WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Біографія Ісаака Мазепи - політичного діяча УНР - Реферат

Біографія Ісаака Мазепи - політичного діяча УНР - Реферат

саме до ідей соціалізму [8]. До того ж на думку Панаса Феденка: "Ті політичні групи, що прийшли до влади в лютому 1919 році, зовсім не мали людей, які могли б вести пропаганду й агітацію в народних масах. То були люди "кабінетні", як новий прем'єр професор Сергій Остапенко". Прийшовши до висновку, що уряд Остапенка не міг нормально функціонувати, 9 квітня, згідно з пропозицією С.Петлюри, в Рівному на Волині було створено соціалістичний уряд УНР на чолі з Борисом Мартосом. В новому уряді І.Мазепі доручили очолити Міністерство внутрішніх справ.
Новий міністр одразу мобілізував людей на боротьбу проти більшовицької пропаганди у тих повітах, що були під владою УНР. Для інформування і підтримки тих верств населення, які раніше ставилися прихильно або пасивно до агресій з Москви, а тепер взялися до зброї проти більшовицького режиму, Мазепа посилав довірених людей. В пропагандистських зверненнях, усних і друкованих, зазначалося, що уряд УНР орієнтується на сили власного народу і не підпише ніяких договорів з іншими державами, які могли б привести в Україну чуже військо.
Внаслідок проведеної навесні реорганізації бойовий дух в армії УНР потроху почав оживати. Здавалося, що УНР пережила найтяжчу пору боротьби, але лихо не оминуло: керівники деяких партій, в першу чергу ЦК УПСС, виступили проти Головного Отамана армії УНР С.Петлюри та проти уряду Б.Мартоса. То був бунт В.Оскілка 29 квітня 1919 р. в Рівному, де тоді перебував уряд УНР. Дії командира північного фронту Оскілка мали досить тяжкі для УНР наслідки, оскільки відкрили більшовикам шлях для наступу. Урядові довелося спішно залишити Рівне і вирушити на захід, адже Мартос, Мазепа, Лівицький та ряд інших членів уряду під час заколоту Оскілка були заарештовані. Та вже на другий день бунт захлинувся: Оскілко втік, оскільки військо перестало йому коритись.
Цей бунт наочно показав діячам УНР, що армія без політичного контролю може стати знаряддям в руках пройдисвітів. Оскільки Мазепа вважав, що армія є знаряддям політики, тому він наполягав на утворенні Державної Інспекції при Армії УНР для інформування війська про політику уряду і для нагляду за командним складом, бо і в армії були "непевні й анархічні елементи". Після того, як уряд отаборився в місті Кам'янці, Міністерство внутрішніх справ розмістилось у будинку колишньої канцелярії губернатора. Мазепа ж поселився в будинку купця Шраєра, син і дочка якого були сіоністами і збиралися емігрувати в Палестину. Перед Мазепою в Кам'янці постало два головних питання:
1. Підготувати українські сили для творення надійного державного апарату.
2. Припинити єврейські погроми.
Уряд УНР надавав державну матеріальну допомогу єврейському населенню, що потерпіло від погромів. Мазепа посилав своїх урядовців зі спеціальними дорученнями в ті райони, в яких велася антисемітська пропаганда. Він навіть викроював час для поїздок на фронт на наради з цих питань з головним отаманом Петлюрою.
У той же час Мазепа уважно стежив за ситуацією на території України, окупованій поляками та російськими арміями - червоною та білою. Гінці з Кам'янця з дорученнями Мазепи постійно перебували на Україні, відвідували Кубань, Кавказ та Великоросію. Для розвідки і боротьби проти ворожих агентів Мазепа підбирав надійних людей. Особливо цінною була служба УНР робітників із Запоріжжя, Донецького басейну та Кривого Рогу, які виконували складні і небезпечні завдання, пов'язані із переходом фронту посланців міністра внутрішніх справ. Федір Дубовий, незмінний секретар організації УСДРП в Катеринославі, здійснював зв'язок уряду УНР із Степовою Україною, окупованою російськими військами. Позаненко, Чухмара, Рибалка, Сторубель, Хижняк, О.Самарець, П.Горбач, І.Верхало, В.Скляр і багато інших національно свідомих членів УСДРП виконували ті чи інші функції в апараті Міністерства внутрішніх справ[9].
