WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Антін Крушельницький - Реферат

Антін Крушельницький - Реферат

публіциста, беручи під обстріл найпекучіші і злободенні питання, теми й проблеми. Амплітуда зацікавлень автора широка - від дискусій та полеміки з окремими авторами).
Журналістсько-публіцистичний етап позначений у життєдіяльності А.Крушельницького певним схилянням до "східної" ідеології, то з надмірними, іноді несправедливо-гострими випадами на адресу національно-патріотичних партій, угруповань. Але не можемо нині сприйняти як об'єктивну висловлену Ф.Погребенником думку про те, що на ранній стадії творчоїдіяльності А.Крушельницький віддавав данину модернізмові, але згодом, мовляв, зумів переступити через декадентські впливи.
Сімейно-родинні клопоти (А.Крушельницький одружився у жовтні 1901 р. з артисткою і письменницею Марією Слободою.
Педагогічній роботі А.Крушельницький віддав понад ЗО літ. Працював викладачем у Ярославській (тепер Польща), Коломийській і Рогатинській гімназіях, а згодом і директором Станіславської, Рогатинської та Городенківської гімназій.
А.Крушельницький і національна школа; просвітньо-публікаторська праця; вічева діяльність; участь у різних інспекціях і комісіях; участь у з'їздах, нарадах освітян; історія просвіти і шкільництва в Галичині; виснажлива праця над укладанням та випуском численних хрестоматій для рідної школи - ось не повний перелік того, що вкладав сам письменник і вчений у поняття "педагогічно-просвітницька діяльність".
Який характер конкретної діяльності не переважав би, завжди і повсякчас на першому місці було виховання національне свідомої особистості, патріота, а разом з тим і фахівця.
Коли ж перечитати прозовий набуток А.Крушельницького, то розкривається широка панорама людських страждань, поневірянь, борінь за щасливу долю.
Чимало перших образків, новелет й оповідань А.Крушельницького були вперше опубліковані у багатьох газетно-журнальних періодичних виданнях, зокрема в "Літературно-науковому віснику". Згодом ці твори склали основу перших прозових збірок ("Пролетарі", "Світла й тіни"), у яких, на думку критика, сюжети - наче "вихоплені з життя. Написані вони в реалістичній манері, хоча на окремих з них помітний серпанок модерністських віянь".
А.Крушельницький залишив в українській драматургії помітний слід. Його перу належать такі соціально-психологічні, політично-сатиричні, гумористично-комедійні, історико-героїчні п'єси, як: "Серце", "Семчишини", "Тривога", "Демон", "Герої", "Чоловік чести", "Філістер", "Зяті","Артистка", "Орли".
Ці п'єси витримали по кілька видань, мали певний сценічний успіх про ці та інші драматичні твори відгукувалася тодішня театральна критика.
А.Крушельницький залишив помітний слід як історик, теоретик літератури та літературний критик. На превеликий жаль, значна кількість рукописів, видань книжкового типу перебувала під ідеологічною забороною і сьогодні ще дуже поволі пробивається крізь товщу незнання до фахівців і загалом шанувальників красного письменства. Характерно, що А.Крушельницький, який плідно творив літературу 20 -30-х рр., виступав і її критиком, оглядачем письменницького процесу.
Свіжі й на сьогодні думки, спостереження і теоретичні узагальнення А.Крушельницького про оповідання та новелу, специфіку їх композиції, про історичну еволюційність жанрів, трансформацію та видову модифікацію, жанротворчі риси тощо.
Коли ж розглядати доробок А.Крушельницького як історика літератури, критика, то варто з-поміж праць виосібнити ось цю: "Українська новела 1: Вибір нарисів і новел Василя Стефаника, Івана Семанюка, Леся Мартовича".
А.Крушельницький добре знав літературу, постійно стежив за літературним процесом, умів завжди звернути увагу читачів на непроминальної вартості твори.
Унікальний, переважно спогадовий, матеріал містить стаття-роздум з приводу смерті визначної індивідуальності у суспільно-культурному житті Галичини останніх років XIX - першої чверті XX ст. Федя Федорідва. З цього матеріалу проступають ось які факти: Федь Федорпів був діяльним журналістом газети "Діло", видавав "Новітню Бібліотеку", журнал "Шляхи", був одним з ініціаторів та організаторів видавничої спілки "Нові Шляхи", членом редколегії, співредактором літературно-наукового, мистецького та громадського місячника "Нові Шляхи", провідним публіцистом на його сторінках, пе-рекладачем (твори П.Романова, К.Голя, К.Гамсуна та ін.); був активним у Національно-демократичній (трудовій) партії, що з 1925 р. прибрала назву "Українське Національно-демократичне Об'єднання" (УНДО); Ф.Федррців був організатором кампанії допомоги Галичини голодуючій Україні, тим західним українцям, що потерпіли від повені; він в останнє десятиліття опікувався фондом "Учітеся, брати мої", випозичальнею "Ізмарагд", розбудовою "Союзу журналістів і письменників імені Івана Франка" у Львові (з ініціативи та при сприянні Ф. Федорціва у Ямні біля Яремчі для цієї мети було придбано будинок); на рахунку добрих громадських справ Ф.Федорціва - і розбудова спочатку купальні, відтак і санаторію у с.Черче на Рогатинщині.
І цілком у іншому ключі написано велику студію "Поет-містик: Погляд на поетичну творчість Василя Щурата (критичний нарис)". Наперед варто сказати, що із всіх попередньо розглянутих студій та вислідів А.Крушельницького ця є найслабшою з огляду на історико-літературознавчий рівень і найнеоб'єктивнішою. Очевидно, автор настільки був під впливом "світлих радянських" ідей, що ця праця виглядає як замов-ницька продукція. Але пригляньмося ближче до того, як подає нам критик визначного поета В.Щурата у власному прочитанні та власній інтерпретації. Не досліджений і досі епістолярій А.Крушельницького. Він як письменник, редактор, громадський діяч вів широке листування".
Нерідко А.Крушельницький консультувався з І. Франком, надсилаючи йому драматичні твори, просив конкретних вказівок, порад щодо поліпшення як змісту, так і формию.
Л і т е р а т у р а :
1. Полєк В./ Злочин, якого не знало людство: до 60-річчя розстрілу родини Крушельницьких//Новий час. - 1994р.
2. Чоповський В./ Крушельницькі//Україна 1995. - №11-12. - С.18-20.
3. Качкан В./ Згаслі крила наступного Лету:(Нове прочитане Антона Крушельницького)//Перевал. - 1997р. - №2. С. 138-165.
4. Угорчак Ю./ Трагічна доля письменника педагога: [До 115-ї річниці від дня народження культ.-освітнього і політичного діяча Антіна Крушельницького]//Поліття. - 1995р. - №26.
5. Білокінь С./ Розстріляний список Соловків. [А.В. Крушельницький, письменник]//Літ. Україна. - 1992р.
Loading...

 
 

Цікаве