WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → "Рамаяна" і українська казка: типологічний аналіз - Реферат

"Рамаяна" і українська казка: типологічний аналіз - Реферат


Реферат на тему:
"Рамаяна" і українська казка: типологічний аналіз
Світова культура багата на пам'ятки, що є духовним надбанням людства. Серед них - і давньоіндійська епічна поема "Рамаяна", на якій виховувалося і нині виховується кожне покоління індійців. Цінна вона і для українців, насамперед тим, що ті чи інші її реалії мають аналогії в українському фольклорі, звичаях, обрядах, уявленнях [6, 210].
"Рамаяна" - це розповідь про життя і подвиги легендарного царевича Рами, найстаршого і найдостойнішого з чотирьох синів царя Дашаратхи, народження якого відбулося за незвичайних обставин і за допомогою чарівного дару (міфологічний мотив народження героя) [10, 169].
У царя Дашаратхи не було дітей. Якось цар поїхав на полювання. Там він поцілив стрілою оленя, який парувався з оленицею. Згодом виявилося, що олень був єдиним сином сліпих відлюдників, які мешкали у цьому лісі. Вбиті горем батьки прокляли Дашаратху, провістивши йому втрату сина. Цар розповів про пригоду верховному жерцю, і той порадив йому принести щедрі пожертви богам. Під час священнодійства з жертовного полум'я постала небесна істота, яка тримала в руках золоту посудину з напоєм. Його випили порівну дружини Дашаратхи, і в належний час кожна з них подарувала царю сина. Царевич Рама народився дещо раніше, тому вважався найстаршим.
Брати зростали, навчалися різним наукам, особливо військовій справі та мистецтву керувати державою. Рама змалку славився кмітливістю, хоробрістю і воїнським умінням, тож мудрець Вішвамітра попросив його прогнати злих демонів, які чинять йому різні капості при пожертвах. Рама з братом Лакшманом пішли з Вішвамітрою, який навчив їх володіти божественною зброєю, і брати здійснили чимало славних подвигів.
Тим часом Джанака, цар сусідньої держави, влаштував для найстаршої дочки Сіти сваямвару - давній весільний обряд, коли дівчина-царівна через певне випробування сама обирає собі чоловіка. У царя Джанаки був лук, який колись подарував йому бог Шіва. Тож цар оголосив: хто натягне тятиву цього важкого лука, той і стане чоловіком його доньки. З усіх численних претендентів на руку й серце царівни із завданням упорався лише Рама: він так натягнув тятиву, що вона луснула. Сіта уквітчала Раму весільною гірляндою й визнала своїм чоловіком.
Далі сюжет розгортається ще динамічніше: на вимогу своєї наймолодшої дружини, яка колись вилікувала царя, за що він пообіцяв виконати будь-яке її бажання, Дашаратха відправив царевича у 14-річне вигнання, позбавивши при цьому права посісти трон. Разом із Рамою у вигнання пішли його дружина Сіта і брат Лакшман.
Нещастя царевича вигнанням не скінчилися - злі демони викрали його дружину. У лісі, де зупинилися вигнанці, з'явився чарівний олень, на якого перетворився демон Маріча. Рама на прохання Сіти подався на його лови, залишивши дружину під наглядом брата. Однак, хитрий Маріча, зімітувавши голос царевича, виманив і Лакшмана [14, 189].
Далі настає один із кульмінаційних моментів поеми: Сіту викрадає злий демон Равана, який виманює її, прибравши подобу святого відлюдника. Рама вирушає на пошуки Сіти, знаходить її і визволяє, потім повертається додому і заступає на царський престол.
Дослідники епічної поеми підкреслюють подібність її до міфів "Ріг веди". Епічний конфлікт Рами з Раваною ілюструє протистояння Врітри з Індрою, котрий в українському фольклорі виступає Громовиком (воїном, пастухом, землеробом, ловчим). Індолог С.Наливайко вважає ці міфологічні конфлікти відбиттям календарної, землеробської міфології, які, в свою чергу, знайшли своє відображення і в українському фольклорі.
