WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Бог, Різдво Світа, Прадід і Лицарі (Що означає „Дідух“?) - Реферат

Бог, Різдво Світа, Прадід і Лицарі (Що означає „Дідух“?) - Реферат

господарські, які зазначилися з ідейної сторони в пам'яті народу і нарід за ними тужить та за Прадідом, що є їх символом.
Потрійна ідея Прадіда-Дідуха. Існування потрійної ідеї Прадіда-Дідуха:
? як культурного Лицаря,
? як боготвореного Предка роду і
? як Астрально-мітольоґічної появи,
свідчить лиш про еволютивні степені цієї ідеї і про задержання народом усіх Старих традицій. А межи ними зберіг нарід і Стару ідею Бога.
Можливість впливів іранських і християнських. На поширення в Українського народу ідеї Прадіда як Бога могла вплинути християнська доґма про сина Божого і сина людського. Але не виключені впливи чужоплемінні, а саме - Іранські, бо ми понижче побачимо далеко ширші анальоґії Іранських ідей про Прадіда з Українськими.
На оцю думку наводить саме ім'я Дідуха, хоч воно Українське. Бо це ймення занадто ексцентричне й мало уживане в поточній бесіді.
Українська етимольоґія імени "Дідух". Його етимольоґія вправді чисто Українська. Є подібні до нього іменники в живій Українській мові, наприклад - "старух", "татух". Їх окінчення побільшують значення кожного з них : "старух" - це дуже старий дід; "тат-ух" - це той, що є татом для багатьох. Спеціяльно значить "татух" - той, що покровительствує всім як батько, тато. Але ймення "Дідух", хоч відповідає вповні ідеї Прадіда як дуже старого й давнього діда і покровителя роду, не містить у собі такого широкого й високоідеального поняття про Прадіда, яке надає йому нарід, що уявлює собі його вічно живим та перебуваючим на Небі й рівняє його з Богом.
Староіранська співзвучність. Тимчасом такій ідеї Прадіда дуже відповідає Староіранське слово майже однозвучне з іменем "Дідух". Це слово : dadvah dadu? - da?u?, adjectivum - т. зн. той, що сотворив; Творець; творчий. Це слово вживалося в Староіранців лише про Бога Творця , а опісля про Агура-Мазда (Ормузда).
Не забуваймо,
? що найбільше первісною реліґією Староіранців був культ Світотворчої засади (гл. минувший трактат про культурно-реліґійні впливи старого Сходу й Полудня);
? що Староукраїнський календар дуже близький до Староіранського;
? що три головні Іранські свята були присвячені Творцеві; - і
? що Староукраїнське Різдво - це Свято Сотворення Світа.
Сліди реліґійної і святочної термінольоґії Іранської суть частіші в Українських святах Різдва і Щедрого Вечера; це покажеться в дальшому дослідженні.
Тому ж є дуже правдоподібне , що на приняття народом Святочного терміну Дідух вплинуло вживане Староіранськими поселенцями на Україні слово dadvah, dadu? або da?u? - і рівночасно поглибило його значення .
Додати належить, що Староіранський культ Творця належав до перед-авестійської доби, культурно й історично може рівнорядної й синхронічної з первісним Українським шануванням Дідуха.
Астрально-мітольоґічний образ Дідуха в Піснях.
Правдивою поезією навіяна постать Прадіда в його Астрально-мітольоґічнім зображенні. Його зображує нарід поодинокого - і посеред Рідні.
Тут зверну увагу на цей другий образець. Прадід - це Місяць, Небесний Господар посеред Астральної рідні. В Колядках на оцю тему приявлюєсь найвиразніше Місячне спрямування міту про Дідуха та означуєсь культурно-історична позиція цієї постаті.
Ось приклади з Колядок і Щедрівок:
Щедрий Вечор Добрий Вечор
Щедрий Вечер Добрий Вечер
Добрим Людям на Здоровє!
Стояла Світілка Новозрублена
А в тій Світілці Три Оконечка
В Першім оконечку Ясний Місяць
В Другім оконечку Ясне Сонце
В Третім оконечку Ясні Зірки
