WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → "Рамаяна" і українська казка: типологічний аналіз - Реферат

"Рамаяна" і українська казка: типологічний аналіз - Реферат

дідуган забрав у підземне царство, а Равана, вже у справжній подобі, ув'язнив Сіту на острові Ланка у своїй столиці;
6) герої вирушають на пошуки викрадених дружин, причому жоден із них не знає, де їх шукати. Юрко по гарячих слідах кинувся за дідом у яму і потрапив до іншого світу, де зіткнувся іззачарованою Кам'яною державою і заходився рятувати скам'янілу живу природу. Шляхи пошуків обох героїв відрізняються, хоча вони йдуть до однакової мети;
7) Рама вбиває викрадача своєї дружини і визволяє її. Після цього природа й земля оживають і розквітають. Тим часом закінчується термін їхнього вигнання; на повітряній колісниці, відібраній у Равани, обоє повертаються до своєї країни, де Рама посідає престол і править довго й справедливо. Герой української казки також визволяє свою дружину, вбивши змія. Одночасно він рятує Кам'яну державу від влади знов таки жорстокого змія. Щойно Юрко відчиняє ключем залізні ворота, вона виходить з-під землі, а природа й люди в ній одразу оживають;
8) можна навести паралель визволення-відчинення, бо обидва герої знищили своїх ворогів і тим самим відкрили ворота, які ці вороги спорудили. Тільки Юрко зробив це безпосередньо, відчинивши ворота Кам'яної держави діамантовим ключем, а Рама, звоював столицю Равани і відчинив її ворота, тобто браму, яка символізує перешкоду, перепону;
9) володарі брам - воротарі, що уособлюютьзло. Тож змій в українській казці й Равана в індійській поемі є символічними воротарями зусіма притаманними їм функціями - викрадати, замикати, зачаровувати і нищити. Тема воріт в українських казках не досить поширена - найповніше вона відображена в гаївках, щедрівках, колядках, українських танцях весняного циклу.
Подібність сюжетів української казки й індійської поеми, можемо визначити на основі типологічного аналізу. Типи казок про змієборців, врятованих із підземного світу царівен, схрещення сюжетів яких дали нову казку про українського героя Юрка, належать до числа поширених у світовому фольклорі. Найповніше вони викладені у класифікації Ф.Аарне-Томпсон. Із цим типом казок, який класифікується як "Чоловік у пошуках зниклої дружини", споріднений також сюжет індійської "Рамаяни" [2, 179].
За термінологією В.Я.Проппа, казка складається з двох ходів. Кожен з них містить розвиток від етапу, коли завдають шкоди через проміжні події, а далі - розвивається до повного знешкодження зла. Початковою ситуацією є вихід героя з дому, спричинений нестачею чогось. У даній казці нестача не входить у загальну класифікацію, але у варіанті "специфічна форма" в ній можна додати мету - щоб робити добро. На своєму шляху герой зустрів випробовувачів (канонічна форма - "випадково зустрів"). Між ними відбувається діалог, у ході якого герой випробовують на кмітливість. Діалог, який може відбутися по-різному, завершується позитивно - "доброзичлива відповідь - позитивна реакція". Герою надається можливість здійснити послугу. Звірі сперечаються між собою за здобич - Юрко справедливо ділить її між ними. Об'єктивно це є випробуванням, хоча суб'єктивно воно як таке героєм не усвідомлюється. Іноді, замість дитинчат або речей, герой отримує від чарівних персонажів чарівну властивість перетворюватися на кожного з дародавців. І тільки після цього завершується перший хід - завдяки своїм досконалим моральним якостям, Юрко сподобався цареві й одружився із царівною.