Порівняльним типологічним аналізом фольклорних жанрів народів світу займалося багато науковців. Серед сучасників, насамперед, слід приділити увагу праці П.А.Грінцера "Давньоіндійський епос" [2], де він довів казковість сюжету "Рамаяни" та здійснив порівняльний аналіз російських казок і подібних типологічних сюжетів поеми. Перекладач "Махабгарати" Б.Л.Смирнов зіставляв окремі теми "Рамаяни" й поеми О.С.Пушкіна "Руслан і Людмила" та дійшов висновку, що вони дуже схожі: хід подій відбувається за однаковою схемою - злий чаклун викрадає дружину, чоловік відшукує чаклуна, бореться з ним і повертає дружину [2, 178]. Б.Л.Смирнов також висловив думку про фольклорне походження цієї поеми, хоча конкретних джерел, на які спирався О.С.Пушкін при написанні поеми, не назвав. Ще один дослідник-пушкініст Р.М.Волков наголошує, що Пушкін при написанні даного твору міг спиратися на три види казок: казки про викрадення царівен змієм, казки про змієборців та казки про врятування царівни (царівен), яка перебувала у підземному світі.
Ми здійснемо порівняння подібних тем за тим самим принципом, тобто відбиратимемо сюжети казок за схемою: казки про викрадення змієм, про змієборців та визволення з підземного світу. Найповніше об'єднує ці три теми казка "Кам'яна держава" зі збірника М.Чумарної "Мандрівка в українську казку". У ній розповідається пребідного парубка Юрка, який пішов у світ, щоб здолати зло. По дорозі він справедливо розсудив лева, орла і мурашку і за це набув здатності перевтілення в кожного з них. Згодом він одружився із царською донькою. Якось, гуляючи лісом, вони побачили велику чорну яму, край якої росла чарівна квітка. Царівна захотіла зірвати її для себе і, тільки-но зробила це як з ями вистрибнув страшний дід, і потяг її під землю. Юрко також стрибнув у яму і пішов на пошуки дружини. Володарем підземної Кам'яної держави був дід віком понад 2000 років. Лише він один з усіх жителів країни не закам'янів, бо мав дочекатися її визволення. Врятувати державу міг той, хто відкриє залізні ворота діамантовим ключем, що знаходився у Чорній державі, вхід до якої був дуже вузький. Юрко дістається туди, перетворившись на мурашку, вбиває змія, визволяє Чорну державу і здобуває ключ. Він відчиняє ворота, і Кам'яна держава виходить з-під землі, закам'янілі створіння оживають, все розквітає [13. 59].
Стисло проаналізувавши обидва твори, ми бачимо чіткі сюжетні паралелі:
1) обидва герої борються зі злом. Царевич Рама змалку стикається і бореться з ним, а парубок Юрко, про юні роки якого казка не розповідає, вирушає у світ, щоб долати зло. Спільна мета ставить їх в один ряд із благородними казковими персонажами світового фольклору, основне завдання яких - боротьба зі злими силами;
2) царевич Рама одружується із принцесою так само, як і парубок Юрко;
3) Юрко з дружиною опиняється в лісі, як і Рама із Сітою і Лакшманом;
4) наступним аналогом є викрадення принцеси. Відмінність, лише в тому що приманкою в індійській поемі є олень, а в українській казці - квітка. Царівни прагнуть володіти чарівними речами, які насправді - перевтілений антагоніст або його спільник. Зрештою - їх викрадають: принцесу Сіту - старий відлюдник (перевтілений десятиголовий демон Равана), царівну з української казки - гидкий дід, який вигулькнув з темної смердючої ями, і потягнув царівну за собою. Казковий сюжет розповідає про визволенняцарівни від змія. Тож, очевидно гидкий дід і був перевтіленим змієм. Демон Равана, зважаючи на зовнішні фізіологічні ознаки - двадцятирукість і десятиголовість, також є змієм;
5) царівну з казки "Кам'яна держава" потворний
Loading...

 
 

Цікаве