WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Народні символи України: хліб, барвінок, колосся, верба, писанки - Реферат

Народні символи України: хліб, барвінок, колосся, верба, писанки - Реферат

тільки окраса, а й наш духовний символ, наша спадщина.
Говорила мати: "Не забуться, сину,
Як будуєш хату, посади калину.
Білий цвіт калини - радість України,
А вогняні грона - наша кров червона.
Зоряна калина і краса, і врода
Нашої країни - нашого народу". -
Пам'ятаєш, сину, що казала мати:
"Посади калину в себе біля хати".
З калини робили колиски для немовлят, прикрашали світлиці.
На калині мене мати колихала,
Щастя, долі в чистім полі виглядала,
Ой, калинонько червона, нахилися,
Від землі ти сили-соку наберися.
Та літа давно минули-одлунали,
Як мене гілля високе колихало.
Знов калина коло млина розквітає,
Мого рідного синочка забавляє.
Виростай же, мій синочку, мій соколе.
Тобі щастям колоситься рідне поле,
Пролягла тобі на полі путь орлина
І в дорогу проводжає цвіт калини.
* * *
Зацвітай, молода калино,
Серед тихого повесіння.
Чиста хвиля до тебе плине,
Омиває твоє коріння.
Це ж тобі од вітрів ламатись.
Білим цвітом шуміть над світом,
Свіжих сил від землі набратись,
Дивом кетягів пломеніти.
Неподоланому народу,
Солов'їній моїй Україні,
Над камінням, над сиві води
Ти про щастя шуми, калино.
КАЛИНА
Посадіть калину коло школи,
Щоб на цілий білий світ
Усміхнулась щира доля,
Материнський ніжний цвіт.
Посадіть калину на городі,
Щоб розквітнула земля!
Із роси - пречиста врода,
З неба - почерк журавля.
Посадіть калину коло хати,
Щоб на всеньке, на життя,
Став би кожен ранок святом,
Дітям буде вороття.
Посадіть калину в чистім полі,
Хай вона освятить час,
Рід наш дуже любить волю,
Хай же й Воля любить нас!
А щоб цвіт її не стерся,
Не зів'яв у спориші,
Посадіть калину коло серця,
Щоб цвіла вона в душі.
Ведуча. Вдумайтесь в слово "Батьківщина" і вдумайтесь в слова "Що таке Батьківщина?". (Роздуми учнів).
Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата.
Під вербою криниця,
Серед лугу лелека,
І діброва далека.
І веселка над лісом,
І стрімкий обелісок...
Ким в житті ти не станеш:
Шахтарем, хліборобом,
Зореплавцем хоробрим,
Будівничим, солдатом -
Слід завжди пам'ятати:
Коли любиш ти все це
І приймаєш у серце,
Як готовий щомиті
Від біди боронити
Кожну в лузі травинку,
Кожну в гаї пташинку,
Значить - це Батьківщина
Має доброго сина.
Наша свята земля, рідна оселя, солов'їна мова, невмируща пісня, червона калина і все, про що ми говорили, - є нашою Батьківщиною, яка зветься Україною. Тож любімо, шануймо, бережімо її та будьмо гідними її синами та доньками.
ПОХІД-РОЗВАГА ДО МУЗЕЮ НАРОДОЗНАВСТВА
Мета. Розширити та поглибити знання дітей про народну символіку. Ознайомити з минулим та сучасним життям українського народу. Виховувати повагу до народних традицій, звичаїв,
Хід заняття
(Вихователь організовує дітей).
- Діти, сьогодні ми з вами вирушаємо у цікаву подорож, під час якої ми потрапимо до музею народознавства. Ми з вами побачимо мальовничо оформлені стенди, вітрини, макети та велику кількість експонатів, завітаємо до хати, в якій колись жили наші дідусі та бабусі. Але подорож ця буде незвичайна. Дорогою ми зустрінемо цікавих казкових героїв з їх чарівними глечиками, макітрами, прудкими та сміливими ложками.
А дорогу хто нам покаже, діти? (Виходить переодягнений Колобок).
- Так, Колобку, веди нас дорогою в гості до казок. Але спочатку розкажи про себе.
(Колобок співає "Пісню про Колобка"). Колобок.
Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік,
Від лисиці втік,
І від тебе втечу...
У нашому музеї ми побачимо макет печі, в якій наші бабусі готували смачну їжу і при цьому співали таку пісеньку:
Я печу, печу, печу
Дітям всім по калачу,
Зверху маком потрушу,
В піч гарячу посаджу,
Випікайтесь, калачі,
У натопленій печі.
