WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Соціально-побутові пісні с.3агайпіль - Реферат

Соціально-побутові пісні с.3агайпіль - Реферат


Реферат на тему:
Соціально-побутові пісні с.3агайпіль
ЗМІСТ
План
Відгук про роботу та рецензія
Вступ
Основна частина
Висновок
Додатки
План
1. Історія розвитку соціально-побутових пісень.
2. Класифікація соціально-побутових пісень.
а) Козацькі пісні.
б) Чумацькі пісні.
в) Ремісницькі пісні.
г) Солдатські та рекрутські пісні.
д) Жовнірські пісні.
е) Емігрантські пісні.
є) Тюремно-каторжанські пісні.
3. Узагальнення.
Вступ
Здавна українська усна народна творчість була предметом захоплення в інших народів. Одразу виникало питання, звідки такий, віками поневолений і мордований народ бере сили для боротьби за своє щастя, за майбутнє своїх дітей без жорстоких зазіхань, інших.
Українська народна пісня … Можна довго розповідати про її чарівність і неповторність, але найважливішим є те, що вона відображає життя народу.
У рідному слові бринить душа мого народу. Вона найбільша наша духовна коштовність. Що ж без мови народ? Не важко здогадатися, що без неї народ не може існувати. У мові він являє світові все найцінніше, набуте працею і розумом, передає з покоління і покоління культуру, звичаї і життєвий досвід. Багато зусиль поклали до цього Г.С. Сковорода, І.П. Котляревський, Г.Ф.Квітка-Основ'яненко, Є. Гребінка, Т. Шевченко, Л. Українка, М.Коцюбинський, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильсьикй, В. Симоненко, О.Довженко та багато інших письменників.
Вони робили все можливе для збереження і розвитку рідної мови.
А скільки же наше слово було ув'язнене у темній тюрмі забуття, та завжди знаходилися люди, які не цуралися його, які ладні були піти на будь-які духовні та фізичні жертви заради своєї мови й Батьківщини, а скільки загинуло, доводячи іншим, що вони повинні пишатися рідною мовою.
Тяжкі випробовування довелося пройти українському слову. Протягом трьох століть було проголошено десятки державних актів і постанов як з боку царської влади, так і з боку радянської, які мали лише одну мету - обмежати, заборонити і знищити українську культуру і мову, українську пісню.
Після цих далеких років, зараз, коли наша держава отримала незалежність, а українська мова державний статус, ми не маємо права забувати рідне слово, повинні розмовляти мовою своїх прадідів, бо саме вона - найдорожчий наш скарб, що залишився від минулих століть.
Третє вересня
Класна робота
Словниковий диктант
Споконвіку, з усіх-усюд, усяка всячена, без кінця-краю, кінець кінцем, чим чином, спід споду, спідлоба, удавано хворий, суспільнонебезпечний, абсолютно сухий, світловодолікування, сліпоглухонімий, перекотиполе, зірвиголова, чорнооксамитовий, червоногарячий, солочно-білий.
Носити камінь за пазухою - мати на когось образу.
Буває, що й корова літає - здійснення наймовірних бажань.
Піймати облизня - в чомусь прорахуватися.
У світлому небі проліг ясний промінь серця.
У світлому небі, ясний промінь, ясний промінь сонця, проліг у небі.
Промінь сонця - керування, іменникове, просте
Ясний промінь - узгодження, іменникове
Проліг у небі - керування, просте
Співати голосно - прилягання, дієслівне
Заберу у тебе журбу, подарую радість і надію.
Звернемо увагу на це правило.
Як парость виноградної лози, плекайте мову.
На чужі ворота не роззявляй рота.
Будували монастир дуже швидко.
Співали пісні і розказували гарні вірші.
В повітрі пахло липою і м'ятою.
Зараз, на мою думку, тема української народної пісні є не дослідженою, особливо її відмінності в різних регіонах нашої країни, тому прикладу найбільших зусиль , щоб якнайглибше висвітлити ці питання і узагальнити результати своїх досліджень у висновку.
Основна частина
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава
Слава України!
Т. Шевченко
