WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Щедрий Вечер, 13-14 січня. Маланка-Василь. Коза - Реферат

Щедрий Вечер, 13-14 січня. Маланка-Василь. Коза - Реферат


Реферат на тему:
Щедрий Вечер, 13-14 січня. Маланка-Василь. Коза
Символіка Щедрого Вечера і Василя.
Щедрий Вечер зачинається властиво під Новий Рік (7 днів наперед Богоявління - символ Місячний!), т. є. в вечер перед св. Василя.
Це особливо улюблене Українське свято: мітичного Василя і Маланки, - є найщирішим шануванням Місяця з його женихальними мотивами (ними переповнені Щедрівки). Тоді мітичну постать Василя мішають часто з мітольоґійно-Місячною постаттю Іллї - Ілії, який є в Українського народу покровителем урожаїв збіжжя, особливо жита (сніп жита, дід Ілля, - в часі жнив, - це постава Місяця).
Старовірменське слово "ўаціля" (рівнозвучне з іменем Василя, - Вас-Ілля) значить: Місяць; а про значення етно-культурних взаємин Вірменів та Староукраїнців була вже споминка (у вступі) і буде ще мова.
Щоб висвітлити повищі замітки ось дві Щедрівки з Вечера під Новий Рік:
1.
Гиля-гиля на Василя
А у Василя Житня пуга Куда махне Жито пахне!
2.
Святая Василля Дьяжу місила
Пироги пекла і Рогатиє і Букатиє...
Відміни:
Святая Василля Діжу місила
Пироги пекла та Рогатії та Букатії
Ой гиля-гиля на Василя
А у Василя Житня Пуга
Куда махне Жито пахне!
Роди Боже Жито-пшеницю Всяку Пашницю
У Полі Ядро а в Домі Добро!
Слово "Гиля" це ймення Г'Ілля, з spiritus asper, "Г" - перед Іля.
Дьяжа, діжа, - це посудина, в якій замішують баби хліб; завсіди лучить з нею Український нарід ріжні напівреліґійні містерії, особливо ж у часі Весілля, коли виробляють і печуть Коровай та співають при тім Пісні, повні поезії, а особливо Астральної символіки. Діжа своєю круглістю, круглою накривкою з обручем доокола (це обов'язково) - це без сумніву символ Місяця.
Порівняймо ж тепер "Святая Василля" з Ўаціля-Місяць, і побачимо, як виразно перейнявся Український нарід шануванням Місяця.
"Святая Василля", безперечно, - Місяць, є тут жіночого роду. Шанування Місяця жіночого роду свідчить, що оці Щедровечірні містерії є пізнішими культурно й історично, ніж Святовечірні. Це покажеться опісля і з інших явищ Щедрого Вечера.
(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)
Еротичні містерії: Піч. У цю Ніч відбуваються містерії, подібні до містерій Катерини-Калети та Святоріздвяних. В них беруть участь і Господарі і Молодь.
Згідно записів на Гуцульщині Новорічна Ніч - свято Печі. "Ціли рік Вона робить Службу, а на Василя іде в Танець, Вона ся віддає".
Тому Її гарно вимащують на Маланки, аби не кляла, що не мащена: Щедрик Щедрик Щедрівочка (4).
Ніхто не спить на Ній тої Ночі, ані сідає, "бо тяжко Їй танцювати". Відміни: "Нехай Ніч спочине".
Або: "Василь із Маланкою приходять танцювати, аби Їм не перешкоджати".
На Піч кладуть Овес "на Коровай, так, як і у нас на Весіллі, і Їй дає ся Вівса, як ся віддає".
Відміни: "Аби мала чим Коня годувати, бо Вона їде у Місто, на Герць": Щедрик Щедрик Щедрівочка (4).
(За працею: Михайло Грушевський. Історія української літератури. Т. 1.)
Містерії з Хлібом: Маланка і Василь. На Щедрий Вечір випікають особливі Хліби - "Маланку" та "Василя". У Новорічну Ніч вони лежать на Святочному столі один на одному... На Маланки Господині ретельно чепурять, підбілюють Піч, бо у Святочну Ніч Вона танцює, віддається. Цієї Ночі не сплять на Печі і не топлять її, щоб Маланці було де переночувати зі своїм Чоловіком.