- Діти, щось Колобок хвилюється, мабуть, йому дуже хочеться подорожувати далі.
Колобок котиться і зупиняється...
Вихователь показує ілюстрацію до казки "Лисичка і Журавель, Колобок розглядає ілюстрацію разом з дітьми).
- Кого ми бачимо на малюнку?
(Лисичку та Журавля, які розглядають глечик і не можуть скуштувати страви).
- Діти, а давайте з вами розглянемо, які чарівні глечики музеї.
- Колобку, розкажи нам, що ти знаєш про глечик, а малята послухають.
Колобок. Глечик зроблений із глини, він правильної круглої форми. З такого глечика їли наші дідусі та бабусі.
- Діти, давайте разом з вами спробуємо пригадати, який ще старовинний посуд був присутній в казці "Лисичка та Журавель"? (Горщик)
- Правильно, діти. Напевно, Колобок зрозумів, що ви дуже гарно знаєте цю казку, бо пригадали назву цього старовинного посуду.
Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
В глиняному горщику...
Весь цей посуд розмальований петриківським розписом. З давніх-давен славиться село Петриківка чудовим народним мистецтвом - стінописом та декоративним розписом на дерев'яних та глиняних побутових речах. Петриківські майстри відображають природні формиквітів, наприклад, гвоздики чи калини, створюючи образи фантастичних, небачених у природі квітів. Крім різноманітних квітів, петриківці малюють ягоди (полуницю, ви-ноград) та птахів. Рідше зустрічаються зображення тварин та людей.
Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма.
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.
(Діти розглядають барвисте переплетіння орнаменту петриківського декоративного розпису). У нас попереду ще дуже багато цікавих зустрічей. І наш Колобок покотився по казковій стежці музею.
-Діти, подивіть, хто це?
(Показ ілюстрації до казки "Курочка Ряба)
(Курочка Ряба)
- Курочка Ряба знесла яєчко не просте, а золоте. А тепер давайте розглянемо крашанки, писанки нашого музею. Бачите, які вони гарні. З простого яєчка вони перетворилися на гарні писанки, завдяки вмілим рукам художника. (Вихователь показує писанку).
- Писанка така гарна, що з нею порівнюють красиву дівчину, кажуть: "Гарна, як писанка". З писанками на Великодні свята організовують різноманітні ігри, кожен намагається розмалювати їх якнайкраще. Розписують і дорослі, і діти.
(Діти довідуються, що яєчко, вифарбоване в один колір, називають крашанкою. Пригадують кольори, які можна використати, розглядають барвисті крашанки у плетеному кошику, пригадують прислів'я, вірші)
Як уродила, то була біла, Тепер подивіться: рябенька я ціла. Мені змалювала Оксаночка бочки, І жовті, й червоні, і білі квіточки. Писанки нашого музею розмалювали діти з гуртка "Чарівні писанки".
- І знову Колобок рушає.
- Котиться, котиться, а назустріч йому хто? (Показ ілюстрації до казки "Колосок").
- Діти, ви впізнали героїв цієї казки?
- Так, це мишенятка Круть та Верть, а з ними півник Голосисте Горлечко.
- І що вони тримають у руках? (Колосок) (Вихователь читає віршик "Колосок")
Колосочку, колосе,
Мудра голова,
Вітерець лапами
Тихо повіва.
Подивіться на сніп колосків у нашому музеї. Це колосся є початком хліба на столі. Колобок, (питає у дітей):
- Що півник зробив із зерном колоска?
- Обмолотив, а потім змолов зерно на борошно.
- Молодці, діти, а тепер подивіться, що стоїть у нашому музеї на столі?
- Макітра.
- А що в макітрі?
- Пиріжки, які півник спік у печі, притрусив маком. В давнину мак терли макогоном.
- А чим півник розкачав тісто?
- Качалкою.
Подивіться, все це є у нашому музеї народознавства. Колобок. А я знаю ще й віршик про качалку.
Наталко-Полтавко,
Бери-но качалку,
Вранці покачай,
Нам пиріжків дай.
- А зараз я всіх малят запрошую до бабусі, яка пригостить нас пиріжками, що лежать в гарно розмальованій глиняній мисці.
Подякуємо Колобку за те, що він нам показував дорогу і разом з ним покуштуємо ці смачні пиріжки. (Діти пригощаються пиріжками).
Loading...

 
 

Цікаве