WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Василь Дроник – поет нашого краю - Реферат

Василь Дроник – поет нашого краю - Реферат


Реферат на тему:
Василь Дроник - поет нашого краю
ПРО АВТОРА
Народився 22 листопада 1957 р. у с. Винограді Городенківського р-ну Івано-Франківської області в селянській родинні. Проживає в Коломиї. По закінченні Коломийського педагогічного училища (музичне відділення) учителював у школах Сарненського і Рокитнівського районів Рівненської області. Навчається заочно у Коломийському педагогічному інституті Прикарпатського національного університету їм. Василя Стефаника на музичному факультеті. Вірші поета вміщено в колективних збірках "Лірична Коломия", "Коломийська хвиля". Автор багатьох публікацій в районних, обласних та республіканських газетах, поетичних збірок "Монолог долі" (2000р.), "Ми не спимо на трояндах" (2001 p.), гумор "Номенклатурна одиниця" (2001 р,). Пише вірші і музику на власні тексти, а також на тексти інших поетів. Автор музики пісень "Наймиліша в світі українка" сл. Василя Лящовського", "Подаруй мені сонце весняне", "Летять лелеки у вирій" слова Володимира Паранюка та інших "Чом заплакала хмаринка" нова поетична збірочка для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Член спілки літераторів Коломийщини "Суцвіття". Літературно-мистецького об'єднання "Коломийка". Двічі дипломант поетичного конкурси "Виявляємо духовність нашу" (1996.1998рр.). Нагороджений грамотою Коломийського міськрайонного товариства "Просвіта", за активну участь у відзначені 120-річчя з дня народження покутського письменника Леся Гринюка.
Кожен із нас колись відкривав для себе світ. Це було в дитинстві, тоді, коли на Небі взагалі не буває жодної хмаринки. А якщо вона і є, то усміхається, як у вірші "Чом заплакала хмаринка?" однойменної збірочки Василя Дроника.
Як народилася ця збірка?
Може, із бажаннявідкрити дітям ще одне віконечко у світ прекрасного, в котрому усі друзі: зайчик і лисичка, квочка з курчатами і гусенята, жабка і дівчинка - помічниця.
Темою дружби об'єднані майже всі поезії збірки.
Як приємно читати вірш "Новорічне свято", в котрому у дружньому колі ведмежата, зайченята, вовчики і козенята.
Цікаво, що герої книжечки щасливо уникають небезпек. Але ж допомагає їм у цьому не лише власна спритність. А хто ж?
Того Помічника можна назвати Сонечком (є у добірці вірш із такою назвою). Воно хоч і ховається увечері, ніколи не зникає зовсім, а ніби спостерігає за нами з-під щільного покривала ночі. Тому і не журиться маленька дівчинка, чекаючи пробудження Сонця.
Може, це Сонце пробуджується не лише на Небі? Може, автор прагнув, щоб Сонце пробудилося в серці кожної дитини і стало для неї справжнім Другом.
А хіба не можна дружити і з Сонечком, і з Добром, і з Любов'ю? Можна!
СОНЕЧКО
Каже мамі донечка:
- Де поділось сонечко?
- В морі сонечко скупалось,
- За хмарини заховалось,
Не журися, донечко,
Завтра вийде сонечко.
ДРУЖИЛОЧКА
Дружить місяць із зірками,
Дружить річка з берегами,
Дружить хмарка із вітрами,
Дружить музика з словами.
Дружить ластівка із літом,
Із весною дружать квіти,
Дружать - рибки із водою,
А ми дружимо з тобою.
Василь Дроник
Хай щедрим колоссям шумлять Вам літа
В роздолі пшеничного поля,
І квітне весною душа золота,
Завжди усміхається доля.
Хай Бог береже Вас усіх від біди,
Горе в житті обминає,
І цвітом буяють вишневі сади.
А щастя зоря не згасає.
В.Дроник
Loading...

 
 

Цікаве