WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українське Свято Воведення Передріздвяний Святочний час - Реферат

Українське Свято Воведення Передріздвяний Святочний час - Реферат

перших культурних здобутків. Ось яка ідеольоґічна сполука стає в душі народу на спомин цих неоцінних його Перших культурних здобутків:
Колядники під вікном хати співають:
Ци є ти дома Ґосподинечка
Ци є ти дома Ґосподинечка
Ґосподинечка на імя (Анна)
Служеньки кажут нема їй дома
Нема їй дома гей у Кімнатї
Щож она дїє Золото пряде
Ходїм до неї колядовати
Ой чейже нам дасть по Колядочцї
По Колядочцї хоть відзадячко
Хоть відзадячко хоть відпрядочки
Хоть відпрядочки на шеріночки
А Господареві колядують:
Ци є ти дома Пан Ґосподарю
Ци є ти дома Пан Ґосподарю
Пан Ґосподарю на імя (такето)
Служеньки кажут нема го дома
Нема го дома на Загуменю
Ой щож він дїє Золото віє
Золото віє Срібло лелїє
Ходім до нього колядовати
Ой чей же нам дасть добру Коляду
Добру Коляду хоть по Коневи
Як рівняється вартості золота зерно в господарстві та в життю, так неоцінна, краща золота є пряжа. Як із повісма напряде Господиня на шеріночку для своєї челяди і оця шерінка для них вартує за найдорожшу золоту парчу, так господар вивіє на загуменю зерно золотистої пшениці, з котрої буде передовсім жертва - "Плетений Колач" - на Святовечірній стіл, а з сріблистого жита - хлібець на прожиток.
Жертви "на Боже": в честь і вдяку Богові.
Як оттут, уже в Передріздвянім часі, є повний зв'язок ідей з пізнішими Святочними, вказують згадані містерії з пряденням конопель, сипанням сімени, а також обряди самого Різдва і зміст Колядок. Коли "Божі служеньки" - Колядники - приходять під хату колядувати в Різдвяні Свята, виходять у стріть їм Господар з хлібом або колачом, а Господиня з повісмом льону, що ним перев'язує хрест у руках провідника - "Берези". Це очевидна жертва із хліба і льону в честь і вдяку Богові за ці найважніші середники до життя, найпередніші і рівновартні. Їм признає нарід ідеально високу ціну і приписує їм навіть містичну і надприродну силу.
Лукава жертва повісмом матері св. Петра. В одній мітичній Колядці матір св. Петра пропадає на дні пекла. Св. Петро хоче її рятувати. Він поскладав волокенця повісма, що матір колись дарувала "на Боже", і подав матері, щоби вона їх хапалася, а він її витягне з пекла.
Але жертва матері "на Боже" була лукава: вона дала була іно пів повісма і то плоскінного, підлішого. Тому, коли вона хопилася повісм, стали чіпатися попри неї інші пекольні душі - і повісмо не витримало, і матір св. Петра лишилася в пеклі.
Це вже вершок ідеалізації цього першого культурного здобутку, майже шанування його .
Коляда про св. Николая: Колач і Повісмо. Але послухаймо ось якої анальоґії.
Повторимо один уступ з наведеної повисше Коляди про св. Николая:
Николай идет тай Весну ведет
А Весну ведет Крутим Колачем
А Зимку женет Ясненьким Мечем..
Які чудові супоставлення - крутий колач уводить переможно Весну, бо новий хліб є першою хвалою Весни, найкрасшим добром, що вона приносить, і символом прожитку людського. А повісмо може випровадити грішну людину з пекла; дати їй спроможність людського життя, бо подає шмаття на охорону тіла від холоду та спеки, і ослону від сорому. Тому то Крутий Колач стає настільною жертвою Святого Вечера, а повісмо прикладається до самого Святого Хреста.
Ідеальність пожитку з льону і конопель.
Ідеальність пожитку з льону і конопель так увійшла в душу народу, а містика з ними є така поширена, що не кінчиться на згаданих прикладах і входить глибше як у самі Свята Різдвяні, так і в життя народу.
Святочні містерії. Сім'я льону і конопель посівають Господині вечером перед св. Андрія; а на Різдво в Святий Вечер сиплють його по чотирьох кутах Святочного стола.
Загально умовлюються Господині стерти коноплі на терлицях перед Святом Воведення, щоб їх не зневажати тертям (биттям) у часі Святочного їх помину.
З пієтизму до льону і конопель і з вдяки Господеві за них, складає нарід дари повісем від кожної рідні у громаді, рік-річно, коли священик відвідує по Богоявлінню усе село і кожну рідню осібно з Свяченою водою, окроплюючи хати і подвір'я.
Містерії життєвого побуту. Але окрім Святоріздвяних і Щедровечірніх містерій з повісмами, бувають вони зв'язані і життєвим побутом народу.
Так ось - Весільні рушники, на яких стають Молодята в церкві до шлюбу, жертвується на церкву. За відвідання священиком тяжко хорого і принесення йому св. Причастя та за рівночасну св. Тайну олейомпомазання відвдячується нарід найкрасшим своїм добром: хлібом, мискою льняного або конопляного сімени - і повісмом.
Дійсно, велика ніжність почувань і правдивий пієтизм для Прадідних традицій. Святощі церкви, - св. Олей, - стирається Святощами домашніми. Хліб віддають за Хліб небесний.
Вроджена культурність народу відгадує високий етичний мотив: sancta sancte sunt tractanda - Святе Святим притягується.
Ідея "Різдва" і культурні Лицарі.
Мітольоґічна постать Вогненного Голуба. Ідея "Різдва" в Українського народу, мимо дуже глубокої й широко розвиненої думки, яка міститься в міті про Різдво Світа, звужується й грубшає у своєму розвитку, коли бере мітольоґічні конкретні форми.
Образцем того є мітольоґічна постать Вогненного Голуба, прозваного Різдвом .
Різдво, містична постать і культурний добродій. Незалежно від цієї ідеї Вогненного Голуба є Різдво подумане у народу як уособлення культурної Сили, що принесла народові сільськогосподарські здобутки.
Таким уособленням бувають у світовій мітольоґії культурні лицарі. В Українців приявлює такого лицаря Прадід, добродій народу. Таким культурним лицарем, чи Спасителем (Heilbringer), є Св. Микола, а також Український Гаїлковий Див-Ладо (також: "Дід Ладо"), що наладив тай благословив сійбу проса, або Гаїлковий Галілей, що вчив чи помагав при Першій сійбі пшениці .
Джерело: Староукраїнські релігійні роздуми про Бога © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк - Львів - Київ - Харків - Москва, 2004
Loading...

 
 

Цікаве