У травні 1919 р. уряд зважив на пропозицію І.Мазепи й ухвалив закон про Державну Інспекцію у війську. Головним Державним інспектором був призначений полковник Володимир Кедровський. До кожної частини прикріплявся державний інспектор. Обирали на ці посади людей політично "загартованих", тактовних і надійних. Але, як продемонстрував приклад інспектора Гавришка, що взяв участь у бунті П.Болбачана, навіть і в цей орган потрапляли ворожі уряду УНР особи. Стався цей бунт 9 червня 1919 р. у Проскурові на Поділлі.
Отаман Болбачан, підштовхуваний проводом УПСС, УХДП, УПСР та галицькими радикалами, захопив командування Запорізьким корпусом Армії УНР, усунувши від влади полковника генерального штабу Володимира Сальського. Проте бунт проти Директорії зазнав поразки, і Мазепа, який любив повторювати фразу гетьмана І.Виговського: "Військо без страху бути не може" і дуже цінував відповідальність і дисципліну в державному апараті і війську, щодо покарання Болбачана був принциповий і наказав його стратити.
Бунт Болбачана засвідчив, що навіть присутність "політично підкованого" інспектора не давала цілковитої впевненості щодо спокою у військах, та й населення було розбурхане революцією і треба було забезпечити себе від удару в спину. З цією метою 25 липня Радою народних Міністрів УНР був ухвалений закон про тимчасові штати та Статут Кошу охорони республіканського ладу на Україні. Для реалізації цього проекту, як зазначалося в пункті V, мали "відпустити з коштів Державної Скарбниці в розпорядження Міністра внутрішніх справ по кошторису 1918 року на потреби штабу Кошу штабів полків і сотень 119 416 000 (сто дев'ятнадцять мільйонів чотириста шістнадцять тисяч гривень)". Крім ухвалення штатів Кошу, штатів полків і сотень цим документом передбачалась і чистка співробітників МВС. Як зазначалось у пункті ІІ "всіх осіб, котрі не одержать при цім відповідних призначень по Кошу охорони республіканського ладу, лічити з того ж 1 січня поза штатом на загальних підставах" [10].
У "Пояснюючій записці до штатів Кошу охорони республіканського ладу" конкретизувалось основне завдання й структура цього відділу. Згідно з нею основною метою Кіш мав "охорону Республіканського ладу, спокою і внутрішнього порядку". Апарат Кошу мав складатися з "управління Кошу і 11 полків". На чолі Кошу стояв отаман (посада передбачала ІІІ "клясу у зв'язку з важливістю покладених на неї завдань"), який користувався правами отамана корпусу. У керуванні діяльністю Кошу його отаман безпосередньо підлягав міністрові внутрішніх справ, від котрого діставав вказівки відносно того чи іншого напрямку діяльності Кошу. Для особистих доручень отаманові Кошу призначається осавул і сотник [11].
Виконуючи IV пункт "Закону про тимчасові штати та Статут Кошу охорони республіканського ладу на Україні" від 25 липня 1919 року 30 липня 1919 року у "Віснику Народного МВС УНР" вийшов нормативний документ за підписами Міністра внутрішніх справ І.Мазепи і директора Департаменту А.Матвієнка: "Губерніяльним та повітовим комісарам" уньому підтверджувалось створення Кошу охорони республіканського ладу з 11 полків за числом губерній. Полки складались із стількох сотень, скільки в губернії було повітів. Крім того, одна сотня мала бути створена у губерніяльному місті.
Loading...

 
 

Цікаве