Як тільки Жінка замісить Діжу для випікання обрядового Новорічного Хліба, не миючи рук від тіста, йде разом з Чоловіком лякати дерева, котрі погано родять. Чоловік несе сокиру, або палицю, Жінка перевесла з дідуха (соломи на долівці від Святого Вечора). Підійшовши до дерева, Чоловік тричі стукає по ньому обухом сокири чи палицею і каже: "А чого ти, Грушо, не родиш? Я тебе зрубаю, порубаю!" Або: "Не будеш родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати". За дерево відповідає Дружина: "Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в пригоді стану". Після цього Жінка обтирає руки від тіста об дерево і перев'язує його перевеслом. В народі вірять, що після цього дерево злякається і обов'язково дасть гарний урожай. На Маланки, особливо в Новорічну Ніч, рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському.
В цей день Худобу доглядають дуже ретельно, добре годують, чистять, пестять. Тварини в Святочну Ніч можуть скаржитися Богові на тих Господарів, які погано з ними обходяться.
У Гуцулів Господар, або Господиня в чоловіковій шапці, виходить з хлібом до води, окунає тричі хліб у воді, промовляючи: "Не купає ся хліб у воді, але я в здоров'ю і силі". Набираючи води до коновки, приказує: "Не беру води, але Мід і Вино". Прийшовши з тим до Хати, покладає хліб на голову Домашнім, приказуючи: "Абисьте були такі величні як Василь Величний". У коновку до води кидає кілька монет, і тою водою рано всі вмиваються по старшині. Це приносить щастя до грошей на цілий Рік.
Коза. Українська Святочна установа Колядників походить з далеко старших часів, чим Римські та інші маскаради, які всі суть орієнтовані на культ Сонця і належать до пізнішого, вторинного, культурно-історичного округа. Українські ходження з Козою є зовсім іншого типу - і в них "Берези" нема. Вони належать передовсім до обрядів Новорічних і Щедровечірніх та лиш через перемішання з Різдвяними увійшли в Різдвяний час і мають свою власну мітольоґійну орієнтацію й характеристику.
ДОДАТКИ: Етнографічні подробиці.
Святочна Вечеря. За тиждень після Коляди, напередодні Нового Року - Щедрий Вечір.
Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як значне Свято Різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий Вечір у Галичан - напередодні Водохрищів, тоді як на Наддніпрянщині це - "Голодна кутя", Богоявленне надвечір'я.
Страви Щедрого Вечора не скрізь однакові: понад Дніпром печуть пироги з м'ясом і смажать гречані млинці на свинячому смальці, на півдні України фігурують бублики, а в Гуцулів - вареники чи, як вони кажуть, "пироги".
Під час Щедрої Вечері переважають м'ясні страви. В деяких селах Вінниччини кров'янки, які є традиційною Новорічною стравою, називають "Маланками". Знову готують Кутю.
В Україні на Щедрий Вечір Батько ховається від дітей за Пирогами - символом щедрости, багатства!
"Ввечері, як Зоря засяє, Мати, було, запалять свічку перед образами, обкурять ладаном Хату і поставлять череп'яну миску з пирогами на стіл. Тато сядуть на Покутті і голову прихилять - ховаються за пирогами. А ми, діти, вдаємо, що не бачимо їх:
- Мамо, а де наші Тато?
- А хіба ж ви мене не бачите, Діти?
- Не бачимо, Тату!
- Дай, Боже, щоб і на той Рік ви так мене не бачили!
Оце так, було, Батько скажуть, перехрестяться і запрошують всю Сім'ю до Столу, до "Щедрої Куті" - "щоб у достатках і спокоїДругих Свят дочекати!"
Тільки посідали за Стіл, а під вікном уже й щедрують:
Щедрий Вечір Пане Господарю
Стережи Боже, Твого Товару
Твого Товару всякого статку
Молім Бога за Отця за Матку
Добрий Вечір!
Святочна Ніч. Містерії з водою і вогнем. Серед нашого народу існує поетичне повір'я, що для побожних людей Новорічна Ніч "розкриває Небо, і вони можуть просити у Святих все, що їм забагнеться: перетворення води на вино, каменя - на хліб, глини - на мід".
На Гуцульщині в цю Ніч Ґаздиня бере о Півночі на голову чоловічу
Loading...

 
 

Цікаве