WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Що означає Святий Збір? (Українська традиція Святого Збору і містика Різдва Світа) - Реферат

Що означає Святий Збір? (Українська традиція Святого Збору і містика Різдва Світа) - Реферат

понижче мова. Та, наколи у цих народів Святочні племінні збори є засобом громадянського й культурного з'організовання й обнови племінної життєвої енергії, для боротьби о майбутнє, - на Україні вони не викликують навіть не тільки енерґії, щоб оформити себе ізбудити народну свідомість про це, що атавістично криється в народній душі і домагається вислову.
Нарід іде за глухим зовом душі і пасивно, невільничо, бере участь у давнім традиційнім Зборі. Відчуває його потребу, його вищі мотиви - Святість, думає безперечно катеґоріями старими, - але не хоче знати нових реальних обставин життя та боротися з ними.
Чи це таке безмірне прив'язання до старих традицій і туга за ними, - чи зломання душ - і перед чим? Чи перед могутньою Християнською ідеольоґією, що ставить ідеал спасіння душі понад всі ідеали світа? - Чи перед елементарним напором нових життєвих струй та нових життєвих кличів?
Подив будить Український нарід, коли проти стихій нового життя стоїть опірно, але непорозуміння і здивування, що так німо боронить старих племінних традицій і давніх культурних вимог свого існування.
Старі реліґійні й суспільні почування. Український Святий Збір і Християнські свята.
Святий Збір як окреме народне свято поза Святовечірнім родинним збором формально не виступає. Про нього говорять лиш глухі вісті в народі, які час-від-часу даються чути про "Святий Збір", або "Свято Збору". І про нього свідчить, завсігди реаґуюче проти нього, Християнське свято церкви: Собор Богородиці, - другого дня Різдва.
Зовсім катеґорично стверджують давнє Свято Збору старовіцькі Колядки.
День Сятого Збору як давнього свята не дається зафіксувати.
Після Свят-Вечера й Святої Вечері, що збирають і з'єднують кожну Українську ближчу й дальшу сім'ю і є вже першою вказівкою про існування в народі ідеї Збору, слідує велетенський Святочний збір у Християнських церквах досвіта першого дня Різдва Хр., збір такий імпонуючий всенародний, що на нім не бракує ні одної живої Української душі.
Не ухибляючи Християнським мотивам і Християнській вірі Українського народу, але знаючи Християнську культурну недорозвиненість Українського народу, - і з огляду на існуючі Старовіцькі традиції народу, - стверджую, що найменше половина побудок до цього всенародного Різдвяного здвигу творять Старі реліґійні й суспільні почування. Християнська українська церква ставить народові перед очі в другий день Різдвяних свят ідею соборного, збірного, шанування Богородиці і всіх її свят. Мотив Християнський цього свята зрозумілий і вказаний: материнство Матері Спасителя, це збір усіх мотивів її культу.
А однак цей мотив робить вражіння обласної церковної справи. В Римо-католицькій церкві другий день Різдва Хр. є присвячений культові трьох царів, що прибули з поклоном до народженого Спасителя. В Євангелії східної Християнської церкви (української) на день Собора Богородиці читається також про поклін трьох царів Христу та про втечу Христа перед Іродом до Єгипту. Виходить з цього, що Християнські, церковні, мотиви свята є властиво інші, ніж ідея збору всіх мотивів шанування Богородиці. Другого дня Різдва є менший наплив народу до церкви, хоч нарід називає цей день святом збору (по вказівках Церкви).
Дивна річ: нарід лучить цей день з Старовіцькими обрядами - жертвами, особливого характеру, приношеними по церквах: у багатьох сторонах приношено перед війною, а і тепер декуди приносять до церков, жертви, - або Святочних великих Медівників у подобі виплітаних зір, або миски Пирогів, - з виключенням приносів хлібних. Це очевидно в зв'язку з ідеольоґією Святої Вечері про жертву пшениці і меду та Святочних пирогів, - і по всій формі шанування Зорі і Місяця-Молодика (ідеольоґійна особливість Пирогів).
Оце було би вказівкою, що з цих містерій проглядає реліґійна тема шанування, а не мотив (християнського) збору.
Значна частина старинних Колядок не відокремлює трьох днів Різдва так як це робить християнська Церква: 1-й день - Різдво Христове, ІІ-ий - Собор Богородиці, ІІІ-ий - святого Стефана, а відзначує головні ідеї великого Свята, яке розтягає властиво аж до Водорщів. Колядки, які нагадують давні традиції, і корять нарід за принагідне їх понехтування, співають приміром:
"Чи печуть (люди) Колачі на Різдво,
Чи варять Пива (Меди) на Святий Збір,
Чи сучать Свічі до Святих Водорщів."
Тож Колядки не вказують Святочного дня народних зборів. Але свідчать вони про народний ідеал Святого Збору, вказують на його конечність і Святість і пояснюють його значіння, ухиляючи всякі сумніви про його характер як збору народу.
Старовіцькі Колядки про Святий Збір.
Тож першим нашим завданням було би виказати прикладами з Колядок, яку думку має нарід про значення Свята Збору.
Оце приклади таких Колядок.
В Колядці з Орелця, повіту Снятинського (З. У.) - Два Голуби просять Стрільця, щоби їх не стріляв і промовляють:
Ой в Лїску Лїску на Жовтім Піску
.......................................
Ми не Голуби але Ангели
Нас післав Господь з Неба на Землю
Як Люди си (-ся) ту ба й ісправують
Ци дають Вино Людям на Закон
.......................................
Ци ситьи (ситять) Медці д'Світому Збору
Д'Світому Збору Богу на хвалу
Ци гаразд си тут люди справують?
Ни гаразд си тут люди справують
Син з своїм Отцем до права стає
Донька на Мати руку здоймає
Брат на брата ніж витягає
Сестра на Сестру чирів збирає
Тут ясно виходить з контексту Колядки, що Святий Збір - то збір людей, котрим дають Вина, бо так Закон каже, і приймають їх Сиченими Медами для більшої хвали Божої. Це Збір народу для реліґійної цілі, для піднесення реліґійного шанування, і згадані напитки мають цей настрій реліґійний збільшувати.
Було вже згадане в розділі про Жертви первісні Свят-Вечера, що пиття Святочних напитків було в давнину на Україні обов'язковим, анальоґійно до Іранських реліґійних понять і служило до піднесення реліґійної екстази. Вислів: "чи ситять Медці Богу на хвалу", - на це як раз указує. І нині в багатьох сторонах України вважає простий нарід заосмотрення себе в напитки, - хоч би в найменшій кількості, - на Різдвяні свята, за справу обрядову.
Що однак в Українськім Святім Зборі видить нарід передовсім своє Старовіцьке, племінне свято, виходить з повищої Колядки ясно, бо в ній нема ані одного спомину імени Ісуса Христа або Преч. Діви і ніяким натяком не дається цьому Зборові характеристики християнської.
В іншій Колядці ось як співають:
На Горі Горі Топірцї Дзвенї
.................................
С перед Церкоўцї Біл Камінь стоїт
Та на Камени Дві Галузоньки
А при Вершечку Два Голубоньки
Тай
Loading...

 
 

Цікаве