Перший хід складає зміст першої книги "Рамаяни". Рама проходить своє перше випробування: він перемагає трьох демонів, за що отримує від мудреця чарівну зброю. Між випробуваннями в казці та в епосі є та відмінність, що в українській казці дародавці - звірі, від яких герой отримує чарівний дар перевтілення, а в епосі дародавцем виступає Вішвамітра, який дає герою зброю - мечі, диски, палиці, стріли, казковими еквівалентами яких є чарівні мечі, булави тощо.
У першій книзі "Рамаяни" розповідається про те, що Рама натягує тятиву божественного лука, який до нього не зміг натягнути жоден з конкурентів, а згодом одружується на Сіті. Це якоюсь мірою адекватне моральним випробуванням Юрка, завдяки яким він стає царським зятем.
У другій книзі "Рамаяни" йдеться про вигнання Рами на вимогу його мачухи Кайкеї. У співвідношенні до інших частин поеми, ця відіграє проміжну роль і змальовує біди головних героїв, що пішли у вигнання.
У третій книзі знову помічаємо очевидний паралелізм епічного і казкового сюжетів. Викрадення Сіти Раваною відповідає викраденню царівни злим дідуганом. Після того, як Равана дізнається, де знаходяться Рама і Сіта, він прибуває туди разом із демоном Марічею. Маріча перевтілюється у золоту антилопу й відводить Раму від його житла [5, 403]. З точки зору розвитку казкового сюжету, відлучення Рами - одна з форм відлучення старшого родича чи покровителя (за Проппом), а історія із золотою козою - типовий підступ антагоніста [2, 183]. В українській казці звабою є чарівна квітка, яку зірвала принцеса, що й стало приводом до її викрадення. Тож в обох творах існують антагоністичні прояви, але в індійській поемі превалює тваринний мотив, а в українській казці - рослинний. Слід відзначити аналогічні мотиви у світовому фольклорі, зокрема російському, де є казка з подібним мотивом - "Хрустальная гора" [7, 200 - 203].
Йдучи на пошуки чарівного звіра, Рама наказує братові Лакшману в жодному разі не залишати Сіту саму. Це - пряма форма заборони (заборона, посилена обіцянками) [9, 72], адресована Сіті. Сіта її порушує, наказуючи Лакшману йти допомагати Рамі, коли почула благання чоловіка про допомогу. Оскільки цей крик належав не Рамі, а тому ж демону Марічі, то маємо тут казковий мотив імітації чужого голосу (як і чужої подоби) для відволікання уваги героя від його власності чи від жертви антагоніста[2, 183]. У деяких варіантах епічної поеми Лакшман креслить луком на землі магічне коло, через яке ніхто не може перейти. Тоді відбувається повторна атака антагоніста на жертву: Равана перетворюється на відлюдника і виманює Сіту з кола. Сіта вдруге порушує заборону і мимоволі сприяє власному викраденню.
Місця пошуків героїв дещо різняться: Рама шукає дружину в лісі, а Юрко - у підземному царстві. Подібність цих двох, на перший погляд, неоднакових, локусів доводять фольклористи, зокрема В.Пропп. Ліс, на його думку, це преамбула "того світу", де знаходиться вхід в інші просторові виміри диференційованого світоглядного простору [8, 58]. У цих пошуках Рамі допомагають ведмеді й мавпи, чийого царя він урятував від смерті. Юркові допомагає дід, володар Кам'яної держави, підказуючи, як її можна визволити. І царівна, і мертва країна - полонянки дракона Чорної держави. Подолавши його, Юрко визволяє дружину, а Кам'яна держава оживає. Рама нападає на столицю Равани Ланку, а Юрко потрапляє до Чорної держави за допомогою даруперевтілення (перетворився на мурашку і проліз через вічко воріт). Герої знищують своїх антагоністів, визволяють дружин (і скам'янілу країну), повертаються додому і стають царями. Отже, маємо кілька моментів:
1) послідовність і мотивування подій епічної поеми відповідає лінійній послідовності функцій чарівної казки взагалі;
2) паралельність сюжетів української казки та індійської поеми;
3) зіставляючи зміст "Рамаяни" з українською казкою
Loading...

 
 

Цікаве