Усна народна творчість - це основа нашої безмежної багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пісня. Фольклор бере свій початок ще з тих часів, коли не було ні писемної літератури, ні письма взагалі. Українська народна творчість слугувала народу для власних потреб: колискові, казки, загадки. Вони мали прищепити дитині любов до народної творчості, надати їм зразки -глибокоморальної поведінки. Протягом століть напруженої боротьби за національне і соціальне визволення український народ творив сувору, мужню й водночас ліричну поезію пісні, думи. Ці терміни народної творчості не втратили і ніколи не втратять свого значення, адже в них відбито світогляд народу на кожному етапі його історичного розвитку.
Суспільно-побутові пісні
Розвиток національно-суспільної свідомості, інтеграційні процеси українського народу спричинили виникнення окремої групи ліричної пісенності, в якій основне місце посідають не особисті родинні проблеми чи духовні конфлікти, а всезагальні масові суспільні явища. Це - соціально-побутові (або суспільно-побутові) ліричні пісні, в яких відбилися почуття, роздуми не окремих людей, а певних соціальних груп (козаків, чумаків, рекрутів, наймитів та ін.), викликані подіями чи обставинами суспільного життя народу, характерними рисами станового побуту.
Ці пісні виникли на основі народної традиції - виробленої віками обрядової лірики та родинно-побутової пісенності, яка передувала появі суспільно-побутових пісень. Успадкувавши деякі риси тематики та поетики тих пісенних жанрів, на основі яких вони розвинулись, ці твори синтезували в собі й нові ознаки, породжені розвитком національної свідомості, виникненням нових соціальних груп та ін. Хоча вони неоднорідні за тематикою, різняться жанровими ознаками, способом поетичного викладу, їх об'єднує виражене в них ставлення до дійсності - вони відбивають настрої та почуття певних груп народу, викликані тими чи іншими явищами суспільного життя.
Ця прикмета зближує соціально-побутові пісні з історичними. Тому тривалий час дослідники не виділяли їх в окрему групу. Але на відміну від історичних, вони не пов'язані з конкретними подіями, не згадують дійсних фактів, імен осіб, їхні герої - типові узагальнені образи козаків, чумаків, рекрутів і т. п. Крім того, в історичних піснях, що є жанром героїчного пісенного епосу, домінує епічне начало (опис самої події, вчинків героїв тощо), а у соціально-побутовій ліриці сюжетність чи подієвість майже відсутня - увага зосереджується на почуттях, переживаннях, роздумах, тобто внутрішньому психологічному стані, спричиненому певною подією чи явищем. Суспільно-побутові пісні є ліричними піснями, в яких історичне буття народу передається лише крізь призму його сприйняття загальнонародною свідомістю, виявляється в узагальнених поглядах на життєві явища з точки зору національного світосприймання, народної моралі, етики та естетики.
Козацькі пісні
Найдавнішими за походженням є козацькі пісні, які виникли у 15-16 ст. з появою козацтва. Вони найбільше увібрали в себе історичні реалії своєї доби. Маючи у своїй основі реальні факти і явища(боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська, чужинська неволя, рабство і т.п.), козацькі пісні передусім відтворюють ліричний образ козака - типового представника Запорізької Січі, відтворюють його внутрішній духовний світ, думки і почуття, зроджені різними обставинами неспокійного козацького життя, передають романтику козацької волі (навіть етимологічно: "козак" з тюркської, що озн. "вільна людина").
До більш давньої історичної доби відносяться пісні про польову сторожу, простій козаків і пожежу в степу, про бурю на морі і потоплення турецького корабля, про сутички витязя-русича з турком чи татарином. Ці давні тексти мають багато спільних рис з героїчними колядками, тематично перегукуються з билинами і думами, історичними піснями. Але цей найдавніший пласт суспільно-побутової лірик и небагаточисленний, і навіть ті з текстів, що збереглись до нашого часу, зазнали певних впливів і нашарувань наступних історичних епох. Основна частина козацьких пісень, хоч і не позбавлена певних архаїчних рис, все ж має більш сучасний характер.
Однією з найпоширеніших тем козацьких пісень є прощання козака з рідними та його від'їзд з дому. Ці пісні завжди пройняті
Loading...

 
 

Цікаве