WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Що означає Святий Збір? (Українська традиція Святого Збору і містика Різдва Світа) - Реферат

Що означає Святий Збір? (Українська традиція Святого Збору і містика Різдва Світа) - Реферат


Ой дай Боже!
За ним Зірниця як Сестриця
А зажди же Місяцю Брате
Бо я вже послана по Зелене Вино
По Кудряве Пиво
Ще й по Медок Солодкий
Бо Зелене Вино Богу приємно
А Кудряве Пиво Гості приймати
А Медок Солодкий Пчилки годувати
Відміна Б: "Ой ходить бродить Місяць в Хмарі", тотожня з Відміною А: "Ишов-перейшов Місяць по Небі", - з виїмкою одного імени "Киоство", яке у Відміні Б бракує. Обидві Колядки співають про таку саму Астральну Двійцю і висловлюють одну й тоту саму ідею культово-реліґійну[1]; а обосторонні дальші їх подібності є собі взаємно доповненнями і поясненнями. Тому ж, коли в "А" є бесіда про варення пива "для Святого Киоству"[2],а в "Б" Зірниця приносить пиво "гості приймати"[3], то розуміємо, що Киоство і товариство - це одно поняття. Коли ж про Киоство, чи Кіоство, співають не в однім місці, але і другім, - в тій самій окрузі, - то є воно чимось реальним, а не похибкою, як думав П. Чубинський.
[1] Прим. Кс.С.: Про культурно-реліґіне значення Астральної Двійці - Зорі і Місяця - в Українській минувшині глядіть в однім з розділів про Святу Вечерю.
[2] Прим. Кс.С.: Мабуть: "для Святого Дня - Киоству", т.є. товариству, зборові.
[3] Прим. Кс.С.: Замічаю мітольоґійний образець: Зірниця, післана з Неба, щоб заосмотрити люди в Святочні напитки і припильнувати, щоб були угощені учасники Збору. Чи не Святий це - дійсно - Збір? Зірниця піклується годівлею Пчіл. Це теж Небесні сотворіння, як побачимо понижче. Тож не диво, що Медок Солодок вважається містичним Святочним напитком.
Традиції самогуртування: Cвятий Збір
(Глибокі етно-культурні основи Українського Святого Збору)
Святий Збір як окреме народне свято поза Святовечірнім родинним збором формально не виступає. Про нього говорять лиш глухі вісті в народі, які час-від-часу даються чути про "Святий Збір", або "Свято Збору". І про нього свідчить, завсігди реаґуюче проти нього, Християнське свято церкви: Собор Богородиці, - другого дня Різдва, 8 січня.
Зовсім катеґорично стверджують давнє Свято Збору старовіцькі Колядки.
День Сятого Збору як давнього свята не дається зафіксувати.
Після Свят-Вечера й Святої Вечері, що збирають і з'єднують кожну Українську ближчу й дальшу сім'ю і є вже першою вказівкою про існування в народі ідеї Збору, слідує велетенський Святочний збір у Християнських церквах досвіта першого дня Різдва Хр., збір такий імпонуючий всенародний, що на нім не бракує ні одної живої Української душі.
Не ухибляючи Християнським мотивам і Християнській вірі Українського народу, але знаючи Християнську культурну недорозвиненість Українського народу, - і з огляду на існуючі Старовіцькі традиції народу, - стверджую, що найменше половина побудок до цього всенародного Різдвяного здвигу творять Старі реліґійні й суспільні почування. Християнська українська церква ставить народові перед очі в другий день Різдвяних свят ідею соборного, збірного, шанування Богородиці і всіх її свят. Мотив Християнський цього свята зрозумілий і вказаний: материнство Матері Спасителя, це збір усіх мотивів її культу.
А однак цей мотив робить вражіння обласної церковної справи. В Римо-католицькій церкві другий день Різдва Хр. є присвячений культові трьох царів, що прибули з поклоном до народженого Спасителя. В Євангелії східної Християнської церкви (української) на день Собора Богородиці читається також про поклін трьох царів Христу та про втечу Христа перед Іродом до Єгипту. Виходить з цього, що Християнські, церковні, мотиви свята є властиво інші, ніж ідея збору всіх мотивів шанування Богородиці. Другого дня Різдва є менший наплив народу до церкви, хоч нарід називає цей день святом збору (по вказівках Церкви).
Дивна річ: нарід лучить цей день з Старовіцькими обрядами - жертвами, особливого характеру, приношеними по церквах: у багатьох сторонах приношено перед війною, а і тепер декуди приносять до церков, жертви, - або Святочних великих Медівників у подобі виплітаних зір, або миски Пирогів, - з виключенням приносів хлібних. Це очевидно в зв'язку з ідеольоґією Святої Вечері про жертву пшениці і меду та Святочних пирогів, - і по всій формі шанування Зорі і Місяця-Молодика (ідеольоґійна особливість Пирогів).
Оце було би вказівкою, що з цих містерій проглядає реліґійна тема шанування, а не мотив (християнського) збору.
Значна частина старинних Колядок не відокремлює трьох днів Різдва так як це робить християнська Церква: 1-й день - Різдво Христове, ІІ-ий - Собор Богородиці, ІІІ-ий - святого Стефана, а відзначує головні ідеї великого Свята, яке розтягає властиво аж до Водорщів. Колядки, які нагадують давні традиції, і корять нарід за принагідне їх понехтування, співають приміром:
"Чи печуть (люди) Колачі на Різдво,
Чи варять Пива (Меди) на Святий Збір,
Чи сучать Свічі до Святих Водорщів."
Тож Колядки не вказують Святочного дня народних зборів. Але свідчать вони про народний ідеал Святого Збору, вказують на його конечність і Святість і пояснюють його значіння, ухиляючи всякі сумніви про його характер як збору народу.
Ой ми зіслані на признаванє
Наш Ґосподарйу Пане Федору
ІЦо тепер робит ся наша верста
Ци держи Віру Старовіцкую
Старовіцкую тай Старих Людей?
Ци вни си мольи Свйитому Різдву
Ци вни си клоньи Свйитому Збору
Ци держи Віру Старовіцкую?
Частина 3: Глибокі етно-культурні основи Святого Збору.
Програма Святого Збору: етичні роздуми та догани. Ініціація, поділ на статеві гурти та вибір Пари.
Є в Колядках та Щедрівках ще одна характеристика старинности Українського свята Збору. Це ті етичні роздуми й догани, висказані мітичними Голубами. З такими роздумами й моралями можна часто стрітитися в Колядках. Вони очевидно мають свою ціль і належать до проґрами Свята.
Отож цікава річ, що подібні моральні науки і так само з покликом на первісну етику народу бувають на вселюдних святах пракультурних народів природи, приміром у Якутів, або у інших палеоазіятів (про те ще опісля).
Ці анальоґії, як самих всенародних свят, так і моральних доган і пісень, ставлять Українське Різдвяне свято, і окремо Святий Збір, у ряді свят такого самого, первісного типу.
Здається однако ж, що саме етнічний характер Українського свята Збору висновується з далеко глибших початків життя Українського народу. На це вказують як раз моралізуючі Святочні практики Українського народу і анальоґійні їм практики народів природи. Бо такі періодичні, Святочні, моральні поклики мають свій початок в ініціяційних поученнях, даваних пракультурними народами своїй молоді перед уведенням її в Молодецький або Дівоцький стан. Таке уведення буває попереджуване окремими обрядами і
Loading...

 
 

Цікаве