WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Український вінок - Реферат

Український вінок - Реферат


РЕФЕРАТ З УКРАЇНОЗНАВСТВА
Український вінок
Вінок належать до українських національних символів-оберегів. Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки.
Вінок у багатьох народів (зокрема в українців) - це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір'я тощо. Був обов'язковим у вбранні нареченої (іноді й нареченого) на весіллі, а також у деяких інших звичаях та обрядах (гадання на Купала, коронування на обжинках тощо), як символ українських народних пісень .
Про найкращу оздобу дівочої голови - вінок-багато писав видатний український етнограф нашого часу Олекса Воропай: "Наші дівчата плетуть собі вінки з квітів маку, синіх волошок, білого ромен-зілля, чорнобривців та дикої рожі. У плетенні вінків нашими дівчатами досягнено не меншого мистецтва, ніж у вишиванні, тканні та мереживі. В залежності від індивідуальних здібностей, дівчата там комбінують барву і форму квітів у вінку, що вінок стає мистецьким твором і підкреслює красу дівочого обличчя".
Вінки досить різноманітні. В Україні їх налічують 77 видів. Є вінок лавровий, ним уквітчували переможців. Терновий вінок був символом страждання. Є весільні, шлюбні вінки, вінки обрядові й ті, що надягають на Спаса, на Івана Купала. Є й український віночок як символ молодості, кохання, що визначає долю дівчини. Вінок із квітів - свідоцтво дівочості. Молодиця та покритка не мають права надягати на голову вінок. Наречена носить вінок з барвінку - символ прощання з дівоцтвом. Якщо на неї гляне нелюб, вінок в'яне, якщо коханий - розцвітає.
Вінок в Україні плели з живих, сухих та штучних квітів. Вінок-це своєрідний оберіг, "знахар" душі, в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, береже волосся.
До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток.
Кожна квітка у віночку щось символізувала.
Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають у народі деревцем. Коли квіти відцвітають, вітер розносить насінини далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому й вплели її люди до віночка як символ нескореності.
Листя дуба - символ сили, троянда символізує кохання. л
Біла лілія - символ чистоти і невинності, вважається квіткою діви Марії.
Волошка - це простота, ніжність; вереск - самітність; дзвоник польовий - вдячність; лавр - успіх, слава; мальва - краса, холодність; півонія - довголіття; ромашка - мир, ніжність, кохання; тюльпан-кохання.
А барвінок до людської оселі, до городу тягнеться. Взимку відвар барвінку п'ють від простуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весільні букети, встелюють дорогу в останню путь. Цілий рік його шанують, вважаючи символом життя.
Безсмертник дарує здоров'я роду людському, і виразки, і ранки гоїть. Квіт вишні й яблуні - символ материнської любові. А калина - символ краси та дівочої вроди, символ України. У народі кажуть, що Ружа колись була дуже красивою дівчиною. Вона, як і її сестри , Мальва та Півонія, лікувала людей від серцевих хвороб.
У віночку це символи віри, надії, любові. А любисток і васильки були колись птахами, що вчили людей любити одне одного, бути щирими у розмовах. А як померли, то поросли двома пахучими рослинами - любистком та васильком. Люди люблять їх не лише за пахощі, а за лікарські властивості. В них миють волосся, Освіжають помешкання, купають маленьких дітей. Тому
Наприклад, найпершу у віночку - посередині - в'яжуть світло-коричневу стрічку - символ землі-годувальниці. Пообіч неї - жовті стрічки - символ сонця; за ними світло-зелені - символ краси й молодості. Потім голубі, сині - символ неба й води, що дають силу й здоров'я; далі в'яжуть жовто-гарячу - символ хліба, фіолетову- символ мудрості людини, малинову - дарує людям здоров'я, рожеву - символ достатку, врожаю. В'язали до строю й білу стрічечку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, на правому - місяць. Якщо стрічка не була вишита, її не пов'язували, бо це символ пам'яті про по-мерлих.
Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров'я, тому є квіти, які потрібно обо-в'язково вплести.
Вінком покривали молоду на весілля, щоб засвідчив її чистоту й охороняв від нечистої сили. Такий вінок обов'язково переплітали барвінком - символом тривалого кохання. На Буковині ще й досі під фату нареченій кладуть віночок, сплетений з барвінку.
Для вінків використовували і пташине пір'я. "Найкращим пір'ям для вінка є пав'яче пір'я... Дівчата на Бойківщині ще й досі вплітають до вінків з квітів пав'яче пір'я. У Старобільському повіті на Харківщині молодиці застромлюють пав'яче пір'я під хустку навколо свого обличчя. На волинському Поліссі дівчата прикрашають свою голову дрібним курячим пір'ям, пофарбованим у зелений колір. На галицькому Поділлі дівчата оздоблюють своє волосся "качуриками" з хвоста селезня (качура), вмочуючи їх перед тим у розтоплений, пофарбований на зелене, віск. Колись на Київщині зелене пір'я з хвоста селезня дівчата вшивали поміж двома стрічками, а потім вив'язувались цією оздобою понижче вінка".
Дівчата, вплітаючи у вінок мак, одночасно прив'язували до нього червону стрічку - символ печалі й магічності. Люди вірили у силу стрічок. Стрічки - обереги волосся від чужих очей; відмірювались вони по довжині дівочої коси і відрізались трохи нижче коси, щоб її сховати.
Коли дівчинка росла сиротою, то в косу вона вплітала голубі стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчинку подарунками, хлібом, грошима, крамом, одежею. Бажали їй стати щасливою та багатою. Бездітні люди просили їм за доньку стати. А дівчинка за увагу таку дарувала тим людям стрічку з віночка чи вишиту хустку, в якій носила насіння любистку.
Починали носити віночок дівчатка з трьох років. Перший - для трирічної дівчинки - плела мама, змочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися болю голови, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.
У чотири роки плівся інший віночок. Усі кінчики пелюсток були вже розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.
А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку, крім того, вплітали й волошку.
Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок. І вперше вплітали квіт яблуні.
То був цілий ритуал, коли батько торкався вінком голівки і промовляв: "Мати-яблуне, дядино моя..." - і просив у неї здоров'я і долі дитині.
У центрі віночка гроно калини - символ краси дівочої, далі квіткинезабудки ("Я прийшла до тебе, роде мій! Не забудь мене"), барвінку, любистку, чорнобривців чи нагідок, безсмертник.
Мак і волошки в українському віночку з'являються лише в XVI-XVII ст. То були часи боротьби українського народу за незалежність. Кожна родина когось втратила у тій борні, і розцвіла пролита кров маковою квіт-кою в українському вінку... Волошка ж була символом прозріння ("Де волошка росте, там верба гине"). Крім "вікових" віночків, що плелися відповідно до віку дитини, в Україні існували ритуальні, звичаєві, магічні вінки.
Один з них - вінок Спаса плетуть навесні, як заквітнуть зозулині черевички та яблуні. Додають ще вишневі листочки. Надягають вінок лише на Спаса (19 серпня). До віночка в'язалися відповідні стрічки: посередині - жовтогаряча, далі голубі, сині, жовті, фіолетові - кольори Спаса, жовтий - колір сонця.
...Йшов Спас до Сонця- Ярила і просив у нього один промінчик весни, щоб освятити ним весняні квіти з дівочого віночка. А Ярило відповідало: "Я тобі дам промінчик мудрості і здоров'я, але мусиш мені принести в долонях дві краплини голубої водиці (тому й голубі стрічки), зіроньки ночі синьої (звідси й сині), радість життя (жовті стрічки) та мудрість людську (фіолетові)".
Спас дає на те згоду і через три дні все обіцяне приносить Сонцю. А Сонце вручає свій промінь і освячує ним віночок. І Спас, маючи вже магічний промінь, святить дерева, торкається кожної їх гілочки, яблука, сли-вочки...
Одягали дитині той віночок з трьох років, на Спаса, як давали їй свячене яблуко та приказували: "Здоровому тілу - здоровий дух!".
Loading...

 
 

Цікаве