триматися на рівні сучасної науки, а особливо на рівні своєї спеціальності й насущних потреб українського національного виховання. "Ви ж, учителі, добрим прикладом виховуйте молоде покоління людей твердих, розумних, чесних". Він мріяв про появу нової генерації українських педагогів, виявляв особливу увагу вчителям ерудованим, відданим українству, працьовитим, які щиро люблять дітей, дають їм ґрунтовні знання і гідне виховання, плекають українську національну гордість і честь.
І.Бажанський про дітей завжди висловлювався тепло і прихильно, всіляко піклувався про їх щасливу долю.
"Милі діти, ви соколи, чого учитеся в школі?
Учимося красно жити, свою вітчизну любити."
Для дітей він написав ряд художніх творів -віршів, казок, оповідань, що належать до важливої частини літературного й виховного доробку педагога. Всі вони спрямовані на прищеплення їм людяності, доброти й милосердя, віри, надії й любові, пройняті українським національним духом, суто буковинським колоритом. В них застереження від розумових, фізичних і моральних вад (відсталості, обмеженості, лицемірства, користолюбства, егоїзму), заклик гартувати волю й характер, трудитися на благо українського народу. Його твори спонукають змалку готуватись до життя, бути сильним, витривалим і відважним. Бачити свою долю невід'ємною від долі України.
"Що було то було, ще будуть з нас люди
Хотя й ми ще діти маленькі.
Жива кров в нас грає і хто ми - всяк знає:
Ми діти України палкі" [7].
Здійснений скрупульозний аналіз багатьох достовірних джерел переконав нас у тому, що наукова розробка І.Бажанським проблем будівництва української школи й національного виховання здійснювалася на регіональній основі, із властивими їй місцевими неординарними прикметами, зумовленими буковинською говіркою, географічним розташуванням, сусідством з іншими народами, субетнічними взаєминами, нюансами історичної долі, своєрідністю господарського укладу життя, родинного побуту, традиційної матеріальної й духовної культури буковинських українців. Однак, вони мали не ізольований, не відрубний характер, а в основі своїй становили природний, спільнонаціональний український освітньо-педагогічний потік, що стверджує етнічну культурно-педагогічну й наукову єдність буковинських українців з усім українським народом, показує генетичну спорідненість традиційної навчально-виховної мудрості буковинців із загальнонародною українською педагогічною культурою. Цей благородний процес базувався на глибокому усвідомленні буковинськими українцями та їх кращими представниками - педагогами органічного зв'язку з українством, якого не змогли подолати ні багатовікове політичне розмежування, ні штучні кордони, ні численні підступи й ворожі акції загарбників. І.Бажанський переконаний, що "Україна стрепенеться, скине з себе пута і покаже, що вона вміє жити вільним життям як і всі другі і вільні народи" [8].
Погляди, теоретичні педагогічні положення й практичні підходи І.Бажанського у розв'язанні сучасних йому проблем українського шкільництва й національного виховання постали не на порожньому місці. Національне українське шкільництво й виховання належить до давніх традицій нашого народу. Воно втілювалося на своєму рівні вже в школах Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Данила Галицького, Ярослава Осмомисла, Петра Сагайдачного, Костянтина Острозького, Івана Мазепи та їх послідовників [6].
Ідеї української школи й педагогіки проголошувались українськими національними геніями Т.Шевченком, І.Франком, Л.Українкою, М.Грушевським.
Великий педагогічний вплив на І.Бажанського мав І.Франко, який не раз бував на Буковині, бо свого часу навіть навчався в Чернівецькому університеті (1890-1892 рр.). Йому були близькі й зрозумілі глибокі наукові положення й застереження видатного Каменяра про неминучий крах тих освітніх і виховних систем, які ігнорують національні педагогічні засади. "Виховання народу, - писав І.Франко, - мусить вирости з традицій, з культурного стану того народу, мусить корінитися в характері, привичках народу, - інакше се буде даремна втрата часу й сил" [14, 15].
Зі слів О.Шевчукевич ми довідалися, що І.Бажанський був особисто знайомий з І.Франком. Доказом цьому є запис І.Бажанського в одній із книг про свою зустріч з Каменярем. Ще одним своєрідним підтвердженням великої поваги І.Бажанського до І.Франка є повідомлення у пресі "На ювілейний дар І.Франка" [9, 12].
Глибоко національною була позиція Лесі Українки у педагогічному визначенні характеру української школи й виховання, які, на її думку, мають бути пройняті духом боротьби за нову українську людину, за повне духовне й фізичне визволення свого народу. Ця позиція глибоко імпонує всій прогресивній українській інтелігенції. Вона знайшла своє відлуння й серед буковинського вчительства в особі І.Бажанського.
Високоавторитетними для буковинського педагога були погляди М.Грушевського на українську школу. У контексті наших міркувань варто, згадати хоча б акцентування видатного українського історика на тому, що "тільки націоналізація школи на українських землях може дати українській людині підстави успішного культурного, суспільного і економічного розвою, удружити його рівносильною зброєю в конкуренції національностей від перспективи відставання, упослідження в загальному культурному й економічному поході" [15, 2].
Дух оптимізму й віру в розквіт самостійної України, утвердження в ній автентичної української педагогіки, її педагогічної культури, рідного шкільництва й національного виховання І.Бажанському вселяли пророчі передбачення великого німецького мислителя Й.Гердера, виражені словами: "Україна стане колись новою Елладою. Прекрасне підсоння цієї країни, погідна вдача народу, його музичний хист, плодюча земля - колись пробудяться. Із малих племен, якими колись були і греки, постане велика культурна нація, її межі простягнуться до Чорного моря, а звідти в широкий світ" [7, 55 - 56].
Засвоївши провідне гасло своїх попередників, І.Бажанський з самого початку бачив кардинальне розв'язання проблеми українського шкільництва й національного виховання в основному лише через україномовність. То й у центрі його уваги стоять українські рідномовні обов'язки школи, батьків, учнів, учителів.
Цим він вніс свою вагому лепту в розробку науки про рідномовні обов'язки, яка майже через півстоліття знайшла своє цілісне завершення у праці І.Огієнка "Наука про рідномовні обов'язки".
На завершальному етапі свого життя І.Бажанський стрижнем розбудовиукраїнської школи й національного виховання визначав українознавство і його невід'ємний компонент - буковинознавство, духовну культуру
Loading...

 
 

Цікаве