WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Відомі люди про Україну та мову - Реферат

Відомі люди про Україну та мову - Реферат


Реферат з українознавства
Відомі люди про Україну та мову
Алепський П. (1654-1656)
...по всій козацькій землі ми помітили прегарну рису, що нас дуже дивувала: всі вони, за малими винятками, вміють читати та знають порядок богослужби й церковний спів. Крім того, священики вчать сиріт та не дозволяють, щоб вони тинялися неуками по вулицях.
П. Алепський
1654-1656
Биков В. (1988)
Хочеться задати сакраментальне запитання: що таке мова? Звісно, вчених визначень цього явища не бракує, проте... Як чисто прагматично, то все зрозумло: мова - засіб спілкування між народами, класами, індивідуумами. В організованому суспільстві що вищий ступінь володіння нею, то, напевне, ліпше. Високо організоване виробництво, політизовані суспільні формування, армія потребують чітких і доступних команд загальнозрозумілою мовою з метою точного виконання їх. Але чи тільки для цього слугує мова людям? Чи тільки для спілкування? А для мислення? Для його повноти й щирості?.. Як верталася колись надвечір жниця з поля, вона співала зовсім не з огляду на спілкування - для себе, для вираження своєї душі. Але яка може бути мова, що уособлює душу? Мова - як продукт душі і сама душа - певним чином як продукт рідної мови?
Либонь, варто задуматись.
Бодуен де Куртене Я. (1913)
Якщо українцям хочеться мати свою окрему літературну об'єднуючу мову, то це їх справа, і ніхто, ні польське шляхетство, ні російське чиновництво, не має права вмішуватися в цю їх домашню справу.
В.Винниченко (1926)
Мета повинна бути все та сама, одна, єдина, незмінна: цілковите соціальне й національне визволення нашої нації, творення соборної самостійної й незалежної держави працюючого робітничо-селянського народу нашого. А цим самим служіння визволенню всього працюючого, поневоленого людства всіх народів і нашій землі, творенню загальнолюдських невмирущих цінностей.
Це - найвища, найкраща мета л ю д и н и.
В.Винниченко
Поворот на Україну
1926
Вердум У. (1670-1672)
Найбільше ласкавості в словах і жестах знайдеш на Русі, спеціально у жінок, до чого спричиняється також русинська мова, вимова котрої не така тверда, як польська. Тому кажуть, що у Львові живуть такі гарні, делікатні й спокусливі невісти, як зрештою ніде на цілій земній кулі.
Верхратський І.Г. (1902)
Кожний нарід, що почуває себе народом, дорожить рідною бесідою. Хто ображає річ народну, той ображає святощі народні, ображає весь народ.
Возняк М.С. (1917)
Один мудрець сказав такі слова: "Поневолений народ, що заховує свою мову, держить ключ від своєї тюрми у своїх руках". Не забуваймо про се. Через рідну мову стали ми на ноги, ввійшли в сім'ю просвічених європейських народів.
Гавлічек-Боровський К. (1848)
Доки не буде направлена кривда, зроблена українцям, доти неможливий справді міжнародний спокій.
Гмиря Б. (1969)
Коли дехто з моїх друзів каже, щоб я беріг свої сили, бо інакше, мовляв, "передчасно згорю", я відповідаю, що віддаю перевагу горінню. Таке моє ставлення до народу, якому я співаю. Ось вам недавній факт: латиші скандували українською мовою слова української пісні, викликаючи мене на сцені вже після "третього відділу". Ну, як я міг не продовжити почату ними пісню?..
Гоголь М.
Надзвичайна мова наша є ще таємницею. В ній усі тони і відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. І справді, інше слово часом дорогоцінніше самої речі...
Голобородько В. (1988)
За теорією лінгвістів Сепіра та Уорфа, кожен народ відображає дійсність через свою мову і культуру, тому дійсність у кожній мові різниться між собою, тому дійсність, відображена в українській мові, є унікальною у порівнянні з іншими мовами.
Гончар О.
Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів - скількома епітетами супроводяться визнання української мови. І, зрештою, всі ці епітети слушні. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.
Делямар К. (1869)
В Європі існує народ, забутий істориками, - народ русинів... Цей народ існує, має свою історію, відмінну від історії Польщі і ще більше від історії Московщини. Він має свої традиції, свою мову, окрему від московської й польської, має виразну індивідуальність, за яку бореться. Історія не повинна забувати, що до Петра І той народ, який ми нині називаємо рутенами, звався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю і Рутенією, а той народ, який ми нині звемо руським, звався москвинами, а їх земля - Московією. В кінці минулого століттяя всі у Франції і в Європі добре вміли відрізнти Русь від Московії.
Добролюбов М.О. (1860)
...само собою розуміється, що ніхто не відмовить малоруському, як і всякому іншому, народові в праві і здатності говорити своєю мовою про предмети своїх потреб, прагнень і спогадів; ніхто не відмовиться визнати народну поезію Малоросії. І от до цієї поезії треба зарахувати вірші Шевченка. Він - поет цілком народний, такий, якого ми не можемо вказати у себе.
Довженко О. (1956)
...На сороковому році будівництва соціалізму в столиці сорокамільйонної УРСР (повністю) викладання наук так же, як і в інших вузах УРСР (повністю), провадиться російською мовою. Такого нема ніде в світі. Згадую листи Леніна з національного питання і думаю: не говоріть мені більше нічого. Я все зрозумів і переповнений вщерть. Якщо мій народ не спромігся на власну вищу школу, - вся абсолютно решта, себто ну ніщо вже інше, не має ціни. Яка нечувана аморальність...Який жорстокий обман...І жаль, і сором...
О.Довженко
Щоденник
7.11.1956
Довженко О. (1956)
...На сороковому році будівництва соціалізму в столиці сорокамільйонної УРСР (повністю) викладання наук так же, як і в інших вузах УРСР (повністю), провадиться російською мовою. Такого нема ніде в світі. Згадую листи Леніна з національного питання і думаю: не говоріть мені більше нічого. Я все зрозумів і переповнений вщерть. Якщо мій народ не спромігся на власну вищу школу, - вся абсолютно решта, себто ну ніщо вже інше, не має ціни. Яка нечувана аморальність...Який жорстокий обман...І жаль, і сором...
О.Довженко
Щоденник
Loading...

 
 

Цікаве