Щож Місячик то Господарик
Щож Сонечко то Господинька
Ясні Зірки Його Дітки
Ой затяти зарубати
Ой затяти зарубати
Там Церковцю становляти!
А в Церковци Три Оконця
В Першім оконци Ясний Місяць
.....................
Ясний Місяць Пан Господар
Ясне Сонце Його Жона
Ясні Зірки Його Діти
А з Клену Листу нападало
А з Клену листу нападало
На тім Листі написано
Ясний Місяць то Господар
Ясне Сонце Його Жона
Ясні Зорі Його Діти
Що й у Нашого Пан-Отця Золотії Ворітця
Що й у Нашого Пан-Отця
Золотії Ворітця
А за тими Ворітцями
Стоят Стовпи Золоті
А за тими Стовпами
Стоят Столи Заслані
А за тими Столами
Сидить Батько з Синами
Пише Листи Перами
Що на Небі Молодик
Да то Божий Чоловік
Що на Небі Зоря
Да то Божая Жона
Що на Небі Зірочки
Да то Божі Діточки
Астральна прарідня та Райське Дерево.
Що оця група родинна приявлює Першу рідню, виходить з порівняння з іншими подібними Колядками або Щедрівками. Як повище в містичній Будівли, що є образом Небозводу з Астральними творивами, являється оця Рідня, так появляєсь вона на Райськім Дереві, що вважається в Різдвяних мітах першим твором Світа і приносцем найкращих творів в Різдві Світа.
Ой Долів-долів Луженьки
Ой течать ними Бистрі Річеньки
Ой плинеж плине Райскоє Древце
Райскоє Древце з Трома Вершеньки
В Однім вершеньку Сив Соколонько
В Другім вершеньку Сива Кунонька
В Третім вершеньку Сив Ластовлята
Ой не єж тото Сив Соколонько
Але єж тото Господаренько
Ой не єж тото Сива Кунонька
Але єж тото бай Ґаздинонька
Ой не єж тото Сив Ластовлята
Але є ж тото Єїх Дитята
Хоч в повищій Колядці зображена Прарідня алеґорично, Першими звіринками Світа, принесеними Райським Деревом, то все-таки оця алеґорія говорить про Першу рідню, а про неї співають на Різдво-Коляду.
Подібно, і ще виразніше, мітольоґічно зображує Першу людську рідню інша Колядка як Місяць, Сонце і Зорю, що виступають з Трьох Конарів Прадерева в Почині Світа - і пояснює, що це - не Місяць, аГосподар - не Сонце, а Його Жона - не Зоря, а Його Дітина.
Астральна прарідня як образ пракультурних ідей.
Оця Перша родинна трійця в ролі Астральної трійці не лиш замітна як Український ориґінальний витвір , бо до неї нема чистої анальоґії ніде в окрузі України, ані ніде в світовій Астральній мітольоґії, - окрім одної, яку подаю понижче, - але оця Астральна прарідня посуває постать Дідуха в далеко дальшу культурно-історичну добу, ніж тота, на яку вказує Святовечірній господарський сніп з плугом на нім - як документом господарської й культурної еволюції. Бо оця Астральна прарідня - цеж хіба образ пракультурних ідей.
Анальоґію до Української мітольоґічної Прарідні дають нам пракультурні Піґмеї Андамани з Індійського заливу, а також, почасти, Семанґ з Малякки, що жиють досі як народи природи, одні з найстарших народів світа. У них є міт, що Місяць - це чоловік (муж), Сонце то Його Жінка, а Зорі то Їх Діти. Красну анальоґію основної думки про Прарідню й Місячної символіки прарідні, дають міти народів природи з острова Borneo й Nias .
(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)
Прим. Кс. С.: Повніша форма поздоровлення з Свят-Вечером звучить: "Слава Icyсу Христу! Дай Боже ті Свята щасливо опровадити і до Нового Року дочекати - од Нового Року до Богоявлення, од Богоявлення до Воскресення, од Воскресення до сто літ, поки Пан Біг назначив вік, - всім посполу, хто є в тім дому!"
Згадані три свята вважаю не лиш за християнські в мотивах, але й за Місячно-мітольоґічні, як це було замічено про Передсвяточний час. Повищу формулу народного привітання на Свят Вечер записав я в Конюхах біля Бережан, але думаю, що вона в цій подобі є поширена всюди.
Loading...

 
 

Цікаве